Ділові настрої у ФРН поліпшуються шостий місяць поспіль
Максим Сидоржевський | Жан Рофе
24 квітня 2023 р.
Індекс ifo, що вважається найважливішим економічним барометром Німеччини, зріс до 93,6 пункту у квітні, досягнувши максимуму з лютого 2022 року.
Фото: Jan Woitas/dpa/picture alliance
Реклама
Настрої ділових кіл у ФРН поліпшуються й надалі, попри занепокоєння через прискорення інфляції та підвищення процентних ставок. Відповідний індекс, що розраховується Інститутом економічних досліджень ifo і вважається найважливішим економічним барометром Німеччини, зріс у квітні до 93,6 пункту порівняно з переглянутим показником у 93,2 пункту місяцем раніше, повідомив мюнхенський інститут у понеділок, 24 квітня.
Це - максимальне значення індексу ifo з лютого 2022 року, коли Росія почала війну проти України. Індикатор підіймається вже шість місяців поспіль. Економісти, опитані Trading Economics, у середньому прогнозували показник на рівні 94 пунктів.
"Це пов'язано з поліпшенням очікувань компаній. Водночас своє поточне становище вони оцінюють як таке, що дещо погіршилося, - зазначив глава ifo Клеменс Фюст (Clemens Fuest). - Побоювання німецьких компаній слабшають, але економіці бракує імпульсу".
Оптимізм - у промисловості та будівництві
Для визначення індексу ділового клімату інститут ifo щомісяця опитує близько 9000 компаній. Їх просять оцінити поточну ситуацію в бізнесі та висловити свої очікування на найближчі шість місяців.
У рамках окремих секторів ситуація виглядає неоднозначно. Поліпшення ділових настроїв зафіксовано в промисловості та будівельному секторі, тоді як у сфері послуг і торгівлі зафіксовано їхнє погіршення.
Економіка Німеччини все ще "далека від впевненого зростання" і їй загрожує рецесія, застеріг економіст банку ING Карстен Бржескі (Carsten Brzeski). На його думку, у другому півріччі слід очікувати, що "повною мірою проявляться наслідки найагресивнішого за останні десятиліття посилення грошово-кредитної політики, і уповільнення економіки США вдарить по німецькому експорту".
Європейський центральний банк неодноразово підвищував процентні ставки, щоб стримати інфляцію, яка різко прискорилася після початку війни Росії проти України.
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.
