За проєкт державного бюджету України на 2026 рік у другому читанні проголосувало 257 депутатів Верховної Ради. Опозиційні фракції - "Європейська солідарність" (ЄС), "Батьківщина" та майже вся фракція "Голос" за винятком одного депутата - не підтримали законопроєкт. У тому, що держбюджет ухвалять ще цього року, не було впевненості до останнього.

За день до голосування фракція монобільшості "Слуга народу" навіть провела закриту зустріч, аби узгодити позиції. Адже ще перед першим читанням до цього документу було чимало запитань навіть серед депутатів пропрезидентської фракції: зокрема, де взяти кошти на покриття рекордного дефіциту 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів.

Де знайти 45 мільярдів доларів для покриття дефіциту бюджету?

Як стверджує опозиційний народний депутат з фракції "Голос", перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, із закладеного дефіциту у 45 мільярдів доларів щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати "репараційний кредит" від ЄС, але наразі там ще не ухвалили остаточного рішення щодо виділення коштів.

Натомість міністр фінансів Сергій Марченко заявив у Верховній Раді, що доопрацьований до другого читання проєкт держбюджету-2026 є "гармонійним та збалансованим", а також враховує політичні та необхідні якісні зміни. За словами міністра, доходи держбюджету-2026 становлять 2 трлн 918 мільярдів гривень, видатки - 4 трлн 781 млрд гривень. Марченко визнав, що наступного року Україні необхідно залучити понад 45 мільярдів доларів від міжнародних партнерів для покриття дефіциту.

"Ми зараз знаходимося в досить непростих перемовинах. Нам потрібен цей сигнал, який покаже, що у нас є бюджет, є ефективна взаємодія між урядом, парламентом, є підтримка уряду в тих рішеннях, які пропонуються, є розуміння того, що є погоджений бюджет", - сказав глава мінфіну Марченко.

Читайте також: Російські активи для України: "історії про Робін Гуда" поки не сталося

У держбюджеті-2026 вчителям заклали підвищення зарплат

Попри величезний дефіцит у кошторисі народна депутатка з фракції "Слуга народу" Роксолана Підласа, яка є головою бюджетного комітету ВР, закликала депутатів проголосувати за законопроєкт. "Ухвалення закону про державний бюджет - це так званий prior action у нашій програмі з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Якщо ми до 1 січня 2026 року не ухвалимо бюджет, то програми з МВФ у нас просто не буде. А якщо в нас не буде програми з МВФ, то не буде і "репараційного кредиту". І я хочу, щоб ви зараз, коли голосуєте за цей законопроєкт, усвідомлювали всю відповідальність, яка на нас лежить. Тому що, якщо ми не проголосуємо бюджет, не проголосуємо його вчасно, то ми не зможемо покрити весь дефіцит, який в нас є в розмірі 45 мільярдів доларів", - заявила Підласа.

Як повідомила далі Підласа, у документ, підготовлений до другого читання, вирішили додати місцевим бюджетам 4% від податку на доходи фізичних осіб. Для цих додаткових коштів встановлене цільове спрямування, а саме на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії. Підласа також звернула увагу на переспрямування 1 мільярда гривень на закупівлю зброї та військової техніки. За її словами, Бюро економічної безпеки отримає на 244 мільйонів гривень більше, ніж передбачалося.

У проєкті держбюджету, продовжила Підласа, залишили підвищення заробітної плати вчителів: з 1 січня - на 30% та з 1 вересня - ще на 20%. Водночас, пропонується додати 4,8 мільярда гривень на програму престижності праці педагогічних працівників, щоб мати можливість розглянути подальше збільшення зарплат вчителів протягом року.

Опозиція та експерти критикують розподіл витрат у держбюджеті-2026

Опозиція, в свою чергу, заявляє, що попри деякі позитивні зміни, котрі були внесені до законопроєкту, в неї залишається багато запитань та претензій до держбюджету на 2026 рік.

"Скажіть мені, будь ласка, а вам нормально голосувати бюджет, в якому фінансування сектору безпеки і оборони закладено на мінус 300 мільярдів від цього року? Вам нормально, що фінансування зарплат військових у бюджеті буде на 180 мільярдів менше, ніж навіть у цьому році. Вам нормально, розуміючи, що у нас діра на 45 мільярдів доларів і ми не маємо уявлення, де взяти ці гроші, і одночасно там залишається марафон, дороги, кешбек", - заявив народний обранець Ярослав Железняк з "Голосу", звертаючись з парламентської трибуни до депутатів, і додав: "Нормально, коли ви голосуєте за цей популізм, а буквально через тиждень МВФ вам випише чек на нього у вигляді перегляду податків для людей?". Держбюджет-2026 він назвав "бюджетом виборів, популізму, роздачі в усі сторони грошей платників податків".

Співголова опозиційної фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко теж не стримувала критики, коментуючи результати голосування за держбюджет. "Підняли видатки на Офіс президента, на ДБР, на генпрокуратуру, але ні на копійку не підняли виплати військовим. Нашій фракції вдалося підняти на один мільярд для міноборони, на 4% бюджети ПДФО місцевих громадам, але в цьому бюджеті залишився брехливий марафон, чотири мільярди - на так звані стратегічні комунікації, це на Telegram-канали Банкової, де вони брешуть про опозицію", - заявила Геращенко під час обговорення в сесійній залі парламенту. Відео свого виступу народна депутатка виклала в своєму Telegram-каналі.

Експерти теж вказують на сумнівність фінансування соціальних програм в умовах суттєвого дефіциту бюджету. Експерт з економічних питань Василь Поворозник вавжає, що пріоритетність видатків на програми соціальної підтримки є спірною і її можуть не зрозуміти міжнародні партнери. "Очевидно, що національний кешбек і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це - популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам", - сказав DW Поворозник.

Економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що доцільність деяких програм у бюджеті є під питанням, оскільки головним пріоритетом має бути безпека й оборона. "На телемарафон у 2026 році закладено 1,5 мільярда гривень. Це достатньо велика сума, яку можна було б використати більш доцільно", - вважає Мироненко. За її словами, хоча у фінальній версії бюджету з'явилися деякі зміни, серйозної переорієнтації пріоритетів у порівнянні з першим читанням не відбулося. Разом з тим Мироненко наголошує, що державний бюджет України на 2026 рік залишається "вимушеним" документом, необхідним насамперед для розблокування міжнародної допомоги.