Верховна Рада України у вівторок, 11 лютого, дозволила "Енергоатому" закупити у Болгарії два ядерні реактори виробництва російського "Росатому" для добудови енергоблоків №3 та №4 на Хмельницькій атомній електростанції (ХАЕС). Відповідне рішення підтримали 269 нардепів з різних фракцій. Проти були "Європейська солідарність" і "Голос".

Тепер для набуття чинності документа свій підпис має поставити президент України Володимир Зеленський, який ймовірніше це зробить, адже напередодні закликав голосувати за законопроєкт. Втім, рішення парламенту викликало в Україні жваві дискусії про доцільність купівлі "росатомівських" реакторів та й загалом необхідності будівництва цієї АЕС.

Довгобуд - Хмельницька АЕС

Будівництво 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС було припинене в 1990 році після розвалу СРСР та оголошеного Україною мораторію на будівництво нових атомних енергоблоків. У 2005 році Верховна Рада зняла мораторій, і з того часу неодноразово обговорювалася можливість добудови, але будівництво кілька разів припинялося і досі не завершено. За даними державної компанії "Енергоатом", " Наразі будівельні роботи на енергоблоці №3 завершено на 80 відсотків, на енергоблоці №4 - на 25 відсотків".

У 2024 році уряд України домовився з Болгарією про можливість купівлі двох реакторів ВВЕР-1000, які "Росатом" поставив для болгарської АЕС "Белене". Будівництво цієї станції було призупинене ще у 1990 році, і зрештою уряд Болгарії остаточно відмовився від будівництва АЕС. Болгарія визначила вартість двох реакторів у 600 мільйонів доларів, однак прагне збільшити ціну, оскільки це обладнання за межами Болгарії можна купити тільки в Росії.

Зеленський: Два енергоблоки на ХАЕС - понад два гігавати електрики

З огляду на масштаб закупівлі в українському уряді вирішили отримати дозвіл на це від парламенту. Народний депутат від фракції "Слуги народу" Андрій Жупанин, який є членом парламентського комітету з питань енергетики зазначив, що завдяки голосуванню "Україна встигає укласти угоду до того, як спливе дозвіл на продаж реакторів, наданий болгарським парламентом", - зазначив він. Дозвіл на продаж реакторів з боку Болгарії діє до 13 березня.

Відреагував на рішення парламенту і президент України Володимир Зеленський, заявивши, що тепер Україна зможе добудувати ще два енергоблоки на ХАЕС. "Це більш ніж два гігавати електрики для України. І щоб було зрозуміло, зараз, цими складними зимовими місяцями, ми можемо імпортувати в Україну від наших сусідів приблизно такий обсяг електрики", - сказав він у відеозверненні.

Критиків рішення Верховної Ради Зеленський назвав тими, кому дешева енергія в Україні невигідна. 

Втім, ухвалений українським парламентом закон надає дозвіл лише на купівлю обладнання та зобов'язує кабінет міністрів затвердити актуалізоване техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) добудови ХАЕС. Щоб почати безпосередньо будівництво, треба окремий закон. Його ще в квітні 2024 року уряд зареєстрував, але через брак голосів документ не виносили на голосування. 

"Ці гроші можна було відправити на армію"

Водночас частина депутатів та експертів у сфері енергетики критикують як саму ідею добудови енергоблоків на ХАЕС, так і закупівлю реакторів у Болгарії. "Це якийсь сюр! Під час війни витрачати гроші на російські реактори!", - заявив у Telegram народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. Він додав, що політсила має намір подати "блокуючі постанови".

Народний депутат від фракції "Голосу" Ярослав Железняк, коментуючи це рішення, назвав його "великим атомним крадівництвом". "Ці гроші можна було відправити на армію", - нарікає він.

Голова Центру протидії корупції (ЦПД) Віталій Шабунін також переконаний, що гроші краще витратити на купівлю зброї. "Менше зброї - більше захисників загине. Реактори Зеленського запрацюють щонайшвидше за 5-10 років", - написав він, і оголосив збір коштів на "покарання" нардепів.

Антикорупційний комітет Верховної Ради виявив у законопроєкті потенційно корупціогенний фактор, який полягає у непрозорості визначення запропонованого типу реакторних установок. А саме, не було проведено аналізу можливості використання інших типів реакторів для будівництва енергоблоків. 

