Ще рік тому запуск по території України ста російських дронів типу Shahed та "Гербера" за добу вважався рідкістю. Натомість зараз навіть кількасот запущених російськими військовими БПЛА стали нормальним явищем цієї нападницької війни. Росія нарощує виробництво і найближчим часом, за даними Головного управляння розвідки (ГУР) українського міноборони,  може вийти на випуск понад шести тисяч "шахедів" щомісяця. Окрім того, РФ змінила тактику застосування дронів - вони маневрують, летять на більших висотах, де кулемети мобільних груп протиповітряної оборони не можуть їх дістати. У відповідь Україна, додатково до наземних систем, почала застосовувати для боротьби з російськими БПЛА зенітні дрони, або, як їх іще називають, дрони-перехоплювачі. Чи достатньо в України таких спеціальних дронів та наскільки вони посилюють захист українського неба?

Дронове танго в небі

"Мінімальний розрахунок дрона-перехоплювача - чотири людини. Один має запускати, другий тримати щоглу для запуску, третій - пілот, четвертий цим всім керує і дає цілевказання. П'ятим, в ідеалі, ще має бути водій. Але нас нині четверо", - розповідає DW член мобільної вогневої групи (МВГ) у складі добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ), що обороняє північ Київщини,  Микола Мельник. До цього він служив у ЗСУ і навіть був загороджений орденом Богдана Хмельницького. Але через важкі поранення під час військової служби чоловіку ампутували праву ногу та частину лівої стопи. "Мене демобілізували, і армія вирішила, що я їй уже не потрібний, але я долучився до МВГ. Спочатку у нас були лише кулемети Browning", - розповідає Мельник. Натомість тепер його група має також зенітні дрони.

Навчитися управляти дронами чоловіку допомогли в благодійнрму фонді Dignitas. За його словами, дрони-перехоплювачі є нескладними в управлінні, оскільки дуже багато процесів автоматизовано. "Просто треба арифметика, щоб за доволі короткий проміжок часу зорієнтуватися по азимуту, висоті і швидкості", - каже Мельник.

Нині він здійснив уже два бойових чергування у складі МВГ, керуючи дронами-перехоплювачами, і встиг збити один російській дрон. "Хоча цілей було дуже багато. Були складнощі, тому що противник намагається маневрувати. Росіяни теж не дурні. Вони встановили на "шахедах" систему автоманеврування. Завдяки цьому, коли "шахед" на радіочастотах відчуває, що до нього щось наближається, починає рухатися вправо-вліво, вверх або вниз. Війна в небі - це як танго. Ти робиш крок - противник робить крок. І питання в тому, хто кого перетанцює", - розмірковує Мельник.

Утім, далеко не всі мобільні вогневі групи із ДФТГ забезпечені дронами-перехоплювачами. "Більшість досі працюють лише на браунінгах або інших важких кулеметах. Я знаю, що є інші мобільні вогневі групи, в яких є дрони-перехоплювачі. Не знаю, звідки вони їх беруть - чи також від волонтерів, чи держава забезпечує", - міркує Мельник.

Читайте також: Дронова ППО: чи можуть дрони-перехоплювачі зупинити "шахеди"?

Ефективність дронів-перехоплювачів

Такі спеціальні дрони є не лише у ДФТГ. Значна частина підрозділів, які працюють з дронами-перехоплювачами, перебувають у складі Сил безпілотних систем Збройних сил України. Наприклад, 412-й окремий полк безпілотних систем Nemesis. Однак, як повідомили DW у полку, говорити про дрони-перехоплювачі нині заборонено, щоб не давати зайву інформацію РФ.

Також підрозділи з дронами-перехоплювачами створюють Повітряні сили ЗСУ. "На наших офіційних сторінках постійно оголошуємо рекрутинг. Будемо й надалі впроваджувати в себе додаткові підрозділи, щоб захищати небо", - обіцяє DW речник Повітряних сил Збройних сил України (ПС ЗСУ) Юрій Ігнат. За його словами, успішних застосувань дронів-перехоплювачів стає все більше, але відсоток збитих російських БПЛА під час кожної повітряної атаки відрізняється. "Інколи можуть збити 150 російських дронів, як під час атаки 7 вересня, а інколи один. Дрон-перехоплювач має бачити цей дрон. А якщо буде туман чи хмарність, то це знижує ефективність", - пояснює Ігнат.

