ПАРЄ у четвер, 26 січня ухвалила резолюцію щодо України із закликом звільнити членів колишнього уряду, дати їм можливість лікування, а також пригрозила санкціями в разі невиконання її вимог. Докладніше про настрої у ПАРЄ відносно України розповіла в інтерв'ю Deutsche Welle співавтор резолюції, шведський депутат Маріетта де Пурбе-Ландін.

Deutsche Welle: Пані де Пурбе-Ландін, чи не вперше у резолюції чітко згадується можливість застосування санкцій проти України. Якими вони можуть бути?

Пурбе-Ландін: Чесно кажучи, я не хочу спекулювати на характері цих санкцій. Час покаже. Українська влада має почати щось робити. Все залежить від того, як українська влада поводитиме себе і чи виконає вимоги, закріплені у нашій резолюції.

Deutsche Welle: І все ж, як виявило голосування у ПАРЄ, далеко не всі Ваші колеги підтримують Ваш заклик до санкцій…

Пурбе-Ландін: Маєте рацію. Справді, у нас не було одностайної підтримки. Тим не менше, більшість з тих, хто голосував, підтримали положення про те, що ми можемо подумати про запровадження санкцій, якщо Київ нічого не змінюватиме. Тож стовідсоткової підтримки не було. Деякі країни побоюються того, що ми почнемо тиснути на Україну, а відтак почнемо тиснути й на ці країни теж.

Deutsche Welle: Чи Ви вже визначили для себе певну «точку неповернення», після перетину якої санкції таки набудуть чинності?

Пурбе-Ландін: У нас немає заключної дати. Але ми плануємо відвідати Україну у березні та травні й на власні очі все побачити. Тож ми даємо їм певний кредит часу, зараз тільки кінець січня. Відтак ми прозвітуємо про побачене моніторинговому комітету.

Deutsche Welle: Чи критичний тон ухваленої резолюції слід розглядати також як певний політичний сигнал до виконавчих органів ЄС?

Пурбе-Ландін: Гадаю, Євросоюз вже надіслав свій політичний сигнал, візьміть хоча б заяви про політично вмотивовані обвинувачення у справі екс-урядовців. Так само і США чітко висловили свою позицію. Тепер вголос говоримо і ми. Хоча Україна - не член ЄС, але входить до Ради Європи та інших міжнародних організацій. Тож головним посланням цієї резолюції був заклик до президента звільнити колишніх членів кабміну Тимошенко. Дехто з них перебуває вже понад рік за ґратами.

Deutsche Welle: Які Ваші основні вимоги до української влади?

Пурбе-Ландін: Першочергово, і до цього ми закликали президента України, має бути звільнення колишніх урядовців. Президент має використати усі наявні законні важелі для цього. Йдеться не тільки про Юлію Тимошенко, але й інших ув’язнених урядовців, а також дозволити їм участь у прийдешніх парламентських виборах. Це має бути зроблено невідкладно.

Deutsche Welle: Ви вже мали можливість поспілкуватися з представниками української влади і опозиції. Як вони реагували у приватних розмовах на ухвалений документ?

Пурбе-Ландін: Так, я мала нагоду поговорити з представниками влади й опозиції. Гадаю, як владі, так і пересічним українцям важливі оцінки Ради Європи. Сподіваюся, до нас дослухаються, особливо представники владної більшості. Було б кращим, якби до розмов про санкції взагалі не доходило. Представники ж опозиції дуже радіють нашій резолюції, це справі так. Але хочу підкреслити, що на початку тижня ми вислухали обидві точки зору. Тому вони можуть бути впевненими, що було почуто усі сторони.

Deutsche Welle: Разом зі своєю естонською колегою Майліс Репс Ви регулярно відстежуєте зміни у політичній ситуації в Україні. Якою вона Вам бачиться зараз?

Пурбе-Ландін: Україна мала виконати усі свої зобов’язання при виступі до Ради Європи. Натомість досі чимало з них невиконані. Можна сказати, що терпіння Ради Європи вичерпується. Українська система правосуддя досі зберігає безліч недоліків і якнайкраще їх демонструє справа Юлії Тимошенко. Хоча ці недоліки негативно впливають не лише на неї. Тож необхідно ще багато чого змінити.

Інтерв’ю провів Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе