Президент Володимир Зеленський увечері 21 липня оголосив про зміну військового керівництва: новим головнокомандувачем Збройних сил України стане генерал-майор Михайло Драпатий, який змінить на цій посаді Олександра Сирського. Рішення ухвалене на тлі масштабних протестів, що тривали в Києві та інших містах України майже тиждень - їхні учасники вимагали відставки Сирського і повернення звільненого міністра оборони Михайла Федорова.

Одну з вимог протестувальників - призначення Драпатого головкомом - президент виконав. Зеленський також заявив, що разом з Михайом Драпатим, в. о. міністра оборони Євгеном Хмарою та заступником керівника Офісу президента України Павлом Палісою визначив, якою має бути оновлена конфігурація генерального штабу, зокрема начальником Генштабу ЗСУ стане генерал-майор Ігор Скибюк.

Призначення нового головкома та його команди вітають і в армії, і в експертному середовищі. Втім, ключове питання, яке ставлять аналітики, лежить поза персоналіями: чи не підважив Зеленський сам себе, ухваливши стратегічно важливе кадрове рішення фактично під тиском вулиці?

Хто такий Михайло Драпатий

Михайло Драпатий - 43-річний бойовий генерал-майор, кавалер ордена Богдана Хмельницького. Широку відомість він здобув після відео з Маріуполя, яке було опубліковано в травні 2014 року: на кадрах видно, як бойова машина під його командуванням прориває російську барикаду. Під час повномасштабної війни Драпатий брав участь у деокупації Херсона, командував угрупованням на Харківському напрямку, пройшовши шлях від командира батальйону до керівника оперативних угруповань.

Ключовий епізод його біографії, на який звертають увагу і військові, і експерти, - історія 2025 року. Обіймаючи посаду командувача Сухопутних військ, Драпатий після російського удару по навчальному центру на Дніпропетровщині подав рапорт про відставку, заявивши, що як командувач несе особисту відповідальність за безпеку підлеглих. Президент рапорт не підтримав і згодом призначив генерала командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Саме цей вчинок сформував Драпатому репутацію командира, який не тримається за посаду і бере на себе моральну відповідальність.

Федоров про Драпатого: "Нове повітря, нова надія"

Призначення Драпатого викликало хвилю схвальних реакцій у військово-політичному середовищі. Керівник Офісу президента Кирило Буданов назвав рішення "надзвичайно важливим" і наголосив на потребі повної концентрації на фронті. "Михайла Драпатого знаю давно. Це командир із реальним відчуттям бою, що тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей. Армія йому довіряє, і це бойова заслуга", - написав Буданов у соцмережах. Буданов запевнив нового головкома у "повній підтримці й допомозі".

Ексміністр оборони Михайло Федоров привітав Драпатого емоційно, назвавши призначення "новим повітрям і новою надією". "Тепер високі очікування українців необхідно виправдати чіткою візією завершення війни за Незалежність, сильною командою та рішучими діями, спрямованими на збереження життів наших воїнів, роботизацію фронту, завдання асиметричних ударів і виснаження російської економіки", - написав Федоров у Telegram відразу після того, як стало відомо про призначення нового головкома. Федоров також повідомив, що зателефонував Сирському й подякував за захист Київщини та Харківську операцію, назвавши це "важливою частиною історії України". Водночас він додав: "Потрібно рухатися ще швидше та писати нові розділи, виправивши всі попередні помилки".

Стриманіше відреагував колишній головнокомандувач, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. "Новому головнокомандувачу буде дуже важко. Значно важче, ніж він собі уявляє. Проте Михайлу точно вже ніколи не буде соромно. Людина честі не має ідолу, тому йому немає що втрачати. Єдине, що він має, - це лише обов'язок", - прокоментував Валерій Залужний у соцмережах.

Сергій Притула, громадський діяч та засновник благодійного фонду, вітаючи призначення, водночас застеріг від завищених очікувань. За його словами, у Драпатого є "своє бачення процесів, команда і безумовна повага серед військових", проте "проблема з мобілізацією за помахом чарівної палички не розрулюється", а кадрові перестановки по вертикалі займуть час - і саме час може зіграти проти нового головкома в умовах суспільної турбулентності. "Найбільший клопіт Драпатого в тому, що Михайло Васильович занадто порядний, пропускає все через серце. Це один із вкрай небагатьох топкомандирів, хто подавав рапорт про відставку через недбалість підлеглих. Це про совість та відповідальність", - написав Притула у Facebook.

