В Україні з тривогою зустріли новину про домовленість між США й Німеччиною щодо "Північного потоку-2". Київ ініціює консультації з Брюсселем і Берліном.
Реклама
Усі зусилля Києва домогтися зупинки будівництва газопроводу "Північний потік-2", який транспортуватиме російський газ в Європу в обхід України, виявилися фактично марними. Принаймні після оприлюднення Німеччиною та США спільної заяви щодо врегулювання суперечки навколо цього газопроводу сумніватися в тому, що будівництво буде завершене, більше не доводиться. І хоча Берлін та Вашингтон і обіцяють вжити заходів задля мінімізації негативних наслідків для України внаслідок запуску "Північного потоку-2", у Києві тепер без особливого оптимізму дивляться в майбутнє.
У спільній заяві українського та польського міністрів закордонних справ Дмитра Кулеби та Збігнєва Рау не бракує жорстких оцінок. На їхню думку, відмова від спроби зупинити запуск цього газопроводу значно поглибить політичну та безпекову кризу і кризу довіри в Європі, наголосили міністри. "Таке рішення створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом. Водночас воно збільшує можливості Росії чинити деструктивний вплив на безпекову ситуацію в Європі, поглиблює розбіжності між державами-членами НАТО та ЄС", - йдеться у заяві двох міністрів, яка була поширена ввечері у середу, 21 липня.
Після офіційного оголошення про домовленість між ФРН та США стосовно "Північного потоку-2" Україна вирішила ініціювати консультації з Єврокомісією та Німеччиною щодо цього газогону. Українське МЗС уже направило відповідні ноти до Брюсселя та Берліна, повідомив Кулеба у соцмережі Twitter.
Угода між США і Німеччиною щодо "Північного потоку-2"
Аби зменшити негативні наслідки для України, які постануть через добудову "Північного потоку-2", США та Німеччина обіцяють створити фонд обсягом не менше одного мільярда доларів для фінансування інвестицій у перехід України на відновлювані джерела енергії і підвищення енергетичної безпеки. Крім того, згідно з домовленістю, Берлін має надати Україні фінансову допомогу в розмірі понад 200 мільйонів євро.
ФРН також зобов'язується спрямувати зусилля на досягнення домовленості в ЄС про інвестиції в український енергетичний сектор до 1,77 мільярда доларів США в період до 2027 року. США й Німеччина в рамках угоди також зобов'язуються використовувати важелі для продовження на 10 років договору про транзит російського газу Україною, що спливає в 2024 році.
Реклама
Одарченко: Військова загроза для України істотно зросте
Тим часом серед українських експертів розгорілась жвава дискусія навколо того, як бути Україні далі. Так, президентка Інституту демократії та розвикут PolitA Катерина Одарченко наголосила, що крім втрати двох мільярдів доларів щорічного доходу від транзиту російського газу в ЄС, що становить п'ять відсотків українського держбюджету, Україні загрожує значне ослаблення її безпеки. Після зупинки транзиту газу через Україну, на думку Одарченко, Росію вже не стримуватимуть побоювання пошкодити українські магістральні трубопроводи і військова загроза для України істотно зросте.
Одарченко переконана, що саме це мала б стати вирішальним для прискорення інтеграції України в НАТО і Євросоюз. "Якщо вже ми отримуємо в результаті угоди між Берліном і Вашингтоном мінус один фактор, що стримує російську військову загрозу, нам зобов'язані продати озброєння, і ми повинні отримати доступ до європейських дешевих кредитів і дотацій, як і всі інші країни, які вступали в ЄС", - сказала Одарченко.
Своєю чергою, експерт з питань енергетики Валентин Землянський закликав керівництво України залишити в минулому політику докорів Заходу і боротьбу проти "Північного потоку-2". Замість цього, він вважає за необхідне налагодити кооперацію з Німеччиною у використанні української газотранспортної системи у водневих проєктах, а також серйозно зайнятись модернізацією українських газопроводів.
Перспективи блокування обхідних газогонів через суди
Водночас президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар упевнений, що Києву ще рано здаватися в суперечці про долю "Північного потоку-2". Він нагадав, що 15 липня суд ЄС в Люксембурзі відхилив апеляцію Німеччини і залишив в силі ухвалене 2019 року рішення про правила користування відводу до "Північного потоку-1" газогоном OPAL. Після цього рішення суду, як сказав Гончар, "Газпром" зможе використовувати транзитні потужності "Північний потік-1" тільки на 50 відсотків.
Таке судове рішення, на думку експерта, є прецедентом й може мати наслідки й для "Північного потуку-2", що допоможе зберегти транзит російського газу через Україну. "Нам рано капітулювати, - сказав Гончар. - Потрібно продовжити ту боротьбу проти обхідних "потоків", яку Польща провадить ось уже п'ять років і, як ми бачимо, домагається перемог".
Він зазначив, що в рішенні суду ЄС чітко зафіксований принцип енергетичної солідарності, за яким одна країна ЄС, реалізуючи свої енергетичні проєкти, не може завдавати шкоди іншим країнам Євросоюзу. "Енергетична солідарність зафіксована й в інших документах ЄС. Це й угода про асоціацію України з Євросоюзом, і меморандум про стратегічну енергетичну співпрацю, в договорі Енергетичного співтовариства", - нагадав Михайло Гончар.
Ґергард Шредер: колишній канцлер Німеччини на службі Росії
Про те, як німецький друг Володимира Путіна ось уже друге десятиліття допомагає Кремлю, активно працюючи в структурах компаній "Газпром" та "Роснефть", - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa
Путін і Шредер починають разом кермувати
Коли саме зародилася особиста дружба Ґергарда Шредера і Володимира Путіна, сказати важко. А от їхня "енергетична співпраця" почалася у всіх на очах 11 квітня 2005 року на Ганноверському промисловому ярмарку. Там канцлер ФРН і президент Росії не лише разом сіли за руль трактора. У їхній присутності і за підтримки "Газпрому" і BASF дали старт проекту трубопроводу "Північний потік".
Фото: picture-alliance/dpa
Посада канцлера чи посада у "Газпромі"?
Три місяці потому, 3 липня, Шредер узяв участь у святкуванні 750-річчя Калінінграда. Він уже запустив у Німеччині доволі суперечливу процедуру дострокових виборів і незабаром дізнається, чи залишиться канцлером ФРН ще на чотири роки. Цікаво, чи обговорювалось за кавою питання про те, хто обійме найвищу посаду в створеній під "Північний потік" у Швейцарії компанії-операторі Nord Stream?
Фото: picture-alliance/dpa/P. Grimm
Підписання за десять днів до виборів
Ще через два місяці, 8 вересня, обидва лідери присутні в Берліні на урочистому підписанні офіційної угоди про "Північний потік". Це відбувається рівно за десять днів до дострокових парламентських виборів, під час яких Шредер втрачає владу: канцлеркою ФРН стає Анґела Меркель.
Фото: picture-alliance/dpa/Itar/Tass
Новий співробітник "Газпрому"
Ще через три місяці, 9 грудня 2005 року, глава "Газпрому" Олексій Міллер оголошує, що Ґергард Шредер очолить комітет акціонерів компанії, яку згодом перейменують у Nord Stream. Його зарплата складе 250 000 євро на рік. Навесні 2006 року колишній канцлер через суд заборонить звинувачувати його в Німеччині в тому, що він "дав контракт" фірмі, в яку незабаром перейшов працювати.
Фото: picture-alliance/dpa
Зовсім не "весільний генерал"
На новій роботі у Ґергарда Шредера не тільки представницькі функції - як, наприклад, 6 вересня 2011 року під час відвідин разом з Володимиром Путіним і Олексієм Міллером компресорної станції "Портова" під Виборгом, де починається "Північний потік". Вважається, що екс-канцлер дуже допоміг при отриманні необхідних дозволів на газопровід у країнах ЄС, зокрема, у Скандинавії.
Фото: AP
Агітація за "Південний потік"
На цьому знімку Шредера немає, але підписанню 16 вересня 2011 року домовленості про "Південний потік" він теж посприяв. Роком раніше BASF заявив, що не має наміру брати участь у цьому проекті, але Володимир Путін доручив Олексію Міллеру переконати німецький концерн. У цій роботі публічно і, напевно, також за лаштунками брав участь і колишній канцлер ФРН. Представник BASF на фото другий зліва.
8 листопада 2011 року Ґергард Шредер (ліворуч) із задоволенням спостерігає за тим, як канцлерка ФРН Анґела Мекель, російський президент Дмитро Медведєв та інші офіційні особи в Любміні під Грайфсвальдом символічно запускають в Німеччину перший російський газ по "Північному потоку".
Фото: picture-alliance/dpa/S. Sauer
Нове завдання: боротьба із санкціями
З 2014 року Шредер, залишаючись головою комітету акціонерів Nord Stream, активно засуджує санкції проти Росії, запроваджені Євросоюзом через анексію Криму та розв'язання війни на сході України. Велику промову з критикою політики Німеччини та ЄС екс-канцлер ФРН виголошує 1 жовтня 2014 року на економічному форумі "День Росії" в східнонімецькому Ростоку.
Фото: picture-alliance/dpa/ Jens Büttner
Непохитна дружба
Дружба, яку не можуть похитнути навіть українські події, надихає німецького графіка Клауса Штуттмана на малюнок в газеті Tagesspiegel. Йому вручають премію німецької преси за найкращу політичну карикатуру за підсумками 2014 року. "Обама її отримав, ЄС її отримав - я вважаю, тепер пора і тобі дати Нобелівську премію миру!", - говорить шаржований Шредер, обіймаючи Путіна.
Фото: picture-alliance/dpa
Таємне призначення в Nord Stream 2
4 вересня 2015 року на Східному економічному форумі у Владивостоці підписується угода про будівництво газопроводу "Північний потік-2". Ґергарда Шредера як главу ради директорів його оператора Nord Stream 2 реєструють в Швейцарії 29 липня 2016 року, але "Газпром" два місяці тримає це призначення в секреті. Російські ЗМІ повідомляють про нього лише 5 жовтня з посиланням на німецьку пресу.
Фото: Mikhail Metzel/TASS/dpa/picture-alliance
Відрядження до Парижа
У Nord Stream 2 в екс-канцлера більше повноважень, ніж у Nord Stream. Але головне завдання - таке, як і раніше: забезпечувати в ЄС політичну підтримку проекту й розвивати відносини з його закордонними учасниками. 24 квітня 2017 року в Парижі Ґергард Шредер позує разом з Олексієм Міллером та Ізабель Кошер, гендиректором французької компанії Engie, яка приєдналася до "Північного потоку-2".
Фото: Getty Images/AFP/E. Piermont
Кар'єра в компанії "Роснефть"
У 2017 році Ґергард Шредер робить новий ривок у своїй кар'єрі менеджера. 29 вересня, залишаючись на двох посадах у структурах "Газпрому", він одночасно стає головою ради директорів компанії "Роснефть", хоча це і веде до конфлікту інтересів. Адже обидві фірми конкурують одна з одною в нафтовому й газовому бізнесі. Водночас обидві контролюються державою і тим самим Кремлем.
Фото: Reuters/O. Astakhova
Акція протесту в Берліні
За нову посаду в "Роснефть" колишнього канцлера чимало критикують у Німеччині, а одна з неурядових організацій проводить у Берліні біля Бранденбурзьких воріт акцію протесту: активіст у масці Путіна засипає до трубопроводу символічні золоті монети, які "Шредер" збирає у великий мішок, сидячи на підставці з написом "Крим".
Фото: picture-alliance/dpa/B. Pedersen
Стрибок у велику нафту
А ось як реагує на призначення Ґергарда Шредера головою ради директорів компанії "Роснефть" карикатурист DW Сергій Йолкін. У січні 2018 року з'являються повідомлення, що колишній канцлер відмовляється від належної йому в російському нафтовому концерні щорічної зарплати в 500 000 доларів (до сплати податків).
Україна вимагає санкцій проти Шредера
18 березня 2018 року, в день президентських виборів у Росії і на території анексованого Криму, міністр закордонних справ України Павло Клімкін зі сторінок німецької газети Bild закликає запровадити санкції щодо екс-канцлера ФРН: "Ґергард Шредер - найважливіший лобіст Путіна в усьому світі. Тому слід перевірити, яким чином у цій ситуації може діяти Євросоюз".
Фото: H. Hollemann/dpa/picture alliance
15 фото1 | 15
Джордж Буш про "Північний потік-2", Меркель і Путіна - ексклюзив DW (21.07.2021)