За обсягами виділеної чи обіцяної Україні військової, фінансової та гуманітарної допомоги Європа вперше суттєво обігнала США: європейці зобов'язалися надати вдвічі більше коштів, ніж американці. При цьому яскрава особливість європейської підтримки полягає в тому, що вона розрахована на кілька років уперед і відповідно вже закладена в багаторічні бюджетні плани як в Євросоюзі, так і в окремих країнах.

Таких висновків дійшла група із семи вчених Інституту світової економіки в Кілі (IfW), які з лютого минулого року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, відстежують і документують у рамках проєкту Ukraine Support Tracker міжнародну підтримку Києву. Свіжий звіт, який узагальнив дані до 31 липня 2023 року, опублікований 7 жовтня. Він вийшов у ситуації, коли внутрішньополітична боротьба, що загострилася у Вашингтоні, породила сумніви в продовженні американської допомоги Україні в колишніх масштабах.

ЄС подвоює допомогу до 50 мільярдів євро

"Дуже примітно, наскільки швидко Європа перейшла до тривалої, багаторічної програми підтримки України. У порівнянні з нею, США тепер помітно відстають, оскільки в останні місяці вони не взяли на себе жодних значних нових зобов'язань", - наголосив керівник науково-дослідної групи професор Крістоф Требеш (Christoph Trebesch) і насамперед вказав на подвоєння допомоги з боку ЄС: "Це знакова зміна в порівнянні з першим роком війни, коли попереду йшли США".

Про те, що закладена у фінансовий план на 2024-2027 роки підтримка України подвоюється до 50 мільярдів євро, Єврокомісія оголосила у Брюсселі 20 червня. Саме цей фонд забезпечив ЄС нинішнє безперечне лідерство порівняно зі США.

Водночас ціла низка європейських країн представила власні багаторічні програми, йдеться у звіті вчених IfW. Вони особливо відзначають Німеччину, яка сформувала чотирирічний (2024-2027) пакет військової допомоги обсягом 10,5 мільярда євро, а також розраховану на п'ять років "Нансенівську програму підтримки України" Норвегії обсягом 6,6 мільярда євро, з яких половина піде на військові цілі.

Про багаторічні програми оголосили також Данія, Великобританія, Швейцарія, Швеція, Португалія та Литва, йдеться у звіті. До того ж деякі країни виділили кошти на короткострокову цільову підтримку, перш за все Німеччина (619 мільйонів євро) та Великобританія (286 мільйонів євро).

Читайте також: Чи вплине на підтримку України війна в Ізраїлі?

Якщо скласти разом допомогу від Євросоюзу і від держав, що входять до нього, то отримана сума майже вдвічі перевищить те, що вже дали або збираються дати США. Якщо ж до сумарного внеску ЄС додати кошти від Великобританії, Норвегії та Швейцарії, то країни Європи виділили та обіцяли Україні загалом 156 мільярдів євро, тоді як США - менше 70 мільярдів євро, підрахували вчені IfW.

Лідером у підтримці України стала Норвегія

Вони зазначають, що нові багаторічні програми внесли суттєві зміни до рейтингу найбільших європейських донорів України. Якщо брати не абсолютні цифри, а співвідношення допомоги, що надається до ВВП країни, то лідером у підтримці України стала тепер Норвегія: північна сусідка Росії має намір надати країні, що бореться проти російської агресії, 1,7 відсотка свого валового внутрішнього продукту.

Далі йдуть особливо стривожені російською загрозою країни Балтії - Литва, Естонія та Латвія. На п'яте місце піднялася Данія, яка через національний фонд підтримки України виділяє майже три мільярди євро або 1,1 відсотка ВВП. Основна частина цих коштів піде на військову підтримку, яку буде надано у 2023 та 2024 роках. До десятки лідерів входять також Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина та Фінляндія. З цих п'яти країн поки що лише Німеччина ухвалила багаторічну програму.

Результати парламентських виборів, що відбулися в Словаччині 30 вересня, можуть призвести до того, що ця країна скоротить або навіть зовсім припинить надання військової та іншої допомоги Україні. Однак звіт IfW, як уже зазначалося, спирається на дані до 31 липня 2023 року, і на той момент Словаччина входила до десятки країн, які виділяють найбільшу частку свого ВВП.

Рівень виконання обіцянок зріс до 69 відсотка

Затримки чи перебої у наданні обіцяної допомоги можуть відбутися і в інших країнах, попереджає голова авторського колективу, професор Крістоф Требеш. Тому, за його словами, слід мати на увазі не лише "багатобіцяючі нові зобов'язання", а й відстежувати, "скільки насправді було надано і коли". "У минулому поставки від європейських донорів часто йшли надто повільно", - нагадав учений і висловив сподівання, що надалі таке буде рідше.

Читайте також: Яке нове озброєння пообіцяли Києву на Заході

За такими видами зброї та боєприпасів, як танки, артилерійські снаряди та протиракетні системи, розрив між обіцяним і реально поставленим поки ще великий, зазначається у звіті інституту IfW. Водночас загалом у категорії важких озброєнь рівень виконання обіцянок, згідно з новими даними, зріс на п'ять процентних пунктів до 69 відсотків.