Хара: "Картонний Майдан" повернув процес у демократичне русло

Виконавчий директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара головною чеснотою Драпатого вважає його "людиноцентричність" - і саме це критично важливо для мобілізації. "Питання мобілізації починається зі ставлення до людей: щоб ті, хто потенційно може потрапити у військо, розуміли, що до них ставляться гідно, що їх встигнуть натренувати, дадуть обладнання й притомні завдання", - пояснив у коментарі DW експерт. Показовим він називає той самий рапорт про відставку: "Він не тримається за посаду і несе моральну відповідальність. Це та риса, за яку так любили Залужного".

Водночас Хара наголошує, що посада головкома передбачає не лише військові, а й політичні навички - спілкування з президентом, міністром оборони, іноземними колегами. Цього нині бракує Михайлу Драпатому.  "Але ж і Зеленський прийшов на посаду без політичного досвіду - і багато чому навчився", - проводить паралель експерт, додаючи, що позиція Драпатого спирається нині на подвійну довіру - президента і суспільства.

Мельник: "Це не той час, коли можна швидко показати результат"

Стриманіше оцінює перспективи співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Він нагадує епізод, який вважає ключовим для розуміння генерала: коротке перебування Драпатого на посаді командувача Сухопутних військ і добровільну відмову від неї. "Це було справжнє офіцерське рішення. Якщо на посаді, де номінально ти керуєш, розумієш, що твоїх повноважень не вистачить, - ти йдеш", - пояснює експерт.

У коментарі DW Мельник застерігає від завищених очікувань щодо швидких результатів на фронті. "Ситуація напружена й динамічна, і це не той випадок, коли особисті якості лідера можуть швидко змінити ту динаміку, що формувалася останніми місяцями. Свіжий погляд і нестандартні рішення можливі, але це перспектива кількох місяців, а не негайний ефект", - зазначає він, наголошуючи, що вплив особистості на "природну динаміку війни" об'єктивно обмежений.

Найбільшим викликом для нового головкома аналітик вважає ситуацію з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП),  які перебувають у прямому підпорядкуванні командування. "Це, будемо називати речі своїми іменами, свого роду військова мафія, яка не здаватиметься просто так", - каже Мельник.

Ще один вимір - репутаційний контраст із попередником. Адже головним закидом Олександру Сирському, нагадує експерт, було сприйняття його у військах як людини, яка "не рахується з людськими жертвами", попри всі спростування. "Якщо Драпатий на ділі продемонструє інші підходи до збереження життя військовослужбовців - це може переважити всі інші аргументи на користь того, чому новий командувач кращий за попереднього", - сказав Мельник.

Попереду важкий рік і потреба в спільній роботі

Опитані DW експерти сходяться в тому, що новому командуванню доведеться працювати в умовах надзвичайно складного року, серед викликів якого - зима з проблемами в електро- і теплогенерації, очевидні труднощі з ППО, а також імовірна нова хвиля мобілізації в Росії після виборів. "Якщо ми зможемо унеможливити продовження війни через знищення воєнної та критичної інфраструктури, яка забезпечує цю махіну, можна досягти результатів", - наголошує Олександр Хара.

Ключовим тестом для нового головкома, підсумовують експерти, стане здатність швидко сформувати команду, налагодити робочу взаємодію з новим керівництвом міноборони та РНБО - і, головне, представити суспільству й партнерам чітку візію того, як Україна вестиме війну далі.

Чи підважив себе Зеленський "під тиском вулиці"?

Особливу увагу аналітики звертають на той факт, що кадрове рішення стосовно головкома президент ухвалив фактично під тиском вуличних протестів. Олександр Хара назвав протести важливим демократичним механізмом в умовах, коли вибори неможливі. "Це дуже важливий момент, що президент почув, побачив реакцію громадянського суспільства й військових і зробив висновки", - зазначає експерт. На його думку, суспільство через вияв незгоди зі звільненням ефективного міністра "повернуло процес у демократичне русло".

Олексій Мельник визнає, що президент як верховний головнокомандувач мав право на кадрові зміни, але наголошує на способі: "Верховний головнокомандувач в умовах війни майже на рівному місці створює внутрішньополітичну кризу. Це точно не піде йому в плюс. Це лише трохи нівелює той мінус, який він сам собі створив. І дуже шкода, що президент не засвоїв попередній урок - рівно рік тому була схожа рукотворна криза", - каже Мельник, згадуючи про спробу обмежити повноваження антикорупційних органів.