"Як було б круто, коли ти їдеш на роботу і можеш отримувати на телефон не тільки новини та інформацію про погоду, а й відстежувати, які законопроєкти подаються, змінювати їх, контролювати, яких людей обирають, як їх можна відкликати, які петиції готуються. Тому я справді мрію про нашу країну у смартфоні, і щоб ми були першими у світі, оминувши нинішній етап, який нам важко наздогнати", - захопливо говорив Володимир Зеленський під час одного зі своїх перших виступів в статусі президента країни. 23 травня 2019 року, виступаючи на IT-конференції у Києві, він закликав учасників допомогти його команді покращити систему електронного урядування та подолати відставання від сусідньої Молдови, Білорусі та навіть РФ.

Заклик упав у підгодований ґрунт - думка про те, що вдало написаний програмний код здатен замінити собою цілу армію бюрократів, була популярною серед українських розробників програмного забезпечення. Роками вони працювали переважно на західних замовників і скаржились на відсутність попиту на сучасні цифрові сервіси всередині країни. Тож за три місяці, коли новостворене міністерство оголошувало про масштабні плани цифрової трансформації країни, воно уже мало підтримку партнерів з приватного сектора.

Читайте також:"Зростаємо попри війну і терор": українці на Web Summit у Лісабоні

"Держава і я"

Саме так за первісним задумом розшифровувся бренд "Дія", презентований у вересні 2019 року. "Це реальне вирішення старих проблем по-новому, швидше, дешевше, простіше. Так мислить сучасний стартап і так зобов'язана мислити держава", - пояснював концепцію маркетолог Андрій Федорів, чия агенція розробила бренд за фінансування американських та європейських донорів.

Взагалі довкола "Дії" було багато маркетологів - за це проєкт досі критикують чимало IT-фахівців. Із власного бізнесу у сфері маркетингу в соціальних мережах в політику прийшов і міністр цифрової трансформації, а нині віцепрем'єр Михайло Федоров, і керівник розвитку електроних послуг міністерства Мстислав Банік.

Втім, робота над технічними елементами майбутньої системи почалася ще до них. Ще з 2018 року за підтримки Євросоюзу Україна створювала проєкт "Трембіта", який мав забезпечити обмін даними між численними реєстрами, що в них зберігали інформацію про українських громадян міністерства, відомства та установи. "Бігати мають дані, а не люди" - таким було гасло "Трембіти".

Маркетологи знадобились, щоб зробити цифрові державні сервіси по-справжньому привабливим для користувачів. Твердої впевненості, що це вийде в авторів ідеї спочатку не було. Ставку вирішили зробити на користувачів смартфонів, пригадує Мстислав Банік. "Проблема такого нового продукту для державного сервісу - це те, що у людей ще немає користувацького досвіду", - розповідає він DW.

Читайте також:Михайло Федоров: Українські проєкти стануть на озброєння інших країн в найближчі 20-30 років

Документи і послуги

За три роки користувацький досвід з'явився у 18,9 мільйона людей - половини дорослого населення країни. Ще 2021 року "Дія" зайняла верхні позиції в рейтингах найпопулярніших мобільних застосунків українців.

Автори вдало обрали "ключову фішку" для старту - першими електронними документами стали водійські посвідчення та студентські квитки. Їх власники зазвичай мають сучасні смартфони, які звикли завжди тримати під рукою на відміну від гаманців. Серед перших електронних послуг проривом стала "єМалятко" - молоді батьки отримали можливість лише за кілька кліків оформити всі документи для новонародженої дитини.

"Аудиторія будь-якого документу завжди більша, ніж аудиторія державної послуги. Але коли у тебе вже є користувачі - водії, люди з паспортами чи студенти - набагато простіше їм запропонувати зміну місця реєстрації, тисячу гривень за вакцинацію, чи ще щось", - пояснює логіку просування застосунку серед користувачів Мстислав Банік.

