Від початку війни Росії проти України Молдова посідає особливе місце у порядку денному ЄС - не тільки тому, що ця невелика країна з населенням у 2,5 мільйона людей продемонструвала велику готовність допомогти українцям, які рятуються від війни, а й тому, що стабільність у Молдові відповідає інтересам Євросоюзу.

Саме тому учасники конференції донорів для Молдови, що відбулася на початку тижня в Парижі, - зокрема, Німеччина, Великобританія, США, Японія, а також представники 15 міжнародних організацій, як-от Світового банку, - погодили виділення фінансової та матеріальної допомоги цій країні на мільйони євро.

Читайте також: ЄС має розширитися на схід для посилення своєї ролі у світі - Шольц

Такий захід проводиться уже втретє. На двох попередніх конференціях на підтримку Молдови, що відбулися в Берліні та Бухаресті, обговорювали виділення матеріальної допомоги та надання Кишиневу кредитів на загальну суму у понад мільярд євро.

21 листопада міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) анонсувала виділення Молдові 32,2 мільйона євро допомоги. Зі свого боку "господар" паризької конференції, президент Франції Еммануель Макрон, оголосив про надання Кишиневу 100 мільйонів євро. "Допомагати Молдові означає докладати зусиль у протидії війні, - заявив французький лідер на підсумковій пресконференції. - Підтримати цю країну - це і моральний обов'язок, і данина справедливості".

"Росія веде відкритий енергетичний шантаж Молдови"

Перед початком конференції у Парижі представники дипломатичних кіл у Франції вказували на особливу важливість форуму. "Росія розробила нову стратегію і тепер здійснює систематичні бомбардування української інфраструктури, що дестабілізує країну і весь континент", - пояснив при цьому один із дипломатів. На його думку, Росія веде відкритий енергетичний шантаж Молдови, знизивши обсяг постачання країни газом на 50 відсотків.

Як повідомив глава МЗС Молдови Ніку Попеску в Twitter, російські атаки призвели до перебоїв з електроенергією не тільки в Україні, а й у Молдові. Тим часом ціни на газ і електроенергію зросли у країні в рази.

Читайте також: Енергокриза може призвести до деіндустріалізації Німеччини

31 жовтня міністр регіонального розвитку та інфраструктури Молдови Андрій Спину зазначив у Telegram, що у листопаді "Газпром" підтвердив тільки 5,7 мільйона кубометрів газу на добу для Молдови, що становить 51 відсоток від узгоджених за контрактом обсягів.

Раніше, 4 жовтня, "Газпром" нагадав Кишиневу про своє право припинити постачання газу до країни в разі непогашення заборгованості з боку АТ "Молдовагаз".

Роль Молдови для безпеки ЄС

Молдова має велике значення для безпеки країн на сході ЄС. У перші місяці війни Росії проти України багато оглядачів висловлювали стурбованість, що російська армія може просунутися через південь України аж до Молдови і навіть отримати військову підтримку з Придністров'я.

У 1992 році цей регіон після нетривалого воєнного конфлікту в односторонньому порядку оголосив про свою незалежність від Кишинева. Сьогодні в Придністров'ї базуються близько 2000 російських військових.

Між тим вплив війни в Україні на Молдову, що межує з нею, відчувається не тільки у сфері енергетики та безпеки. Після початку російського вторгнення у сусідню державу Молдова прийняла близько пів мільйона біженців. 80 тисяч із них, як і раніше, перебувають у цій країні.

Читайте також: ФРН надасть Молдові додаткову допомогу на біженців

Як заявив високопоставлений представник молдовської делегації у Парижі, найближчими тижнями Молдова очікує на нову хвилю біженців: "Через війну і через те, що люди бояться аварії ядерного реактора і шукатимуть у нас притулок в умовах холодної зими й відсутності електрики".

"Республіка Молдова заслуговує на нашу допомогу"

Фелікс Гетт (Felix Hett) - представник Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Молдові - також переконаний, що за таких умов міжнародне співтовариство не може відмовити Молдові в підтримці. "Ця країна проявила велику солідарність і просто заслуговує на нашу допомогу, - зазначає він в інтерв'ю DW. - Більше того, уряд під керівництвом проєвропейської президентки Маї Санду робить усе можливе для проведення реформ". Серед іншого, Санду ініціювала реформи судової системи та державної служби. Ці перетворення охоплюють і боротьбу з корупцією.

"Наш уряд у червні 2019 року назвав Молдову "захопленою країною", і ми розслідуємо незаконне фінансування політичних партій, оскільки на президентських виборах 2020 року молдовани обрали демократію замість автократії та справедливість замість корупції", - заявила у Парижі очільниця антикорупційного відділу молдовської прокуратури Вероніка Драгалін.

Читайте також: Молдова: погрози з Кремля і "друзі Путіна" всередині країни

Селін Байю з паризького Центру досліджень Східної Європи (CREE) додає, що підтримка Молдови з боку ЄС зумовлена політичними причинами. Республіка Молдова входить до групи так званого "Східного партнерства", що складається з шести країн, у тому числі України та Грузії. ЄС проводить щодо країн із цієї групи особливу політику сусідства, щоб політично й економічно наблизити до себе ці держави.

"З червня ця країна (Молдова. - Ред.), як і Україна, є офіційним кандидатом на вступ до ЄС. Це величезний крок, який ЄС має підтримати діями - навіть якщо процес набуття членства може зайняти тривалий час, - наголошує Байю. - Таким чином, ми покажемо Росії, що вона не може робити, що хоче, безпосередньо по сусідству з нами".

Бербок: "Разом ми сильніші за війну"

Однак незважаючи на проєвропейський уряд утримати Молдову в "команді ЄС" може бути не так просто, вважає Флоран Парментьє, генеральний секретар паризького аналітичного центру Cevipof і фахівець з питань Молдови. "Згідно з останніми опитуваннями, тільки приблизно 30 відсотків населення (Молдови. - Ред.), як і раніше, вважають правильним зближення з ЄС. У червні 2021 року цей показник становив 52 відсотки й обвалився з початку вторгнення в Україну, - вказує він в інтерв'ю DW. - Це показує недовіру до уряду і може означати, що більшість людей вважає, що країні слід розвернутися до Росії. ЄС слід протистояти цьому".

Ось уже кілька тижнів жителі Кишинева виходять на демонстрації проти проєвропейського уряду Молдови. Однак, згідно з журналістськими розслідуваннями, багато учасників подібних акцій отримують за це гроші від проросійських сил.

Драгалін, яка займається боротьбою з корупцією, усвідомлює делікатність ситуації, що склалася. "Наше вікно можливостей залишатиметься відкритим недовго - за інфляції у 35 відсотків, економічної нестабільності та енергетичної кризи можливі соціальні заворушення, - визнає вона. - Якщо ми не покажемо, що верховенство закону і членство в ЄС ведуть до кращого майбутнього, ми втратимо цей унікальний шанс".

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у своєму заключному слові на конференції в Парижі спробувала підбадьорити молдовських партнерів: "Солідарність - це основоположна цінність для нас у Європі та ЄС. У Молдови є в ЄС партнер, на якого можна покластися. Разом ми сильніші за цю війну".

Фелікс Гетт також налаштований оптимістично: "З огляду на невеликий розмір країни домогтися стабілізації Молдови має бути реально. Вона може стати моделлю для України та інших майбутніх кандидатів на вступ до ЄС".