"Ми маємо використати час, що залишився, щоб спільно ухвалити дуже важливі закони, які є необхідними й не терплять зволікання", - сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), виступаючи в Бундестазі в середу, 13 листопада, з урядовою заявою в зв'язку з розвалом правлячої коаліції, яка складалася із соціал-демократів, Зелених і лібералів. До переліку таких невідкладних заходів Шольц відносить і виділення додаткових бюджетних коштів на допомогу Україні.

Дострокові парламентські вибори в Німеччині відбудуться 23 лютого 2025 року. Про цю дату домовилися лідери фракцій партій, що входили раніше до правлячої коаліції, і головної опозиційної сили - консервативного блоку ХДС/ХСС. 23 лютого - це компроміс між вимогою консерваторів провести вибори якнайшвидше - вже в січні - й колишнім планом соціал-демократа Шольца розтягнути час до березня.

Яку лінію поведінки в Бундестазі оберуть консерватори?

Увечері у вівторок, 12 листопада, з датою проведення дострокових виборів погодився і федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier). Йому й доведеться розпустити чинний склад Бундестагу 20-го скликання після того, як 16 грудня Олаф Шольц винесе на голосування в Бундестазі питання про висловлення йому довіри, й - згідно з його власним політичним сценарієм - вотуму довіри не отримає.

Консерватори заявили, що лише після цього вони будуть готові підтримати деякі з невідкладних урядових законопроєктів, які після розпаду "світлофорної коаліції" без голосів опозиції не можуть бути ухвалені. "Ми не ухвалимо жодного рішення до того, як не буде дано відповідь на питання про довіру", - заявив лідер парламентської опозиції, кандидат ХДС/ХСС у канцлери Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Тобто йдеться про ухвалення рішень в останні дні засідань Бундестагу напередодні Різдва.

Соціал-демократи хотіли б встигнути провести через Бундестаг хоча б три урядові законопроєкти - про стабілізацію пенсійної системи, про часткову зміну шкали оподаткування, про підвищення з нового року дитячої допомоги батькам і про дотації на єдиний для всієї Німеччини проїзний на громадський транспорт.

Шольц: Україні потрібна додаткова допомога

Ще одна вимога канцлера - наростити допомогу Україні. "Як і раніше, триває агресивна війна Росії проти України, як і раніше, необхідно допомагати Україні, як і раніше, необхідно робити все, щоб запобігти ескалації цього конфлікту", - говорив Шольц із трибуни Бундестагу.

Водночас він виступив категорично проти того, щоб збільшувати фінансову допомогу Україні за рахунок скорочення інших статей бюджету - за рахунок економії на інвестиціях в інфраструктуру, на соціальних виплатах, пенсіях або на охороні здоров'я. Його рецепт - підвищення державної заборгованості.

Ексміністр фінансів: Україні потрібні не гроші, а ракети Taurus

Наполеглива, але безуспішна спроба канцлера домогтися від міністра фінансів, ліберала Крістіана Лінднера (Christian Lindner) згоди на скасування закріпленого в конституції так званого "боргового гальма" і стала причиною звільнення глави мінфіну, що представляє Вільну демократичну партію (ВДП), і розпаду "світлофорної коаліції". Лінднер, виступаючи в середу на дебатах щодо урядової заяви канцлера, в боргу не залишився. Допомога Україні, за його словами, була лише приводом канцлера для підвищення державної заборгованості понад допущений Основним законом рівень.

"Українці можуть і далі покладатися на Німеччину, вільні демократи в цьому відношенні ніколи не барилися, барилися інші", - заявив Лінднер, маючи на увазі саме канцлера, який часто зволікав із постачанням Києву тих чи інших німецьких озброєнь.

Так, нарощування німецької допомоги Україні можливе, але, продовжував лідер ВДП: "Україна наразі не просить додаткових грошей, ще три мільярди не призведуть до змін на полі бою, Україна просить, насамперед, додаткових озброєнь... Німеччина має набратися сил і ухвалити рішення, на користь якого вже давно є більшість у Бундестазі - відправити до України і ракети Taurus".

