Верховна Рада у четвер, 9 січня, продовжила термін спрощеного повернення військовослужбовців-втікачів до лав Збройних сил України ще на вісім тижнів - до 1 березня 2025 року. Відповідну поправку до урядового законопроєкту на зовсім іншу тематику - щодо особливостей військово обліку призовників - парламентський комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідку додав буквально напередодні. "Геншаб, правоохоронці і командири окремих бригад попросили нас продовжити цей "пільговий період", - розповів DW секретар комітету Роман Костенко (фракція "Голос").

Запроваджений окремим законом в кінці листопада, спрощений режим повернення військовослужбовців, що вперше вчинили дезертирство або самовільно залишили військові частини (СЗЧ), мав тривати лише до нового року. У цей період втікачі могли поновитись на службі, не чекаючи на формальне закриття кримінальних розслідувань проти них за вищевказаними статтями, з відновленням усіх грошових виплат і пільг впродовж 72 годин після звернення до командира.

Амністія замість покарання

DW вже писала про загрозливі масштаби, яких набули дезертирство і СЗЧ в українській армії влітку-2024 - тоді кількість нових випадків перевищила показники 2023 року. Про це йшлося в статті "Дезертирство в ЗСУ: десятки тисяч справ, але до суду доводять одиниці". Державне бюро розслідувань виявилось неспроможним розслідувати таку кількість кримінальних справ, а Військова служба правопорядку - шукати та затримувати десятки тисяч втікачів.

Тоді військові попросили депутатів відмовитись від політики суворого переслідування дезертирів, запровадженої на початку 2023 року на вимогу тодішнього головнокомандувача Валерія Залужного. Водночас, командири отримали розпорядження бути більш чуйними до проблем підлеглих, запобігати подальшим втечам і сприяти поверненню тих, хто вже покинув підрозділи. Ухвалений на початку вересня закон обіцяв втікачам прощення й закриття кримінальних справ, у разі добровільного повернення.

Ані Генеральний штаб ЗСУ, ані Військова служба правопорядку, яка веде облік усіх випадків СЗЧ та дезертирства, не оприлюднюють результати такої "амністії", посилаючись на секретність даних. Втім, згідно зі статистикою Офісу генерального прокурора, в жовтні прокуратури вже клопотали перед судами про звільнення від відповідальності в 1196 справах про СЗЧ і дезертирство, в листопаді - ще в 1610 справах. У грудні кількість таких клопотань різко скоротилась до 639, що можна пояснити дією спрощеного режиму поновлення на службі.

Читайте також: СЗЧ й інші проблеми нових бригад ЗСУ - як виправити ситуацію?

Повернення з усіма зручностями

"Амністія" викликала жваву дискусію у військово-правничих колах. Головне науково-експерте управління Верховної Ради застерігало - непослідовна політика щодо порушників, може ще більше підірвати дисципліну в армії. І справді, чимало сумлінних військовослужбовців, що місяцями чекали на відпустки чи хоча б ротації з передової, в соцмережах та розмовах з журналістами обурювались тому, як легко минається їхнім колишнім товаришам по службі втеча з війська.

Найвідомішим прикладом стала історія 24-річного Сергія Гнезділова, молодіжного активіста та блогера, який ще в 2019 році долучився до ЗСУ добровольцем. У вересні 2024 Гнезділов публічно оголосив, що самовільно залишає службу в 56-й Окремій мотопіхотній бригаді - таким чином він начебто хотів привернути увагу до проблеми чітких термінів служби та демобілізації. За два тижні його затримали правоохоронці й відтоді тримають за ґратами, закидаючи дезертирство та погрожуючи позбавленням волі на 12 років.

Зазвичай кадровий голод змушує військове командування створювати по справжньому зручні умови для повернення з "самоволки". Як розповідають офіцери бойових бригад, з якими спілкувалась DW, учорашніх втікачів не відправляють одразу на передову, а зараховують до резервних батальйонів, де часто пропонують перенавчитись на іншу військову спеціальність чи навіть поправити здоров'я за державний кошт.

"Коли за ними приходять вже з бойових підрозділів, то хлопці фактично самі мають можливість обрати, де з яким командиром служити", - пояснював DW в листопаді речник 59-ї Окремої механізованої бригади Сергій Цехоцький. Співрозмовники в інших бригадах розповідали: деякі військовослужбовці навіть почали використовувати втечу та повернення із СЗЧ для полегшення вкрай забюрократизованої процедури переведення між підрозділами.

"Є велика група СЗЧ-шників, які просто запізнились з відпусток, з лікування в шпиталях і формально порушили закон. Такі хлопці зазвичай боялись, що їх посадять і не повертались взагалі. На них ці нові правила подіяли дуже позитивно", - розповідає DW заступник командира 68-ї Окремої єгерської бригади  з психологічної підтримки персоналу Микола Варенцов. Водночас визнає: дедалі більше людей тікає з передової, "де побачили пекло". "Тому такий солдат говорить: хай мені краще жінка з дітьми шість років у тюрму їсти носять, так хоч живий буду", - додає офіцер.

Читайте також:З операторів дронів - у піхоту. Чому переводять військових і чим це загрожує

 Наймасовіший злочин

"СЗЧ не збільшується. СЗЧ у 2024 році збільшилося, з вересня або жовтня воно зменшилося. Це факт", - плутано переконував президент України Володимир Зеленський журналістів телемарафону "Єдині новини" під час новорічного інтерв'ю.

Статистика Офісу генерального прокурора свідчить про протилежне. В жовтні 2024 року правоохоронці порушили 7621 нову кримінальну справ про самовільне залишення служби проти 5181 у вересні. В листопаді кількість нових справ збільшилась до майже 8,8 тисяч, а в грудні - до 15,5 тисяч. Загалом же за весь 2024 рік правоохоронці почали майже 89,5 тисяч нових справ про дезертирство і самовільне залишення частин - у три з половиною рази більше, ніж за 2023 рік. Таким чином втеча з армії стала наймасовішим злочином в Україні, вперше в історії перевищивши показники крадіжок та шахрайства.

Однак і ці дані прокуратури не відображають картину повністю - щонайменше вони не включають "короткі СЗЧ" терміном до трьох днів, які підпадають під адміністративну, а не кримінальну відповідальність, та ще чимало інших випадків, які Державне бюро розслідувань реєструє із значним запізненням через брак кадрів для розслідування злочинів у війську.  Щоправда, статистика Офісу генпрокурора свідчить: восени слідчі покращили показники розкриття й щомісяця оформлювали до 2000 нових підозр. Це в свою чергу давало можливість оголошувати втікачів у розшук, однак за підсумками року йдеться все одно лише про менше ніж 9 відсотків від загальної кількості справ.

Скільки ж загалом військовослужбовців вдається повертати - добровільно чи силами правоохоронців? Військова служба правопорядку, яка на початку грудня 2024 году звітувала про ледь не тисячу чоловік щодня, нині не розкриває дані. Роман Костенко, ознайомившись із ними на закритих засіданнях парламентського комітету з нацбезпеки й оборони, стверджує: показники вже не ті. "Результат "амністії" виявився нижче, ніж я очікував", - визнав він у розмові з DW телефоном.

Тепер його комітет, хоч і продовжив дію спрощеного режиму повернення на службу, шукатиме інше вирішення проблеми втікачів та кадрового дефіциту в Збройних силах Україна - з понеділка, 13 січня, над цим працюватиме окрема законотворча група, запевнив депутат.