Залежність від "Ростатому"

Міненерго заявляє, що саме реактори ВВЕР-1000 необхідні для добудови енергоблоків Хмельницької АЕС, і це "буде в рази дешевше і швидше, ніж будь-яке будівництво АЕС з нуля". Однак опитані DW експерти вказують, що реактори в Болгарії мають модифікацію В320. "У них інші геометричні параметри, зокрема вони довші. На це все треба додатково кошти. Дешевше будувати з нуля. І якщо уже будувати, то не купляти російські технології", - наголошує експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.

Її думку поділяє експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, і вказує на те, що Болгарія не має усіх комплектуючих до реакторів. "Частини обладнання нема. Різні експерти дають різні оцінки того, чого там не вистачає. Відповідно існують різні оцінки щодо того, чи можна взагалі виробити деталі, яких не вистачає, без участі "Росатома", - каже він.

Також, за словами Харченка, невідомо скільки років займе будівництво енергоблоків без участі "Росатома", який єдиний у світі є сертифікованим виробником реакторів ВВЕР-1000. "Інженери "Енергоатому" здатні все зробити, я вірю в це. Але скільки років займе сам процес сертифікації?", - зауважує він.

Також співрозмовники DW зазначають, що реактори з Болгарії розраховані на інше паливо, ніж те, яке використовується на українських АЕС, і тому треба час на його розробку. Хоча американська компанія Westinghouse вже офіційно підтвердила "можливість вчасно" розробити паливо. Тим часом  міністр енергетики Герман Галущенко запевнив, що жодної російської залученості в проєкт не буде - ані російського палива, ані будь-якого обслуговування. "Усе буде реалізовано українськими та американськими компаніями, державними та приватними", - наголосив він.

Читайте також: Українські АЕС під прицілом РФ? Які можуть бути наслідки

Гроші на будівництво

Також Галущенко стверджує, що для добудови Хмельницької АЕС не потрібно підвищувати тарифи чи виділяти кошти з державного бюджету. Він не уточнив звідки буде фінансування, однак Кошарна припустила, що кошти надійдуть з рахунків "Енергоатому", який вже "накопичив 27 мільярдів гривень через зменшення обсягу спеціальних обов'язків". "Тобто населенню підвищили ціну на електроенергію, і відповідно "Енергоатом" менше платить компенсації між ринком і тарифом для населення", - наголосила вона.

Проте без оновленого ТЕО не зрозуміло скільки коштів потрібно буде для добудови енергоблоків. Попереднє ТЕО, розраховане у 2017 році, закладало вартість будівництва у понад 76 мільярда гривень. "Зараз ця сума очевидно інша. Мінімум 200 мільярдів гривень. Але досвід показує, що завжди перевищується вартість початкового кошторису", - зауважує Кошарна, додавши, що будівництво енергоблоку з нуля вартує мінімум п'ять мільярдів доларів.

"Краще вкласти гроші в розподілену генерацію"

Опитані DW експерти переконані, що зараз не час витрачати кошти на добудову енергоблоків. "Це означає практично заморозити їх без жодного позитивного результату для України на щонайменше чотири-п'ять років. А якщо ці гроші вкласти в протиповітряну оборону і будівництво розподіленої генерації, це дасть значно більший тактичний ефект з точки зору української енергетики", - наголосив Харченко.

На його думку, зараз потрібно будувати газотурбінну і газопоршневу генерації. "Газовий енергоблок на 500 мегават можна побудувати за 2,5 роки. Таким чином закрити дефіцит генераційних потужностей. А далі вже думати як будувати нові атомні енергоблоки", - каже Харченко.

Читайте також: 1 гігават до зими? Як відбудовують українську енергетику

Кошарна також вважає, що розвиток ядерної енергетики не на часі. "Нині треба невеликі генеруючі установки, наприклад на біогазі, відходах сільгосппродукції, газі. Ми втратили 80-90 відсотків теплової генерації на вугіллі, 40 відсотків гідрогенерації. Вона забезпечує маневровість і балансування енергосистеми на піках споживаннях. Атомна електростанція - це базова потужність. Їх достатньо зараз у зв'язку зі скороченням споживання", - пояснює експертка.

Ухвалений законопроєкт парламентом про дозвіл купувати реактори в Болгарії не "змушує нікого нічого купляти", наголосив  голова енергетичного комітету Верховної Ради України Андрій Герус. "Документ дає право проаналізувати ситуацію і, якщо буде доцільно, ухвалити уряду рішення", - зазначив він в інтерв'ю виданню РБК. Співрозмовники DW сподіваються, що наглядова рада "Енергоатома", до якої входять троє незалежних членів і двоє представників держави, все ж не погодить закупівлю реакторів у Болгарії.