1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Держпослуги факсом? Чому в Німеччині гальмує цифровізація

9 січня 2026 р.

Німеччина відстає в цифровізації: складна структура влади, відсутність кооперації, страх громадян перед централізованими даними заважають реформам. Досвід Данії та Індії показує, що довіра й інтеграція - ключ до успіху.

Факс і принтер
Факс і досі є неодмінною частиною повсякденного життя багатьох німецьких держорганів та компанійФото: picture alliance / Photononstop

Паперові формуляри, запис та особисте відвідування державних установ - і досі щоденна реальність для багатьох німців. А ще - факс. Приміром, якщо ви забудете електронну картку медичного страхування під час візиту до лікаря, нерідко у вас можуть попросити, аби страхова компанія надіслала лікарю факс. "Близько трьох чвертей, 77 відсотків, німецьких компаній досі використовують факси, - каже Фелікс Леснер (Felix Lesner) з Bitkom, асоціації IT-індустрії Німеччини. - І 25 відсотків використовують їх часто або дуже часто". Чому? "Більшість компаній стверджують, що це необхідно для спілкування з державними органами. Так що, можливо, проблема саме тут", - припустив він в інтерв'ю DW.

Німеччина в рейтингах цифрового розвитку: середнячок з великими амбіціями

Європейський Союз регулярно публікує рейтинги цифрового розвитку 27 країн-членів союзу, і Німеччина в кращому випадку розташовується в середині списку. А в сфері цифрових держпослуг країна відстає особливо сильно. Так, дослідження консалтингової компанії CapGemini поставило Німеччину за цим показником на 24 місце в ЄС.

Німецькі інженери винайшли програмований комп'ютер, SIM-карту і технологію mp3. Але реєстрація автомобіля в Німеччині або отримання свідоцтва про шлюб, як і раніше, в багатьох випадках означає стояння в черзі.

Німецький піонер комп'ютерних технологій Конрад Цузе, можливо, винайшов перший у світі програмований комп'ютерФото: Oliver Berg/dpa/picture alliance

Франк Райнартц (Frank Reinartz), голова компанії Digital Agency в Дюссельдорфі, вважає, що у Німеччині немає проблем зі стратегією або цілями, "у нас проблема з реалізацією". Дюссельдорф, місто з населенням близько 650 тисяч осіб, пропонує 120 адміністративних послуг онлайн з 580 можливих - трохи більше 20 відсотків. І при цьому Дюссельдорф вважається просунутим в цій області та посідає шосте місце в індексі "розумних міст" Bitkom, що вимірює рівень цифрових послуг. Берліну в цьому списку ледве вдалося потрапити в топ-40.

Системна проблема: децентралізація та "інституційна інфляція"

Федеральна структура Німеччини з 16 землями часто означає, що місцевій владі потрібно вирішувати свої справи самостійно. "Кожне місто повинно шукати власне рішення для процесу, який є загальнонаціональним, наприклад, реєстрація автомобіля", - нарікає Франк Райнартц. За його словами, програмного забезпечення, що надходить з федерального рівня для цифровізації загальних держпослуг, поки що мало.

Читайте також: Як Естонія випередила всю Європу за рівнем цифровізації

До цього додається відсутність координації між регіонами і те, що дослідниця Штефані Кель (Stefanie Köhl) називає "інституційною інфляцією". Кель та її колеги з берлінського інституту Штайна-Гарденберґа (SHI), що займається питаннями модернізації та цифровізації державного управління, досліджували, чому за останні 25 років цифрові державні послуги в Німеччині так і не стали масовими. "Кожен робить щось, але тільки у своєму секторі. Немає зв'язку між рішеннями, іноді навіть немає сумісності між технологіями", - сказала вона DW.

Компанію Digital Agency Франка Райнартца створили, щоб спробувати об'єднати і поєднати ці технології. Сам Райнартц бачить цифрове майбутнє державних послуг Дюссельдорфу у вигляді сайту, де мешканці міста можуть вирішити всі питання онлайн. "Ви заходите на сайт і бачите ваш податок на нерухомість, місце в дитячому садку для ваших дітей і дозвіл на паркування для вашого автомобіля", - мріє він.

Данія: еталон цифрової держави

Але до цього Німеччині поки що далеко. А поки німці сперечаються, їхній північний сусід - Данія - давно втілила бачення Райнартца в реальність. "Сайт Borger.dk - це єдина платформа, де всі громадяни мають доступ до більш ніж 2000 держпослуг", - пояснює Якоб Фрієр з Digital Hub Denmark, національного консорціуму з цифровізації Данії, що діє як некомерційна організація за підтримки держави і приватного сектора.

Якоб Фрієр: У Данії громадяни на одному сайті мають доступ до всіх державних послугФото: Andreas Becker/Nicolas Martin

Практично всі послуги - від сплати податків до дати візиту до лікаря - онлайн. Ключем для входу на сайт є обов'язковий цифровий ідентифікатор громадянина - eID, доповнює Адам Лебек, заступник генерального директора Агентства цифрового уряду Данії. "Близько 97 відсотків дорослого населення мають eID. І 83 відсотки використовують його щонайменше раз на тиждень", - сказав він DW.

Основа данської цифрової інфраструктури - єдиний ідентифікаційний номер жителя країни в Центральному реєстрі осіб (Central Person Register, CPR), запровадженому ще в 1968 році. "Оскільки ми використовуємо один ідентифікатор для всіх систем, обмін даними стає простим, - зазначає Лебек. - Це дозволяє створювати комплексні послуги між різними відомствами. Звичайно, тут громадянам потрібно довіряти державі".

Опитування показують, що більшість данців довіряють своєму уряду, тоді як німці набагато скептичніше ставляться до централізованого збору даних через нацистське і комуністичне минуле країни. І "третій рейх" Гітлера, і комуністична влада Східної Німеччини використовували персональні дані для стеження і контролю над людьми.

Індія: цифровий стрибок за 15 років

Індія показала, як можна швидко розвинути цифрові послуги, створивши власну електронну систему ідентифікації Aadhaar всього за 15 років. За офіційними даними, 99,9 відсотка населення Індії використовують Aadhaar. Крім того, Aadhaar пов'язаний з цифровою платіжною платформою UPI (Unified Payment Interface), яку приймають навіть вуличні торговці. Клієнти просто переказують гроші через QR-код і додаток на телефоні.

Тедж Пол Бхатла каже, що перевага цифрової інфраструктури Індії полягає в тому, що вона надає доступ як до державних, так і до приватних послугФото: Andreas Becker/Nicolas Martin

Тедж Пол Бхатла з найбільшої IT-компанії Індії TCS розповів DW, що Aadhaar і UPI були "фундаментальними системами", розробленими за підтримки держави, але також за фінансування приватного сектора.

Від самого початку Aadhaar і UPI планувалися як відкриті системи для приватного і державного використання, подібно до громадської інфраструктури. "Коли будуєте залізниці або порти, ви робите їх доступними для всіх", - сказав Бхатла, додавши, що це дозволило приватним ініціативам використовувати ці системи для створення більших сервісів для громадян і бізнесу.

Бхатла зазначив, що цифрова інфраструктура стала шансом для Індії прискорити прогрес, тож сьогодні "майже 80 відсотків дорослого населення мають банківські рахунки". Без Aadhaar і UPI "нам би знадобилося 48 років, щоб досягти нинішнього рівня", - зазначив IT-фахівець. На його переконання, краща цифрова інфраструктура стимулює економічне зростання. "Якщо ви не розвиваєтеся, то зіткнетеся з загрозами з боку економік інших країн, і життя стане складнішим", - попередив він.

Андреас Бекер економічний редактор, що спеціалізується на світовій торгівлі, монетарній політиці та глобалізації
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW