Cеред іншого європейські видання пишуть про суперечку навколо атомних програм Північної Кореї та Ірану, коментують складний процес формування уряду в Бельгії, а також аналізують ситуацію в Україні. Газета Die Welt, зокрема, зазначає:

Читати „Камасутру” – це найкращий шлях зрозуміти, як в Україні функціонує політика: „Політики залишаються ті самі, змінюються лише їхні позиції”, - сказав якось відомий український політолог Дмитро Видрін. 30 вересня виборцям дозволено знову прийти до виборчих урн, аби під час нового голосування розподілити парламентські місця між все тими ж самими політиками. Якихось особливих несподіванок - згадаймо зауваження Видріна - очікувати не доводиться. Несподіванкою, однак, можна вважати той факт, що попри нестабільну політичну ситуацію економіка цієї колишньої радянської республіки й надалі переживає бум, -

пише газета Die Welt. Далі видання наводить дані зі звіту Організації з економічної співпраці й розвитку:

У період між 2000 й 2006 роками валовий внутрішній продукт виріс на переконливі 7,4 відсотка. Найважливішими двигунами такого розвитку були, з одного боку, стрімке посилення споживацької активності приватних господарств, з іншого - зростання на світовому ринку цін на сталеливарну продукцію. Сталь складає 40 відсотків українського експорту. Водночас, починаючи від 1999-го року, уряд провадив дисципліновану бюджетну політику, що дозволяло тримати на низькому рівні державну заборгованість. Однак Організація з економічної співпраці й розвитку прогнозує для України, що позитивні тенденції триватимуть недовго, якщо Київ не почне нарешті втілювати в життя серйозні реформи, - зауважує газета Die Welt.

А тепер перейдемо до інших тем. Судячи з усього, політичні проблеми має не тільки Україна, але й Бельгія. Іспанська газета El Pais звернула увагу на вкрай складний процес формування бельгійського уряду. Видання, зокрема, пише:

Складається враження, що управляти Бельгією стало неможливо. Хоча вже все виглядало так, начебто фламандський християнський демократ Ів Летерм дістав чіткий мандат на формування правоцентристської коаліції. Але потім почала зростати напруга між фламандцями й валлонами. Федеральна система не може стримати центрифугальні тенденції з боку фламандців. Свою єдність Бельгія зберігає тільки завдяки католицизму, монархії й тому факту, що в Брюсселі розмістилися загальноєвропейські структури, - пише газета El Pais.

Тему продовжує нідерландська газета Trouw:

Для єдності Бельгії Брюссель є навіть важливішим, ніж королівський двір або національна збірна з футболу. Це столиця Фландрії й штаб-квартира французькомовної громади. Крім того, це самостійна одиниця з економічними повноваженнями. Як епіцентр мовної суперечки і як столиця Європи, Брюссель є занадто важливим для всіх сторін, аби відмовитися від нього. (...) Ось уже півстоліття Бельгія постачає матеріал для вивчення країн, де представлені відразу кілька культур. Бельгійці можуть похвалитися своїми своєрідними конституційними винаходами, які вдалося запровадити без застосування сили. Цікаво, що попри всю їхню складність такі положення функціонують. Отже, нехай бельгійці експериментують далі, - читаємо в нідерландській газеті Trouw.

І на завершення – цитата з норвезької газета Aftenposten. Видання пише про дискусії, що точаться навколо північнокорейської та іранської атомних програм:

Уперше за багато років Північна Корея й США нарешті сіли за стіл переговорів. Водночас іранський президент Махмуд Ахмадінеджад відкрито вихваляється тим, що його країна докладає максимум зусиль для збагачення урану. (...) Раніше ще була надія, що Іран зробить для себе уроки з подій навколо Північної Кореї. Безперечно, Іран – значно більша й багатша країна. Але й він не зможе жити в міжнародній ізоляції без негативних наслідків для його розвитку, - пише газета Aftenposten.

Огляд преси підготував Володимир Медяний