На пресконференції за підсумками переговорів із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Кремлі 1 лютого президент Росії Володимир Путін розкритикував письмові відповіді США та НАТО на російські вимоги гарантій безпеки. "Ми не побачили адекватного врахування трьох наших ключових вимог: недопущення розширення НАТО, відмови від розміщення ударних систем озброєнь поблизу кордонів РФ, а також повернення військової інфраструктури блоку в Європі до стану 1997 року, коли було підписано Основоположний акт Росія - НАТО", - заявив російський президент

Відповідаючи на запитання одного із журналістів, Путін дав зрозуміти, що найбільше його турбує перспектива вступу до НАТО України. "Уявімо, що Україна є членом НАТО: напхана зброєю, стоять сучасні ударні системи, так само як у Польщі та в Румунії - хто завадить, - і починає операції в Криму, - заявив Путін згідно зі стенограмою на сайті Кремля. - Уявімо , що Україна - країна НАТО і починає ці військові операції. Нам що, воювати з блоком НАТО? Хтось про це хоч щось подумав? Схоже, що ні".

Переговори про військову інфраструктуру НАТО можливі

У Берліні вже звикли до випадів російського президента на адресу НАТО та його звинувачень у порушенні блоком даних свого часу обіцянок не розширюватися на схід. Напевно, тому в офіційному Берліні і не звернули увагу на те, що Путін вимагає тепер повернути не склад НАТО до стану 1997 року, а його військову інфраструктуру, яка існувала на той момент.

Читайте також: Коментар: Як відповість Путін на "Не дочекаєтесь" Байдена

Різниця - принципова. Одна справа - виключати з Альянсу країни, що приєдналися до нього після 1997 року - Польщу, Чехію, Угорщину, держави Балтії, Болгарію, Румунію, Словаччину, Словенію, Хорватію, Албанію, Чорногорію, Північну Македонію. Найімовірніше, і в Кремлі розуміють, що це неможливо.

Інша справа - військові об'єкти, бази, контингенти військовослужбовців, що розміщені на території нових членів НАТО з-поміж країн Східної та Центральної Європи, тобто саме "військова інфраструктура блоку", про яку і говорив Путін на пресконференції з Орбаном. Про неї, як і про додаткові заходи довіри, прозорості та контролю в НАТО згодні вести переговори та, очевидно, йти на поступки, дають зрозуміти джерела DW у МЗС Німеччини.

А що з перспективою приєднання України до Північноатлантичного альянсу, що так лякає російського президента?

Досвід Франції: член НАТО, який не входив до військової інфраструктури блоку

Слід нагадати, що на саміті НАТО в Бухаресті в 2008 році Німеччина, а також Франція та Італія стали на заваді запрошенню України та Грузії приєднатися до Плану дій з набуття членства в НАТО (Membership Action Plan - МАР).

Нині офіційний Берлін утримується від коментарів щодо цього. "В принципі кожна держава має можливість попросити прийняти її до оборонного союзу, а оборонний союз може висловити до цього своє ставлення, - відповів на запитання DW офіційний представник канцлера Штеффен Гебештрайт (Steffen Hebestreit) на урядовій пресконференції 2 лютого. - Але зараз час питання про вступ України до НАТО не стоїть на порядку денному".

Читайте також: Чи захищатиме НАТО Україну в разі вторгнення Росії?

У німецьких експертних колах тим часом розмірковують про те, яким би міг бути компроміс, на який могли б погодитися, з одного боку, Росія, з іншого - Україна та НАТО, заради деескалації ситуації та врахування російських безпекових інтересів. Можливо, слід згадати про французький варіант членства в Північноатлантичному альянсі?

Франція - учасниця НАТО від початку його створення в 1949 році. У 1966 році, однак, залишившись членом політичної частини блоку, вона вийшла з його військових структур - Комітету військового планування та Групи ядерного планування. І аж до свого повернення до них у 2009 році у Франції не було військових баз та інших бойових об'єктів НАТО. Чи може це бути варіантом для України?

Прессекретар МЗС ФРН Крістофер Бурґер (Christopher Burger) одразу не знайшов, що відповісти на це питання, повторивши тезу про суверенне право держав приєднуватися до тих чи інших союзів, але потім додав, що "ми готові до серйозного діалогу щодо досягнення домовленостей, які підвищують безпеку в Європі, зокрема і безпеку Росії".