Європейському Союзу не вдалося узгодити 20-й пакет санкцій проти Росії до трагічної четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Тепер лідери блоку - голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) і президент Євроради Антоніу Кошта - не зможуть, як планували, оголосити про посилення санкцій у день свого символічного візиту до Києва 24 лютого.

При цьому конфлікт довкола санкцій не стосується змісту нового пакету: жодна з країн ЄС не заперечує необхідності продовжувати тиск на Москву. Запровадження нових обмежувальних заходів заблокувала Угорщина, фактично поставивши ухвалення санкцій у пряму залежність від відновлення транзиту російської нафти через Україну трубопроводом "Дружба".

"На жаль, нам не вдалося досягти згоди щодо 20-го пакета санкцій, - повідомила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас на пресконференції в Брюсселі в понеділок, 23 лютого, після завершення засідання Ради ЄС із закордонних справ. - Це крок назад і сигнал, який ми не хотіли б надсилати сьогодні, однак робота триває".

Будапешт відмовився ухвалювати рішення на користь України

Поки Київ не відновить постачання нафти до Угорщини, Будапешт "не готовий ухвалювати в Брюсселі рішення, які вигідні або важливі для українців", заявив перед засіданням міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. "Ми не погоджуємося з ухваленням 20-го пакета, тому що Україна вирішила не відновлювати постачання нафти до Угорщини, наражаючи на ризик нашу енергетичну безпеку", - сказав він.

Євросоюз уже не вперше має справу з вето Угорщини. З початку повномасштабної війни в Україні вона вже накладала його, наприклад, на продовження санкцій проти РФ, етапи вступу України до ЄС, військову допомогу Києву з Європейського фонду миру (ЄФМ). І якщо ЄФМ і відкриття переговорних глав з Україною залишаються заблокованими, то санкції Євросоюзу досі вдавалося і продовжувати, і ухвалювати, хоча нерідко з великими затримками. 

"Ми вже стикалися з подібною ситуацією раніше, і ми також бачили, що вдавалося разом знайти рішення, - зазначила Кая Каллас. - Тому ми ведемо роботу на різних рівнях з угорськими і словацькими колегами, щоб просунути цей пакет заходів. Звичайно, це непросто, це ніколи не буває просто". 

Але цього разу Будапешт пішов ще далі і, керуючись тією ж логікою, одночасно загальмував і виділення Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро, схваленого всіма лідерами країн ЄС, включно з угорським прем'єром Віктором Орбаном, у грудні. "Не буде ні військових витрат, ні 20-го пакета санкцій, поки вони не врегулюють з нами питання енергетичної безпеки", - заявив Сіярто.

Порушено принцип лояльної співпраці в ЄС

Голова європейської дипломатії заявила, що відмова від уже взятого на себе зобов'язання "не відповідає положенню про добросовісну співпрацю, закріпленому в договорах". Йдеться про принцип лояльної (або щирої) співпраці, закріплений у статті 4(3) Договору про Європейський Союз. Він вимагає від держав-членів діяти добросовісно під час виконання спільних рішень й уникати заходів, які можуть підривати цілі ЄС. Це правило покликане гарантувати, що ухвалені колективно політичні зобов'язання - наприклад, як у цьому випадку на рівні Європейської ради - не будуть послаблені заднім числом у результаті односторонніх дій.

Про цей принцип того ж дня нагадала і Єврокомісія. На запитання про відмову Угорщини від своєї грудневої обіцянки схвалити кредит Україні в розмірі 90 мільярдів євро офіційний представник Єврокомісії на брифінгу нагадав, що Європейська рада проголосувала за надання кредиту "за єдиної умови, що три держави-члени не братимуть участі у фінансуванні програми". Це Угорщина, Словаччина і Чехія, які і висунули цю вимогу. За словами Єврокомісії, її було виконано, і тому очікується, "що всі лідери дотримаються своїх зобов'язань". У протилежному разі "це буде порушенням принципу лояльної співпраці". Це рідкісний випадок, коли під загрозу ставиться вже досягнутий консенсус лідерів ЄС.

Голова Євроради став на захист раніше ухваленого рішення про кредит Україні

Суперечка довкола нафтового транзиту вийшла на рівень керівництва ЄС. Антоніу Кошта, за якого в грудні було досягнуто консенсус щодо кредиту, виступив на захист цього рішення. Того ж дня, 23 лютого, він надіслав листа прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану у відповідь на його звернення.

У листі Кошта повідомив, що Київ представив "іншу версію фактів" щодо постачання нафти до Угорщини через українську територію, і пообіцяв обговорити це питання безпосередньо з президентом Володимиром Зеленським під час найближчого візиту. Однак він підкреслив, що розбіжності в інтерпретації фактів не скасовують зобов'язань, ухвалених на рівні лідерів ЄС.

"Коли лідери досягають консенсусу, вони пов'язані ухваленим рішенням. Будь-яке порушення цього зобов'язання є порушенням принципу щирої співпраці", - йдеться в листі, який поширила пресслужба голови Євроради. Кошта додав, що "жодній державі-члену не може бути дозволено підривати довіру до рішень, ухвалених колективно Європейською радою". Однак на момент візиту Кошти до Києва остаточне рішення щодо кредиту залишається неузгодженим.

Суперечка про стан трубопроводу "Дружба"

Центральним предметом розбіжностей між Будапештом і Брюсселем стало питання про те, чи є призупинення транзиту російської нафти трубопроводом "Дружба" технічною проблемою або політичним рішенням Києва.

Угорська сторона наполягає на тому, що технічних перешкод для транзиту немає. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що трубопровід "повністю працездатний фізично і технічно", а повідомлення про пошкодження інфраструктури назвав безпідставними. За його словами, "по трубопроводу "Дружба" не було завдано жодного російського удару", а припинення постачання - це "політичний шантаж проти Угорщини".  

Кая Каллас, коментуючи аргументи Будапешта на пресконференції, категорично відкинула цю версію подій. "Винна Росія", - заявила вона, нагадавши, що Москва систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі. За її словами, йдеться про руйнування значної частини енергосистеми країни, а в умовах зими за температури -25 градусів Україна насамперед відновлює тепло- і електропостачання для власного населення, а не трубопровід, який "просто постачає дешеву нафту до інших країн".

Єврокомісія зайняла більш процедурну позицію. На брифінгу її офіційна представниця нагадала про масштабні руйнування української енергетичної інфраструктури внаслідок російських ударів і повідомила про скликання координаційної групи для оцінки ситуації. Єврокомісія не підтвердила твердження про "суто політичний" характер рішення Києва, але й не вступила в публічну полеміку з Будапештом, окресливши питання як таке, що потребує технічного аналізу.

Таким чином, для Брюсселя ця суперечка не є достатньою підставою для перегляду раніше ухваленого рішення щодо санкцій і підтримки України.

Читайте також: "Дон Вето" Віктор Орбан і цькування "ворогів": запеклі політичні дебати в Угорщині

Жорстка критика на адресу Угорщини

Більшість країн ЄС публічно підтримали посилення тиску на Москву і допомоги Києву. Багато міністрів закордонних справ не стримувалися, говорячи про дії Угорщини.

Так, глава МЗС Швеції Марія Мальмер Стенергард назвала вето "ганьбою для Європи". "Я вважаю, що таким країнам соромно поводитися таким чином, - сказала вона, маючи на увазі також Словаччину, яка підтримала Угорщину в блокуванні пакета санкцій. - Я вважаю, що ті, хто зупиняють такі заходи, чинять ганебно". За її словами, напередодні роковин Євросоюз зобов'язаний продемонструвати єдність.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловився ще різкіше. "Угорський уряд знову шантажує Україну", - заявив він, додавши, що такі дії підривають європейську солідарність і послаблюють голос ЄС.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис підкреслив, що відсутність рішення напередодні річниці - це "дуже поганий сигнал". За його словами, ЄС має надіслати чіткий сигнал Москві, що тиск буде продовжено.

На цьому тлі Франція зайняла більш спокійну позицію. "Питання не в тому, чи буде його ухвалено. Його буде ухвалено, це точно", - переконаний французький міністр Жан-Ноель Барро, висловивши впевненість, що компроміс буде знайдено.

Його іспанський колега Хосе Мануель Альбарес Буено зазначив, що позиція Угорщини "не допомагає ні Європейському Союзу, ні миру в Європі, ні українським мирним жителям", однак підкреслив необхідність продовження переговорів усередині ЄС.

Сама Кая Каллас запевнила, що ЄС продовжить роботу над пакетом і "продовжуватиме чинити тиск на Росію", додавши, що саме Москва має піти на поступки, коли йдеться про мирні переговори.

Історія з 20-м пакетом санкцій знову показала, що навіть коли ніхто не сперечається щодо суті заходів або їхньої необхідності, сам механізм ухвалення рішень може стати заручником національного енергетичного порядку денного та внутрішньополітичних розрахунків - зокрема на тлі наближення виборів в Угорщині. На п'ятому році повномасштабного вторгнення Росії в Україну йдеться вже не лише про санкції та багатомільярдну допомогу Києву. Питання - у передбачуваності та стійкості європейської політики в умовах війни і в тому, чи здатен Євросоюз зберігати єдність незалежно від зміни політичних циклів в окремих столицях.

Читайте також: Виборча кампанія в Угорщині: як Орбан розпалює антиукраїнські настрої