"Дії" воєнного стану

Електронні сертифікати про щеплення, які на другий рік пандемії COVID-19 стали по-справжньому незамінним документом для всіх, хто прагнув вийти з-під сурової соціальної ізоляції, а також виплати за програмою "єПідтримка" додали "Дії" ще кілька мільйонів користувачів. Напередодні повномасштабного вторгнення аудиторія лише мобільного застосунку перевищила 14 мільйонів людей.

"25 лютого ми вже почали працювати над новими продуктами. Бо у тебе є твоя відповідальність перед країною і перед людьми", - пригадує Мстислав Банік.

У ніч вторгнення для захисту даних у державних реєстрах було ухвалено радикальне рішення - їх просто вимкнули. Втім, мільйони українців у ті дні тікали подалі від війни, на блокпостах, що виросли по всіх дорогах на всіх дорогах країни, постійно перевіряли документи.

Здавалося б, "Дія", яка перевіряє валідність документів, саме зв'язуючись з державними реєстрами, мала б втратити будь-яку користь. Та вже за два тижні розробники запропонували користувачам так званий "єДокумент" - тимчасову електрону посвідку, яка містила основні дані про громадянина, замінювала собою внутрішній паспорт і головне - була доступна оффлайн.

Паралельно "Дія" приростала специфічними послугами воєнного часу - через застосунок можна було жертвувати гроші на допомогу армії чи купувати військові облігації, дивитись відключене окупантами українське телебачення та повідомляти про зруйновану нерухомість. Деякі сервіси не мали альтернативи, а в деяких, cтверджують творці "Дії", пропонувалися громадянам найбільш ефективні рішення.

Як-от із чатботом "єВорог", через який надійшло майже пів мільйона повідомлень про пересування російських військ, мінування чи колабораціонізм на окупованих територіях. "Були інші подібні боти, наприклад, Stop Russian War від СБУ, - пригадує Банік, - Але "єВорог", по-перше, працює просто зі стартової сторінки "Дії". По-друге, у ньому, попри анонімність, є певна перевірка, відсіювання фейків і флуду - він доступний користувачам "Дії", а значить, той, хто подає репорт, це вже громадянин України. Ну і, звісно, у нас також була команда менеджерів, яка перевіряла інформацію до того, як відсилати її Збройним силам".

Витрати чи заощадження?

За рік війни розробники “Дії” запустили 49 нових сервісів: від реєстрації кандидатів на всиновлення до обміну лампочок розжарювання на енергозберігаючі. Над самим застосунком, першу версію якого безкоштовно писала приватна компанія EPAM, тепер працює окреме держпідприємство. На ринку праці українських IT-вців воно намагається конкурувати за програмістів на рівні з приватними компаніями.

Все це збільшує і витрати на цифровізацію. У 2022 році на підтримку застосунку і веб-порталу "Дія" з держбюджету витратили понад 243 мільйони гривень - понад удвічі більше, ніж попереднього, йдеться у нещодавній відповіді мінцифри на запит видання "Фокус". Міністерство цифрової трансформаці однак вважає, що насправді "Дія" заощаджує державні кошти. Міністр Михайло Федоров, підбиваючи підсумки 2022 року, стверджував, що "економічний та антикорупційний ефект" від цифровізації склав 48 мільярдів гривень.

"Раніше за оформлення документів на будівництво громадяни та бізнес були вимушені платити великі хабарі. Зараз - усе прозоро у кілька кліків на порталі "Дія" (...)  Завдяки впровадженню Єдиної державної електронної системи економимо державі 3 мільярди гривень на рік", - наводить приклад він.

Саме вдалий досвід підвищення прозорості використання державних фінансів спонукав Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) - одного з головних донорів "Дії" - замислитись над експортом проєкту до інших країн. "Поки що вони виділили лише 650 тисяч доларів на вивчення і аналіз нашого досвіду, а також можливість його поширення. Звісно, що "Дія" це не Microsoft Office, її не можна просто продати і встановити в якійсь іншій країні з її власною системою реєстрів", - пояснює Мстислав Банік.

