Ще зовсім нещодавно люди з симптомами COVID-19, які зберігалися упродовж тривалого часу, стверджували, що лікарі не сприймали їхню проблему серйозно. І ось тепер, через два роки після початку пандемії, ставлення до проблеми змінюється.

Ми дедалі більше дізнаємося про стан, який називається затяжним або довготривалим ковідом. Ми знаємо, що від нього потерпають мільйони людей по всьому світу. Ми маємо більш чітке уявлення про те, що його викликає. Дослідження продовжуються. Однак ще протягом багатьох років ми точно не знатимемо, якими є довготривалі наслідки COVID-19.

Що таке довготривалий COVID-19

Коли хвороба проходить у затяжній формі, виснажливі симптоми інфікування вірусом SARS-CoV-2 не припиняються і після того, як він залишить тіло людини. Ускладнене дихання, сильна втома та біль у грудях можуть зберігатися протягом кількох місяців після зараження. Це може перетворити повернення до нормальної повсякденної життєдіяльності на реально складне завдання.

Результати деяких досліджень засвідчують, що у 14-30 відсотків пацієнтів, які перенесли коронавірусну хворобу, протягом 90 днів після одужання з'являється хоча б один симптом тривалого перебігу COVID-19. Це означає, що з-понад 400 мільйонів людей по всьому світу, які на час написання тексту зіштовхнулися з цією хворобою, від 55 до 120 мільйонів страждають або страждали на затяжний ковід.

Даних про його довготривалі наслідки для окремих людей і суспільства загалом  наразі небагато. Минуть роки, перш ніж ми отримаємо достовірну інформацію щодо цього. Нині дослідники виявили низку факторів ризику - і такі чинники не є однаковими для всіх. І тим не менше, досі залишається загадкою, чому в одних людей розвивається затяжний ковід, а в інших - ні.

Чи протікає затяжний ковід легше при зараженні омікроном?

Омікрон - варіант коронавірусу SARS-CoV-2, яикй домінує нині. Багато даних свідчать про те, що у більшості випадків він викликає легший перебіг хвороби. При цьому омікрон-варіант - один із найбільш заразних, і є побоювання, що величезна кількість інфікувань цим варіантом може призвести до зростання кількості випадків довготривалого ковіду.

Взагалі ймовірність розвитку останнього є вищою після тяжкої форми перебігу хвороби. Але, судячи з усього, затяжний ковід можна отримати незалежно від того, чи хворіла людини важко, чи ні. 

Що викликає тривалий ковід?

Довготривалий ковід визначається як гетерогенний синдром - він може бути викликаний різними чинниками чи поєднанням різних факторів.  Це означає, що існує не один його вид.

"Є принаймні два різних типи: перший виникає у пацієнтів з COVID-19, чиє захворювання було настільки важким, що їх лікували у відділенні інтенсивної терапії через небезпечний для життя стан. Інший тип може виникати у людей з легким або помірним перебігом хвороби", - пояснює Йоахім Шульце (Joachim Schultze) з Німецького центру нейродегенеративних захворювань (DZNE).

Більш тяжка форма затяжного ковіду спричиняється ураженням внаслідок хвороби одразу кількох органів.

Лікарям однак ще необхідно зрозуміти, як довго впливає інфікування коронавірусом на організм, з'ясувати "механізмі" дії вірусу. Дослідники вже роблять перші успіхи.

Наприклад, офтальмологи у Німеччині вивчали дрібні кровоносні судини (капіляри) очей у пацієнтів із затяжним ковідом. І встановили, що він, мабуть, впливає на форму деяких кровоносних судин, що може вплинути на здатність крові циркулювати по тілу. Дослідження, опубліковане у січні 2022 року, виявило чотири фактори ризику: високий рівень РНК SARS-CoV-2 у зразках крові; наявність аутоантитіл - агресивних антитіл, здатних атакувати тканини власного організму; цукровий діабет другого типу; реактивацію раніше перенесеного вірусу Епштейна-Барра.

Дослідники також виявили специфічні антитіла у крові пацієнтів із затяжним ковідом. Ці результати показують, як певні чинники можуть збільшити ризик його виникнення. Утім, їх недостатньо, щоб передбачити, чи саме ви або будь-яка інша людина в групі ризику. Вчені поки що не дають відповіді, чому той чи інший пацієнт не має симптомів тривалого ковіду. 

Довгострокова дія затяжного ковіду на суспільство

Є ще одна річ, яку ми не можемо зараз передбачити: як довго затяжний ковід впливатиме на окремих людей та їхні спільноти найближчими роками. Нам ще не вистачає даних про його вплив на світову економіку, суспільство та системи охорони здоров'я.

Читайте також: На підході підвид омікрона ВА.2 - нова небезпека?

Така статистика очікується лише за кілька років, однак вчені уже відстежують відповідні події. Деякі великомасштабні дослідження спрямовані на контроль за станом здоров'я людей через довгий час після зараження ковідом та одужання. Інші роботи зосереджено на оцінці впливу затяжного ковіду на громадську охорону здоров'я та економіку. Але Йоахім Шульце з DZNE визнає, що потрібно провести  ще більше досліджень, аби надати більш точні клінічні визначення та діагностичні критерії для різних форм затяжного ковіду.

Чи захищає вакцинація від затяжного ковіду?

Деякі дані свідчать, що вакцинація може знизити ризик розвитку затяжного перебігу хвороби після зараження коронавірусом. Два дослідження, одне в Ізраїлі та інше у Великобританії, показують, що особи, які отримали дві дози вакцини, рідше повідомляють про тривалі симптоми ковіду, ніж ті, у кого не було щеплень.

Науковці відзначають, що отримані результати також свідчать про те, що сама вакцинація не викликає затяжного ковіду. Він виникає лише після зараження коронавірусною інфекцією.

Дослідники також наголошують, що вакцинування сприяє зниженню ризиків, пов'язаних із тривалим ковідом, за допомогою двох факторів. По-перше, воно допомагає нам уникнути зараження COVID-19. По-друге, воно зменшує тяжкість симптомів, якщо ми все ж таки заразилися.

Проте вакцини не повністю усувають ризик виникнення затяжної форми хвороби. Тому, резюмує Шульце, важливо, щоб ученим було дозволено розробляти нові діагностичні інструменти та терапевтичні можливості для боротьби із тривалим ковідом - і водночас продовжувати вивчати його ширший вплив на суспільство.