1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Бундестазі дебатували щодо дій Росії біля кордонів України

Марія Думанська
22 квітня 2021 р.

Статс-міністр МЗС ФРН пояснив у Бундестазі, що Німеччина і ЄС надали свої пропозиції Москві для вирішення конфлікту в Україні та чекають на відповідь Росії.

Німецький Бундестаг
Німецький БундестагФото: Axel Schmidt/Reuters

Статс-міністр з європейських питань у МЗС Німеччини Міхаель Рот (Michael Roth) у четвер, 22 квітня, пояснив у Бундестазі, що Німеччина і ЄС надали свої пропозиції Москві для вирішення конфлікту в Україні та чекають на її реакцію.

Виступ Рота у Бундестазі відбувся в рамках скликаної фракціями Християнсько-демократичного союзу/Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) та Соціал-демократичної партії Німеччини "Актуальної години" щодо "переміщення російських військ і зростання загрози ескалації на Сході України". Представник МЗС ФРН нагадав, що від початку року на Донбасі загинули 37 українських військових та дев'ятеро цивільних. РФ загрожує миру, стабільності та суверенітету "не тільки України, а й усього регіону", пояснив Рот. 

За словами Рота, немає даних про плани України активізувати військовий наступ на Донбасі. "Україна не планує нічого на Донбасі, а домагається досягнення там миру дипломатичним шляхом", - сказав статс-міністр. Він наголосив, що Росія повинна забезпечити прозорість передислокації своїх військ біля кордону з Україною і дотримуватися норм міжнародного права.

При цьому Рот зазначив, що на Росію не діють санкції, тож додаткові не роглядаються, але зауважив, що Німеччина не упускатиме жодної можливості вирішити питання дипломатичним шляхом. За його словами, ключ до вирішення конфлікту лежить в Москві. "Є інтерес до кращих відносин з Росією. Є різноманітні пропозиції, але для танго потрібен партнер. Москва повинна відреагувати на наші пропозиції (...) Ми не зачиняємо двері", - підсумував він. 

Під час дебатів традиційно представники популістської партії "Альтернатива для Німеччини" та Лівої партії виправдовували дії Росії. Так, Антон Фрізен (Anton Friesen) з АдН зазначив, що "Росію треба зрозуміти" і додав, що дії Кремля "це не загроза, а захід деескалації".

Водночас низка представників ХДС, ХСС, СДПН, Зелених та Вільної демократичної партії розкритикували Москву не тільки за ситуацію останніх тижнів на кордоні з Україною та в Криму, але й через обходження з Олексієм Навальним та ситуацію у Сирії. 

Йоган Давід Вадефул (Johann David Wadephul) з ХДС наголосив, згадуючи промову Путіна напередодні, що "червоні лінії визначає міжнародна спільнота та міжнародне право, а не авторитарний правитель". А його колега з партії Франк Штеффель (Frank Steffel) закликав Бундестаг підтримати ініціативу узалежнення ситуації на кордоні з Україною з добудовою "Північного потоку-2". "Якщо Росія ескалюватиме ситуацію, "Північний потік-2" має бути зупинений", - наголосив Штеффель.

Росія оголосила про відведення військ від кордону України

Між тим за кілька годин до початку дебатів в Бундестазі з'явилось повідомлення, що  міністр оборони Росії Сергій Шойгу доручив з 23 квітня почати відводити російські війська, які передислокували до кордонів з Україною і до анексованого РФ Криму. Він заявив про "повне досягнення цілей" і наказав до 1 травня повернути до місць постійної дислокації війська, які задіяли, як в РФ називають, в "навчаннях на півдні Росії".

Нарощування сил РФ на кордоні з Україною та у Криму

Нагадаємо, наприкінці березня почали з'являтися повідомлення про додаткові війська РФ біля кордонів України та в анексованому нею Криму. Київ звинуватив Москву в розміщенні на українських кордонах і в анексованому Криму понад 80 тисяч військовослужбовців.

19 квітня верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики заявив, що Росія зосередила на кордонах України і в Криму понад 100 тисяч військових.

Читайте також: Чи готувала Росія наступ на Україну: висновки західних аналітиків

Німеччина після Меркель: хто для України буде кращим канцлером? (22.04.2021)

05:54

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW