На які жертви готова піти Франція у разі можливого протистояння Заходу з Росією? Багато хто донедавна думав, що можна буде обмежитися грошима. Однак новий начальник Генерального штабу Франції Фаб'єн Мандон вважає інакше. Минулого тижня під час виступу перед сотнями мерів французьких муніципалітетів генерал заявив, що Росія готується до конфлікту із Заходом до 2030 року. "Якщо наша країна похитнеться, тому що вона не готова - скажімо чесно - втрачати своїх дітей чи терпіти економічні негаразди, тоді ми в небезпеці", - попередив найвищий за рангом військовослужбовець Франції.

Застереження генерала про готовність суспільства до жертв викликало обурення серед деяких опозиційних політиків країни. При цьому Мандон просто гостріше висловився про ціль, над досягненням якої французький уряд уже давно працює. Президент Франції Еммануель Макрон попереджає про найбільшу загрозу для країни з 1945 року. Та й представники уряду постійно говорять про ризик "великої війни високої інтенсивності" в Європі ще в цьому десятилітті. У новій безпековій стратегії країни, ухваленій влітку 2025 року, йдеться про те, що Франція входить "у нову еру".

Між панікерством та підготовкою до війни

Проте експерти сходяться на тому, що французькі збройні сили нині недостатньо підготовлені до подібного сценарію. Їм бракує солдатів та забезпечення. Через це Франція вирішила значно наростити свою військову потужність - навіть попри високу державну заборгованість. Якщо на момент вступу Макрона на посаду президента у 2017 році оборонний бюджет країни становив трохи більше 30 мільярдів євро, то до 2027 року він має зрости більш ніж удвічі - до 67 мільярдів євро.

Мільярди євро витрачають не тільки на нову зброю. Професійна армія, яка наразі налічує близько 200 000 активних солдаток та солдатів, також має зрости. Кількість готових до участі в бойових діях резервістів уже збільшилася з приблизно 28 000 у 2014 році до більш ніж 47 000 у 2025-му. До 2035 року їхня кількість може сягнути 105 000. Таке збільшення кількості резервістів відбувається незалежно від призупинення обов'язкового призову на військову службу, повернення до якого Макрон виключив з політичних та організаційних причин. Тож Франція й надалі матиме професійну армію, однак президент шукає альтернативні шляхи залучення кадрів до війська.

Добровільна військова служба 2.0

За даними ЗМІ, Макрон ще на цьому тижні має намір оголосити про створення нової оплачуваної добровільної військової служби ("service militaire volontaire"). Запустити її планують у 2026 році. Згідно з поки що не підтвердженими офіційно планами, вже за кілька місяців перші 3000 молодих людей мають прибути для вишколу в казарми. До 2030 року їхня річна кількість має зрости до 10 000, а потім - до 50 000.

Нова добровільна військова служба, яка буде оплачуваною (900-1000 євро на місяць), вочевидь триватиме 10 місяців і розрахована на молодих французок і французів віком близько 18 років.

Спільний військовий вишкіл представників різних соціальних груп має зміцнити соціальну єдність й національну ідентичність. Офіційно проєкт обґрунтовується потребою посилення "згуртованості нації". Окрім військових навичок, йдеться про прищеплення таких цінностей як дисципліна, командний дух і патріотизм.

Військовий вишкіл для участі в операціях у Франції

Якщо інформація, яка нині цикрулює серед французьких парламентарів, відповідає дійсності, то після проходження вишколу добровольців залучатимуть до участі в операціях виключно на території Франції. Там вони могли б, наприклад, замінити професійних солдатів, які вже упродовж багатьох років патрулюють центри французьких міст, вокзали та аеропорти в рамках операції "Вартовий" ("Opération Sentinelle").

Після завершення активної служби навчені добровольці могли б залишатися в розпорядженні збройних сил як резервісти, тим самим посилюючи можливості збройних сил нарощувати кількість бійців.

Опозиція підтримала ідею добровільної військової служби

На відміну від переговорів щодо бюджету, під час яких французький уряд і опозиція поки не можуть дійти згоди, добровільна військова служба отримала куди ширшу підтримку. "Якщо 10 відсотків з 50 000 добровольців на рік залишаться в лавах збройних сил, армія отримає резерв у 5000 доволі добре підготовлених осіб", - прокоментував газеті La Tribune консервативний політик Седрік Перрін з партії "Республіканці", який очолює комітет Сенату з закордонних справ та оборони.

Жордан Барделла, лідер ультраправої партії "Національне об'єднання", також підтримує проєкт, який Макрон окреслював ще влітку. Однак Барделла - на даний момент найпопулярніший політик у Франції - вбачає у добровільній службі лише перший крок до відновлення обов'язкового призову, призупиненого у 1997 році за президентства Жака Ширака. Натомість реакція лівого крила політичного спектра є значно стриманішою.

Читайте також: На тлі російської загрози: як у Європі залучають молодь до армії

Не перша спроба залучити молодь до добровільної служби

Створення добровільної служби було одним із найважливіших проєктів президента Макрона ще задовго до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Через два роки після його першої перемоги на виборах, у 2019 році, у Франції створили Загальну національну службу SNU (скорочення від "Service National Universel") для осіб віком від 15 до 17 років. Такими елементами, як громадянська освіта, підняття прапора, спорт та обов'язкова уніформа, програма хоч віддалено й нагадує базову військову підготовку, та по суті вона цивільна й покликана радше сприяти згуртованості суспільства. Однак охочі після завершення основної програми могли добровільно взяти участь у її військовій частині.

Проте SNU, суть якої зводиться до двотижневого стажування, не мала великого успіху. Їй не вдалося залучили заплановану кількість учасників, тож і фінансування поступово скорочувалося. А нещодавно прем'єр-міністр Франції Себастьян Лекорню оголосив про її припинення в наступному році.

Читайте також: Реформа призову в Німеччині: служба залишається добровільною

Передумова для отримання водійських прав

Навіть якщо фінансова сторона питання ще не вирішена, нова добровільна військова служба, ймовірно, матиме більше шансів на успіх, ніж SNU. На відміну від молодіжної програми, яка переслідувала педагогічні цілі, новий проєкт має чітку військову мету. Цільова група є старшою і більш мотивованою, служба оплачується, а армія традиційно користується у Франції широкою підтримкою. Крім того, безпекова ситуація є значно серйознішою.

Молоді люди практично неминуче отримають інформацію про нову добровільну військову службу. Після призупинення обов'язкового призову у Франції запровадили "День оборони та громадянства" (journée défense et citoyenneté), під час якого збройні сили презентують себе молодим французкам і французам. Участь у цьому заході обов'язкова для осіб віком від 16 до 25 років, які хочуть отримати водійські права.