Естонію, чию систему обміну даними між держреєстрами кілька років тому взяли за основу української "Трембіти", зараз цікавить український досвід швидкого запуску саме мобільного застосунку "Дії". За словами Баніка, розробники "Дії" нині діляться з колегами, зокрема, напрацюваннями щодо дизайну користувацького інтерфейсу.

Річ у довірі

Однак до здійснення мрії Володимира Зеленського про демократію в смартфоні ще далеко, визнає віцепрем'єр Михайло Федоров в інтерв'ю DW. Поки що через "Дію" вдалося провести 13 опитувань громадської думки, в найпопулярнішому - щодо вихідного дня 8 березнявисловилось понад 2,1 мільйона українців.

"Це ще одна точка зору, на яку можна спиратися при формуванні політики. Якщо два мільйони українців проголосували за певне рішення, це може бути і ваговою точкою зору  навіть для певного законопроєкту, а не тільки нормативного правового акту кабміну", - говорить Федоров.

На думку віцепрем'єра, інструменти для впровадження повноцінних голосувань чи навіть безпосередньо "виборів у смартфоні" готові - заважає низький рівень довіри громадян до правоохоронної системи та загалом державних інституцій. Та чи можна на всі сто відсотків довіряти самій "Дії"?

Ще з 2021 року довкола застосунку періодично виникали скандали - частішали випадки оформлення шахраями кредитів з використанням чужих електронних документів. Мінцифри заперечувало проблеми із безпекою самого додатку - адже в усіх випадках зловмисники отримували фізичний доступ до телефонів жертв, де була встановлена "Дія".

У ніч з 13 на 14 січня 2022 року "впав" вже сайт "Дії" - разом із 70 іншими державними веб-ресурсами він став об'єктом масштабної хакерської атаки. Спеціалістам з кібербезпеки не лишалось нічого, крім як на кілька годин просто закрити доступ до ресурсів. У державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації заспокоювали: загрози витоку персональних даних громадян не було.

Та за тиждень на одному з хакерських форумів анонімні зловмисники виставили на продаж величезну базу даних із іменами, податковими номерами та копіями паспортів мільйонів українців. База позиціонувалась саме як результат зламу "Дії", дані з "пробників", що їх хакери пропонували скачати перед покупкою, також містили посилання на державну систему, пригадує колишній керівник державного центру протидії кіберзагрозам CERT-UA Костянтин Корсун.

Втім, у міністерстві цифрової трансформації злам заперечували, наводячи вже звичний на той час аргумент: "Дія" не зберігає персональні дані на своїх серверах, а є по суті лише інтерфейсом, через який інформація з реєстрів передається на пристрій користувача. "Дані, що тоді пропонували, - витоки з різних зламів державних та приватних баз даних попередніх років. Люди, які вміло працюють з даними, можуть їх збагачувати", - стверджує Мстистлав Банік. Втім, достеменної інформації щодо результатів розслідування січневої атаки на державні ресурси він не має.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, Олександр Федієнко розповідає DW, що хоч і отримав від спецслужб відповідь на депутатські запити про розслідування кібератаки, втім розголошувати їх не може. "З цих відповідей випливає, що зламу "Дії" не було", - переконує він.

"Все це тільки слова. Ніяких переконливих доказів того, що персональні дані тоді не постраждали державні спеціалісти не надали", - обурюється на це Констянтин Корсун. З шістьма іншими спеціалістами в галузі кібербезпеки в лютому 2022 року він сформував перелік так званих "22 гріхів Дії" - список претензій до безпеки даних та політики поширення державних цифрових сервісів. Мінцифри назвало більшість претензій безпідставними, а самих авторів - некомпетентними.

Дивіться також: