Чимало німецьких фірм йдуть з Ірану, а обсяг німецького експорту скорочується. Про це повідомили у федеральному об'єднанні торговельно-промислових палат Німеччини.
Фото: imago/Hoch Zwei/Angerer
Реклама
За даними Федерального об'єднання торговельно-промислових палат Німеччини (DIHK), за перші п'ять місяців 2018 року обсяги німецького експорту в Іран скоротилися на чотири відсотки. Негативна тенденція зберігається і зараз, повідомив експерт DIHK із зовнішньоекономічної діяльності Фолькер Траєр (Volker Treier) в інтерв'ю газеті WAZ і іншим виданням медіагрупи Funke, опублікованому в суботу, 4 серпня.
Тим часом у 2017 році обсяги продажів німецької продукції в Іран виросли на 16 відсотків. "В останні роки близько 120 німецьких компаній навіть відкрили в Ірані власні представництва, а тепер багато звідти йдуть", - повідомив представник DIHK.
Відтік німецького бізнесу з Ірану пов'язаний, перш за все, з санкціями, запровадженими проти цієї країни президентом США Дональдом Трампом. "Навіть фірми, які не постраждали від санкцій США безпосередньо, наприклад, що працюють в сфері медичного обслуговування або не ведуть бізнес на території Сполучених Штатів, нині не можуть знайти банк, який би забезпечував виконання угод в Ірані", - вказав Траєр. За його словами, якщо найближчим часом не буде знайдено рішення, можна очікувати повного припинення експорту в Іран і остаточного виходу з цієї країни німецьких компаній.
Хвиля протестів в Ірані
Тим часом в Ірані тривають протести, пов'язані з поганою економічною ситуацією у країні. 4 серпня близько 500 противників іранського керівництва вдерлися в мусульманську школу у місті Кередж у провінції Альборз, повідомило іранське агентство Tasnim. Вони вибили вікна та двері закладу. Учнів на той час не було у школі і ніхто не постраждав. Після зіткнень з поліцією були затримані кілька людей.
Міністерство внутрішніх справ Ірану підтвердило повідомлення про заворушення, але назвало їх невеликим мітингом. Тим часом кадри з місця події свідчать про запеклі сутички з силами безпеки сотень демонстрантів.
Нагадаємо, на початку травня 2018 року Трамп оголосив про вихід США зі спільної угоди, укладеної 2015 року між Іраном, Сполученими Штатами Америки, Росією, Китаєм, Великобританією, Францією і Німеччиною. Угода передбачає, зокрема, виконання Тегераном низки кроків щодо обмеження своєї ядерної програми в обмін на скасування санкцій. Згодом Вашингтон розширив санкції проти Ірану, вимагаючи від держав-союзників припинити купувати іранську нафту та погрожуючи санкціями щодо компаній, що співпрацюватимуть з Іраном.
За танець без хіджаба - під арешт (11.07.2018)
01:23
This browser does not support the video element.
Іран охопили протести
В Ірані відбуваються найбільші акції протесту з 2009 року. Демонстранти вийшли на вулиці через незадоволення зростанням цін та зовнішньою політикою влади.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Найбільші протести з 2009 року
В іранських містах тривають акції протестів, що розпочались 28 грудня. Нинішня хвиля демонстрацій - найбільша з 2009 року, коли протестувальники висловлювали незадоволення перемогою Махмуда Ахмадінежада на президентских виборах.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Незадоволення високими цінами та політикою
У перший день протестів, 28 грудня, вуличні акції у місті Мешхеді на північному сході Ірану переросли у зіткнення демонстрантів з поліцією, не менше 50 людей були затримані. Протестувальники висловлювали незадоволення зростанням цін, безробіттям, а також зовнішньою політикою країни, що призводить до санкцій проти Ірану.
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Протести у Тегерані
29 грудня влада Ірану застерегла людей від участі у подальших акціях, особливо у столиці країни. Однак вже 30 грудня мітинг у Тегерані влаштувала група студентів. Вони скандували "Ні Газа, ні Ліван, життя віддам за Іран" і виступали проти того, що уряд витрачає кошти на підтримку проіранських угруповань на Близькому Сході, а не на розвиток власної країни.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Сотні затриманих
На вуличних акціях у Тегерані уже в перші дні затримали 200 осіб, 40 з яких влада вважає "ватажками незаконних зібрань". Тепер на них чекає суд. За офіційними даними, дев'ять з десяти затриманих - молодше 25 років.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Перші загиблі
На антиурядових демонстраціях 30 грудня в місті Доруд на заході Ірану загинули два демонстранти. Місцева влада запевняє: поліція не має відношення, є "докази" того, що в смертях винні бойовики екстремістської "Ісламської держави".
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Telegram та Instagram - заблокували
В останній день 2017 року в Ірані заблокували соцмережу Instagram та месенджер Telegram. Рішення влада пояснила потребою "підтримувати мир та безпеку громадян". Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що блокування програми обміну повідомленнями викликано відмовою його компанії закрити канали зв'язку для протестувальників.
Фото: Getty Images/AFP/A. Kenare
Роухані: В Ірані кожен має право на власну думку
Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 31 грудня засудив насильство та закликав створювати "можливості для законної критики та протестів". За його словами, Іран - вільна країна, де кожен має право на власну думку.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Salemi
Поява політичних слоганів
Попри те, що протести почалися з економічних причин, на вулицях Ірану вже лунають і політичні лозунги. Зокрема антиклерикальні - на фото розірваний плакат з зображенням глави теократичного режиму, Верховного лідера Ірану, аятолли Хаменеї. Кричать також і "Слався Реза-Шах" - монарх Ірану в 1925-1941 році, чию династію Пехлеві повалив аятолла Рухолла Хомейні, перший лідер ісламської республіки.
Число жертв протестів продовжує зростати. Лише 2 січня офіційно відомо про загибель одного вартового революції, одного поліцейського, одного випадкового перехожого та шістьох демонстрантів. Загалом ідеться вже про не менше 21 загиблого за останні дні.
