Більшість українських біженців ще мають намір повернутися додому після завершення війни. Але з плином часу їх стає дедалі менше, доходять висновку у своєму дослідженні експерти з Центру економічної стратегії.
Реклама
Залежно від обставин та розвитку подій, в Україну можуть не повернутися від 1,3 до 3,3 мільйона українських втікачів від війни, встановили дослідники з Центру економічної стратегії (ЦЕС) за результатами свіжого опитування біженців агенцією Info Sapiens. Це на 400-600 тисяч осіб більше, ніж фіксувалося у грудні минулого року. Серед причин такого розвитку - тривалість війни РФ проти України й подальша адаптації біженців до життя за кордоном. Дослідження "Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути" ЦЕС представив у понеділок, 4 вересня, в Києві.
Скільки українських біженців за кордоном нараховується зараз
За оцінками Центру економічної стратегії, на кінець червня за кордоном перебували від 5,6 до 6,7 мільйона біженців з України. Це приблизно на півмільйона більше, ніж на кінець 2022 року. Як зазначається в дослідженні, збільшення кількості біженців спровокували ракетні удари РФ по енергосистемі України взимку 2022–23 років, масовані ракетні атаки окупантів по містах України в травні, а також підрив загарбниками Каховської ГЕС на початку червня.
Щонайменше 3,8 мільйона українців перебувало в Європі, а ще близько 1,3 мільйона - в Росії. Водночас автори дослідження визнають, що оцінити точну кількість українців у РФ вкрай складно, так само як і кількість українських біженців, котрі були змушені виїжджати до Європи через територію Росії.
Станом на травень найбільша частка українських біженців перебувала в Німеччині (27 відсотків) та Польщі (24 відсотки), повідомляють автори дослідження з посиланням на дані Європейської служби статистики. Переважна більшість біженців, як зазначається далі в дослідженні, - це жінки та діти . Причому найбільшою є частка жінок у віці 35 - 49 років, яка дорівнює 18 відсоткам.
63 відсотки українців за кордоном планують повернутися до України. Водночас автори дослідженні не впевнені, що всі біженці, які планують повернутися, насправді повернуться. На ці наміри впливає низка факторів, наголосили автори дослідження. "Проаналізувавши міжнародний досвід, ми визначили, що ключовими чинниками у повернення біженців додому після завершення конфлікту є безпека; наявність житла, куди можна повернутися; можливість заробляти на життя; порівняння загальних умов життя вдома та в країні їх перебування", - йдеться в дослідженні ЦЕС.
"Що довше триватиме війна, то більше українців адаптуються до життя за кордоном", - констатують в ЦЕС. Крім цього, як наголошується далі в дослідженні, деякі українці (6,8 відсотка) вважають, що перспективи для їхніх дітей є кращими за кордоном. Повернення ж тих, хто виїхав із зони бойових дій, залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їхні регіони або ж чи надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України.
Експерти Центру економічної стратегії застерігають, що неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втрачати від 2,7 відсотка до 6,9 відсотка свого ВВП щороку. З огляду на це аналітики з ЦЕС розробили низку рекомендацій, як спонукати українських біженців згодом повернутись в Україну. Сюди належить не тільки швидка повоєнна відбудова чи допомога людям із постраждалих та окупованих регіонів, а й, наприклад, спрощення реінтеграції дітей до навчання в українських школах та вступу українських випускників іноземних шкіл до українських ВНЗ.
"Села-привиди" на заході Німеччини
На заході ФРН у зв'язку з видобутком бурого вугілля чимало населених пунктів були знесені. Їхніх жителів переселили. Але поблизу кар'єрів ще можна знайти покинуті села, що планували знести. Що там нині - галерея DW.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Покинуті будинки у "селах- привидах"
На заході Німеччини є кілька населених пунктів, які називають "селами-привидами". Вони є на карті, але в них уже давно ніхто не живе. Так, наприклад, виглядають будинки у селі Мангейм (не плутати з містом на південному заході Німеччини).
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Церква по сусідству
У центрі села Мангейм, звідки вже переселили місцевих жителів і яке за планом має бути знесене через розширення вугільного кар'єру Гамбах, стоїть католицька церква. Її вікна та двері забиті фанерою. Богослужіння давно не проводяться. Під час протестів через Гамбахський ліс екоактивісти залишили на паркані поруч із церквою графіті.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Вулиця розбитих ліхтарів у Мангеймі
У "селах-привидах" збереглася більша частина інфраструктури, незважаючи на те, що мешканців багатьох будинків переселили вже кілька років тому. Комунікації, такі як світло, опалення та зв'язок, загалом працюють. Але подекуди сліди запустіння все ж таки видно, як на цій вулиці в Мангеймі - розбиті ліхтарі.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Майбутнє покинутого села
У більшості будинків села Мангейм, як у цьому будинку, більше ніхто не мешкає. Усі жителі були переселені до однойменного населеного пункту та отримали компенсації. Але за рішенням концерну RWE, село зносити, ймовірно, не будуть.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Що буде з закинутими будинками?
Будинки у покинутих селах після того, як звідти переселили мешканців, виплативши їм компенсації, є власністю концерну RWE. Але після повені 2021 року у багатьох із них за домовленістю з місцевою владою тимчасово поселили людей, які постраждали від стихії. У цьому будинку наразі ніхто не живе.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Дорога до "села-привида"
Каєнберґ - одне з покинутих сіл поблизу вугільного кар'єру Гарцвайлер. Воно визначене для знесення. Але, зважаючи на все, це село не знесуть. А Лютцерат, що по сусідству, який став символом протестів екоактивістів, мають знести 2023 року. Нині проїзду туди вже немає.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Вугільний кар'єр за парканом
Каєнберґ - одне з кількох сіл, які мали знести через розширення вугільного кар'єру. Наскільки близько від населеного пункту видобувають вугілля, показує це фото - у лівому верхньому кутку, якщо придивитися, видно техніку з кар'єру. Але оскільки ФРН відмовилася від видобутку вугілля, це село залишиться.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Кайєнберґ може стати селом майбутнього
Нині у Кайєнберзі проживає 15-20 відсотків місцевих жителів. Решта переїхала до інших місць. В окремих порожніх будинках живуть біженці. А після закриття кар'єру Каєнберґ планують перетворити на "село майбутнього".
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Хто буде тут жити
У цьому будинку на околиці Кайєнберґа зараз ніхто не живе. Зовсім недалеко, практично за парканом, починається вугільний кар'єр.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
"Будинки-привиди"
Частину будинків покинутого села Каєнберґ планується знести. Серед них, мабуть, буде й цей будинок. Але більшість житлового фонду хочуть зберегти.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Порожні вітрини занедбаного села
У Кайєнберзі не залишилося магазинів, які працюють, аптек чи пекарень. Але це тут планують відновити.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Візитівка Каєнберґа
Ця сільська кнайпа стала своєрідною візитною карткою Каєнберґа, її спочатку вирішили знести. Але тепер колишні власники цього закладу, мабуть, матимуть змогу його викупити.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Автобусом до села-привида
До цього переселеного села все ще ходить автобус. Пов'язано це з тим, що сюди тимчасово поселили біженців із України та Сирії.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Дитячий майданчик у покинутому селі
Про життя в цьому покинутому селі все ще нагадує дитячий майданчик. Оскільки по сусідству з'явилися сім'ї біженців з дітьми, на цьому місці, мабуть, незабаром знову лунатиме дитячий сміх.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Покинуті будинки стали порятунком
Чимало покинутих будинків стали порятунком і тимчасовим притулком спочатку для людей, які постраждали від повені на заході Німеччини у 2021 році, а потім для біженців із Сирії та України. За домовленістю з місцевою владою концерн RWE передав їм частину будинків для тимчасового використання.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Хто стежить за порядком в "селах-привидах"
Аби будинки не стали здобиччю для мародерів, у покинутих селах за порядком продовжує стежити поліція.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Сюрприз для непроханих гостей
Вікна цього будинку зсередини закладені цеглою для непроханих гостей. Ймовірно, цей будинок його колишні власники хочуть викупити.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Більша частина будинків збережена
У багатьох покинутих селах більшість будинків ще збереглася. Їх у майбутньому планують відремонтувати та зробити частиною інфраструктури "села майбутнього".
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
Будинок з гортензіями
Наразі 4 покинуті села поблизу кар'єрів Гамбах та Гарцвайлер-2 вирішено не зносити. Тож до цього будинку, мабуть, незабаром знову приходитиме листоноша.
Фото: Daniela Natalie Posdnjakov/DW
19 фото1 | 19
За що у ФРН в українських біженців можуть забрати дітей?