Із правими популістами ніхто не хоче мати справу

Після розпаду правлячої коаліції уряд Шольца втратив свою колишню парламентську більшість. У Бундестазі новий розклад сил. На це звернув увагу керуючий справами фракції правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) Бернд Бауман (Bernd Baumann).

Він запропонував не чекати нових виборів, а вже зараз реалізувати проєкти, які могли б отримати підтримку більшості депутатів. До їхнього числа Бауман відніс, зокрема, повернення Німеччини до ядерної енергетики та недопуск у країну через німецькі кордони шукачів притулку у ФРН.

На користь таких заходів висловлюються і депутати інших фракцій. Ба більше, теоретично в Бундестазі могла б бути зібрана більшість навіть для винесення Олафу Шольцу конструктивного вотуму недовіри й обрання на цю посаду лідера консерваторів Фрідріха Мерца. Саме внаслідок такого конструктивного вотуму недовіри 1982 року вперше став канцлером Гельмут Коль (Helmut Kohl).

Але з правими популістами жодна з інших політичних сил у Бундестазі не бажає мати справу. "У цій важкій ситуації ми не будемо робити ставку на випадкову більшість, - заявив керуючий справами фракції ХДС/ХСС Торстен Фрай (Thorsten Frei). - І щоб усім було зрозуміло: у цьому парламенті не може бути більшості разом з АдН - ані сьогодні, ані в майбутньому".

"Кульгава качка" Олаф Шольц

Після формального розпуску Бундестагу главою держави, що, найімовірніше, станеться 27 грудня, депутати залишаться представниками законодавчої влади і можуть у будь-який момент зібратися на засідання для вирішення нагальних питань.

На своїх місцях, продовжуючи виконувати свої обов'язки, аж до формування нового уряду за підсумками дострокових виборів, залишаються також канцлер Шольц і його міністри. Щоправда, в умовах передвиборчої боротьби, що вже почалася, дієздатність такого уряду видається вельми сумнівною.

"Канцлер залишається при виконанні своїх функцій, але збоку він буде виглядати як "кульгава качка", як дуже ослаблений канцлер, який суто формально залишається дієздатним, але не має за собою (парламентської. - Ред.) більшості", - констатує професор Карл-Рудольф Корте (Karl-Rudolf Korte) з університету Дуйсбурга.

Чи може Пісторіус стати кандидатом СДПН у канцлери?

Тим часом і в самій Соціал-демократичній партії Німеччини багато хто сумнівається в тому, що Шольц здатний повторити диво літа 2021 року. Тоді, за лічені тижні до чергових виборів, йому вдалося переломити негативну тенденцію й забезпечити своїй партії відносну більшість, що дало йому змогу стати канцлером і сформувати "світлофорну коаліцію".

Нині Олаф Шольц, схоже, є найменш популярним політиком у Німеччині. До нього критично ставляться 78% німців, згідно з останнім соціологічним дослідженням Deutschlandtrend. Це антирекорд. А симпатизують йому (19%) - стільки ж, скільки звільненому ним міністру фінансів, лібералу Крістіану Лінднеру та співголові правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АДН) Алісе Вайдель (Alice Weidel). Єдиний же загальнонімецький політичний діяч із позитивним рейтингом - це міністр оборони, соціал-демократ Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Він подобається 55% опитаних. Тому не дивно, що багато однопартійців воліли б бачити його в ролі наступного кандидата СДПН у канцлери, а не Олафа Шольца.

Але генеральний секретар СДПН Маттіас Мірш (Matthias Miersch), як і раніше, переконаний, що таким кандидатом має залишатися Шольц, що тільки він здатний обійти свого консервативного суперника. "Люди побачать (під час передвиборчої кампанії. - Ред.), що їм доведеться зробити вибір між двома різними типами політиків, - заявив Мірш в інтерв'ю телеканалу ZDF. - Люди побачать, що на одному боці - дуже обачний канцлер, а на іншому - людина, яка діє часом дуже запально, і зрозуміють, хто має керувати країною в ці важкі часи".