Федеральна прокуратура Німеччини почала розслідування стосовно колишнього операційного директора фінансової компанії Wirecard Яна Марсалека (Jan Marsalek), який переховується від німецького правосуддя, повідомив у п'ятницю, 28 червня, німецький тижневик Der Spiegel. За його даними, Марсалека підозрюють у шпигунстві на користь Росії.

Новий аналіз інформації про Марсалека

Наразі німецькі відомства проводять новий аналіз усіх наявних у них відомостей про Марсалека. Агресивні дії Росії у сфері шпигунства вимагають, серед іншого, нової оцінки справи ексменеджера Wirecard, пише Der Spiegel із посиланням на джерела в органах безпеки Німеччини. У фокусі розслідування стоїть питання, протягом якого часу Марсалек працював на російські спецслужби.

Федеральна прокуратура відмовилася підтвердити або спростувати цю інформацію Der Spiegel.

У березні 2024 року тижневик Der Spiegel, телеканал ZDF, австрійська газета Standard і російська платформа The Insider повідомляли про результати журналістського розслідування, з якого випливало, що Марсалек працював близько десяти років до свого зникнення на російські спецслужби. Як стверджується, ще з 2014 року він встановив через довірену особу тісні контакти з російською військовою розвідкою ГРУ і депутатами Держдуми. Спецслужби стверджують, що згодом він працював на ФСБ.

Розслідування у Великобританії та Австрії

Der Spiegel нагадує, що стосовно Марсалека триває розслідування у Великобританії, де його вважають центральною фігурою, яка стоїть за групою громадян Болгарії, котрі за дорученням російських спецслужб стежили за журналістами-розслідувачами, зокрема, за Христо Грозєвим. За даними британських слідчих, Марсалек відігравав центральну роль як посередник між Москвою і групою болгар, які мають постати перед судом у Лондоні як підозрювані в шпигунстві на користь Росії.

Стверджується, що в період із 30 серпня 2020 року до 8 лютого 2023 року Марсалек брав участь у змові з метою збору інформації, яка була "прямо або побічно корисна противнику і тим самим завдає шкоди інтересам і безпеці держави".

Крім того, розслідування проти Марсалека і його ймовірних спільників за підозрою в шпигунстві ведеться в Австрії. Згідно з матеріалами австрійського слідства, Марсалек входив до складу "розвідувального осередку у Відні, можливості та потенціал якого використовувалися російськими спецслужбами", пише Der Standard. "Слідство припускає, що Марсалек використовував власні мережі в країнах Західної Європи для шпигунства за людьми, які були неугодні Кремлю", - йдеться в публікації ZDF. "Протягом багатьох років він, вірогідно, безперешкодно створював шпигунську мережу", - уточнює Der Spiegel. ЗМІ стверджують, що Марсалек також їздив до Сирії разом із найманцями ПВК "Вагнер".

Роль Марсалека в банкрутстві Wirecard

Ян Марсалек, який раніше обіймав посаду директора з продажу фінансової компанії Wirecard, уже кілька років переховується від німецького правосуддя і, як припускають, перебуває в Росії, де живе під держзахистом, наданим ФСБ РФ.  Його вважають головним підозрюваним у скандалі з Wirecard, нагадує агентство dpa. Марсалек відповідав за бізнес із так званими сторонніми компаніями-партнерами - зовнішніми постачальниками платіжних послуг, які обробляли або нібито обробляли платежі за кредитними картками від імені Wirecard, переважно в Азії.

У червні 2020 року з'ясувалося, що 1,9 мільярда євро, які, ймовірно, були доходами від цього бізнесу - "зникли безслідно": два банки на Філіппінах, у яких нібито перебували гроші, повідомили, що в них такої суми немає і ніколи не було. 25 червня Wirecard, пославшись на "надмірну заборгованість", подала повідомлення про банкрутство. Марсалек покинув Німеччину, коли крах групи став очевидним.

Згідно з розслідуванням центру "Досье" і газети Süddeutsche Zeitung, 2021 року Ян Марсалек отримав російський паспорт на підставне ім'я Германа Баженова. Водночас номер виданого йому документа, як з'ясували журналісти, збігається із протермінованим паспортом ексдепутатки Держдуми РФ Дар'ї Мітіної і формально може бути недійсним.