28 лютого в Кишиневі очікували на масові акції протесту, організовані проросійськи налаштованою партією "Шор". Поліція країни закрила центр столиці для демонстрацій, але протестувальники все ж таки зібралися в іншій частині міста. Чи становлять вони небезпеку стабільності молдавського уряду і президентки країни Майї Санду?

Влада зберігає контроль у дуже непростій ситуації, вважає депутатка Бундестагу від партії "Союз-90"/"Зелені" Мерле Шпеллерберґ (Merle Spellerberg), яка днями повернулася з Кишинева, DW поговорила з нею.

DW: Ви були в Молдові якраз у ті дні, коли у міжнародній пресі знову писали про ризики для стабільності та безпеки цієї країни. Як ви сприйняли атмосферу в республіці?

Мерле Шпеллерберґ: У мене виникло відчуття, що уряд продовжує послідовно курс реформ, спрямований на зближення з Європейським Союзом, зокрема проводить реформи у сфері права - незважаючи, звичайно, на вкрай несприятливі обставини, включно із спробами дестабілізації ситуації з боку Росії. Ясність, з якою керівництво країни продовжує йти обраним шляхом, викликає почуття поваги.

Але не всі задоволені цим курсом. 28 лютого очікувалися акції протесту у Кишиневі з боку партії "Шор". Раніше влада Молдови заявила про те, що завдяки інформації з Києва дізналася про російські плани спробувати організувати держпереворот, використавши, у тому числі, подібні протестні акції. Що ви думаєте з цього приводу?

Про можливість саме таких подій мені розповідали мої співрозмовники в Молдові - що відбуваються демонстрації, учасникам яких платять, і що гроші надходять із Росії, і що такі акції покликані дестабілізувати становище. За моїми відчуттями, в цьому немає нічого нового, проте це явище, за яким ми повинні уважно стежити.

Читайте також: Молдова - наступна ціль Путіна? Що кажуть експерти

Риторика проросійських рухів у Молдові мобілізує багатьох, насамперед пенсіонерів, які дуже постраждали, зокрема, від наслідків гострої енергетичної кризи в республіці. Що робить уряд, щоб з нею впоратися?

Мені здається, що у Молдові набагато сильніше, ніж в інших країнах, суспільство стало розколотим, поляризованим. Якщо подивитися на опитування громадської думки, то на питання, хто несе відповідальність за війну Росії проти України, плюс-мінус половина респондентів відповідає, що це Росія, а друга половина - що Україна, США та НАТО. Те, що в цих умовах уряд країни здатний продовжувати рухатися обраним курсом, мене вражає. Думаю, що наше завдання як європейців стоїть абсолютно чітко: підтримати президента та уряд Молдови насамперед у питаннях регулювання цін та безпеки енергопостачання. Сьогодні люди у Молдові змушені платити за тепло до 70 відсотків своїх доходів. Звісно, невдоволення цією ситуацією серед населення цілком зрозуміле.

На мою думку, через те, що зима не була особливо холодною, ситуація не дійшла до катастрофічної. Але це в жодному разі не означає, що люди пережили її легко. Якихось успіхів, особливо в тому, що стосується налагодження поставок з Румунії, вдалося досягти, але загалом слід зробити ще багато.

Питання про Придністров'я. Представники РФ неодноразово заявляли про своє занепокоєння у зв'язку з планами, що нібито готуються повернути контроль Кишинева над цим сепаратистським регіоном, у тому числі за допомогою сусідньої України. Молдова наявність таких планів категорично заперечує. Ви як оцінюєте такі заяви?

Такі повідомлення для мене, особливо після візиту, цілком чітко стосуються розряду фейків та пропаганди. Це здається очевидною кампанією з дезінформації. Зокрема, влада в Кишиневі дала зрозуміти однозначно, що не має жодного інтересу в ескалації конфлікту військовими засобами. Про Україну в цьому контексті я мало що можу сказати, але з огляду на те, що влада в Києві перебуває в тісних і добрих стосунках із Кишиневом, я не чекаю жодних подібних військових вторгнень у Придністров'ї.

Читайте також: Берег тривог: чого бояться люди на придністровському кордоні

Новий уряд Молдови, за вашими словами, вважає себе жертвою гібридних атак із боку РФ. Наскільки він здатен зберігати контроль за ситуацією, наскільки він стабільний?

Я вважаю, що влада у Молдові цілком стабільна. Після зміни уряду та прем'єр-міністра було багато домислів про те, що може стояти за цим ходом. Але після візиту в мене не виникло відчуття, що ця перестановка викликала нестабільність у кабінеті міністрів.

Поляризація суспільства, про яку ви говорили, викликає у вас стурбованість?

Подібна поляризація завжди - дуже великий виклик для будь-якої країни. З огляду на те, що до найближчих парламентських та президентських виборів ще є якийсь час, безпосередньої небезпеки я не бачу. Однак я думаю, що багато залежатиме від того, як послідовно Європейський Союз надаватиме підтримку Кишиневу як в тому, щоб допомогти впоратися з нинішніми безпосередніми погрозами, так і в подальшому зближенні з ЄС, яке, сподіваюся, не буде надто тривалим. Нам не можна допустити, щоб ситуація на багато років зайшла в глухий кут, як це сталося із Західними Балканами.

Що очікують від вас як від партії Зелених і на що чекають від ЄС у Кишиневі?

Насамперед, мені передали слова подяки за той внесок у розвиток республіки, який робить Німеччина. Мені також повідомили про побажання посилення систем повітряної оборони республіки (інтерв'ю було записано до повідомлення про те, що компанія Wizzair із міркувань безпеки зупиняє рейси до Молдови з 14 березня - Ред.). Так, у Молдові розуміють, що пріоритет має бути відданий сьогодні Україні, проте турбота про безпеку та суверенітет Молдови цілком зрозуміла.

Щоб шлях Молдови до ЄС не затягнувся, що має статися?

У цьому контексті ми маємо чітку дорожню карту і чергові зустрічі вже заплановані. Наступного тижня до Кишинева летить відповідальна держміністр МЗС ФРН, потім очікується візит делегації ЄС до Молдови, під час якого питання зближення з ЄС також посядуть своє місце.