Німеччина офіційно передала до штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі повний комплект документів про включення замків Людвіга II (Ludwig II) до списку Всесвітньої культурної спадщини. Це було зроблено ще до початку лютого 2024 року - відповідно до передбачених термінів для нових заявок.

Пропозиція була розглянута експертами ЮНЕСКО - і замок внесено до списку кандидатів для голосування влітку наступного року. Голосування відбудеться під час засідання комісії ЮНЕСКО, яке пройде з 6 до 16 липня 2025 року в столиці Болгарії Софії, повідомило агентство dpa в середу, 31 липня.

Йдеться про резиденції Людвіга II в Баварії - Нойшванштайні, Герренкімзе, Ліндергофі та Королівській садибі на Шахені. На підготовку заявки під назвою "Побудовані мрії" або "Фантазії з каменю" ("Gebaute Träume") пішло близько чверті століття, включно з референдумом, проведеним у громаді Швангау, де розташований замок Нойшванштайн. Референдум був необхідний, щоб заручитися підтримкою населення регіону. Щорічно один тільки цей замок відвідує близько 1,4 мільйона людей.

Читайте також: Нойшванштайн - казковий замок баварського короля Людвіґа II

Замки Людвіга II - пам'ятки епохи

Як підкреслюється в заявці, королівські палаци Людвіга II слід розглядати як єдиного витвора мистецтва - ґезамткунстверк (Gesamtkunstwerk). Ці резиденції епохи історизму, в яких були втілені мрії баварського "казкового короля", належать до числа найважливіших таких пам'яток свого часу, дають змогу простежити розвиток інсценування як феномена XIX століття.

Людвіг II ще в дитинстві полюбив стародавні німецькі перекази та легенди. Ставши королем у юному віці, молодий монарх-мрійник почав створювати довкола себе ці вигадані світи в реальності - інсценувати легенди, щоб сховатися в цьому своєму світі від реальності, уявляючи себе одним із казкових героїв.

Замки Людвіга II мали стати свого роду декораціями для цих інсценувань. Не випадково при створенні планів Нойшванштайна (Schloss Neuschwanstein), згідно з волею короля, були використані ескізи декорацій для опер Ріхарда Ваґнера (Richard Wagner) "Лоенгрін" і "Тангейзер". Водночас сам цей замок, як хотів король, мав стати особливим місцем для демонстрації вистав Ваґнера для головного шанувальника його творчості, який надавав композитору найважливішу допомогу і підтримку.

Заміський палац Герренкімзе (Neues Schloss Herrenchiemsee), закладений 1878 року, розташований на острові посеред озера Кімзе - найбільшого за площею в цій федеральній землі Німеччини. Архітекторам було дано вказівку побудувати баварський "Версаль", зокрема, створити свою Дзеркальну галерею, що було реалізовано, проте оформити і обставити меблями частину залів у цій резиденції до смерті Людвіга IIне встигли.

Ліндергоф (Schloss Linderhof) був єдиним із замків Людвіга II, який був повністю завершений за життя цього баварського монарха. Король провів у цій своїй резиденції в гірській долині неподалік від Ґарміш-Партенкірхена загалом близько семи років. До списку ЮНЕСКО, згідно із заявкою, також пропонується включити Королівську садибу на Шахені (Königshaus am Schachen) - невеликий будинок на горі у Верхній Баварії, збудований для Людвіга II в 1869-1872 роках у стилі швейцарського шале.

Всесвітня спадщина в Німеччині

Наразі понад п'ятдесят культурних і природних пам'яток Німеччини вже мають статус об'єктів Всесвітньої спадщини. Першим 1978 року став Аахенський собор .

2021 року до цього списку було внесено, зокрема, пам'ятку епохи модерну "Колонія художників" у Дармштадті, німецькі курорти Баден-Баден і Бад-Емс, Бад-Кіссінген, а також "Єрусалим на Рейні" - пам'ятники єврейської історії в німецьких містах Шпаєр, Вормс і Майнц. У 2023 році список поповнили середньовічні єврейські пам'ятки Ерфурта. У 2024 році - Шверинська резиденція і поселення гернгутерів. У баварських замків - непогані шанси.