Хоча навіть за нормальних погодних умов перехоплювач не завжди гарантовано збиває дрон. Успіх збиття також залежить від характеристики дрона, оскільки перехоплення швидкісної цілі можливе лише, якщо і дрон-перехоплювач має більшу швидкість, зауважує директор української консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. "Турбогвинтовий "шахед" летить зі швидкістю 180 кілометрів. Для перехоплення треба, щоб швидкість була під 300 кілометрів", - каже він у розмові з DW.

Водночас РФ, додає Згурець, запускає і реактивні "шахеди", які летять понад 360 кілометрів. "Ця загроза зростає. Росіяни виготовляють 90 турбовинтових "шахедів" на день, тоді як реактивних - десь чотири-п'ять максимум, за нашим оцінками", - каже він. Хоча, як перекронує заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса, Україна вже має дрони-перехоплювачі, які здатні збивати  "шахеди" на реактивних двигунах.

Українські та іноземні виробники дронів

Нині в Україні близько 200 компаній займаються безпілотною технологіями, з яких не менше 30 так чи інакше ведуть роботу над дронами-перехоплювачами, зазначає Згурець. "Я знаю п'ятірку найбільш ефективних компаній, зокрема "Дикі шершні". Але зараз розробників настільки багато, що мені важко зрозуміти ефективність нових зразків дронів-перехоплювачів. Оскільки спиратися доводиться на заяви самих розробників, тоді як самі військові досить скупо коментують. Тому ми не можемо чітко оцінити, хто найбільш ефективний", - каже він.

Деякі українські компанії вже мають державні контракти. Як повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль наприкінці липня, з чотирма виробниками дронів-перехоплювачів уклали контракти на понад три мільярди гривень. DW звернулося до міноборони з проханням уточнити, скільки таких компаній зараз, однак відповіді на момент публікації не отримала. Загалом українська влада прагне наростити виробництво до тисячі перехоплювачів на добу, заявляв нещодавно президент Володимир Зеленський. 

Окрім вітчизняних, Україна також закуповує перехоплювачі в іноземних компаній. Зокрема, американської  Swift Beat, з якою укладено довгострокове стратегічне партнерство. Як писало видання "Економічна правда", дрони цієї компанії поєднують у собі штучний інтелект та сучасні безпілотні технології і є одними з найефективніших у боротьбі з російськими дронами. "Зокрема, він демонструє високу точність виявлення цілей у нічному небі. Більшість збитих "шахедів" дронами, близько 90 відсотків, припадає саме на ці системи", - стверджує ЕП.

Дрони дешеві, але треба РЛС

Співрозмовники DW наголошують, що дрони-перехоплювачі є одним із найдешевших і раціональних способів збиття російських дронів. За різними даними, український дрон-перехоплювач коштує три-п'ять тисяч доларів. "В той час як "шахед", за нашими оцінками коштує 200 тисяч доларів. Хоча є думка, що при масовому виробництві в Росії їхня вартість мала впасти щонайменше вдвічі. Але це теж значно дорожче", - констатує Згурець.

Однак нині головною перешкодою для масовішого застосування перехоплювачів є дефіцит радіолокаційних станцій, додає він. "Аби влучити треба знати, де дрон перебуває. І тому треба поєднувати ці дрони-перехоплювачі з локаційними станціями. Одним з постачальників таких станцій залишається Ізраїль, є й українські виробники. Зараз цих станцій бракує в тилу, оскільки, в першу чергу, забезпечується потреба фронту, де треба збивати російські розвідувальні дрони", - зазначає Згурець.

Дрони-перехоплювачі - не панацея 

Втім, дрони-перехоплювачі не стануть єдиним засобом збиття дронів у найближчому майбутньому, впевнені співрозмовники DW. "Чи зможемо ми восени-взимку ефективно застосовувати дрони-перехоплювачі? Може, буде придумано наведення, яке працюватиме за різних погодних умов. Але на сьогодні дрони-перехоплювачі не зможуть одноосібно забезпечити результат", - каже речник ПС ЗСУ Ігнат. За його словами, українські військові й надалі залучатимуть для боротьби з російськими дронами "усі засоби". Ідеться, зокрема, про мобільні групи, засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) і протиповітряної оборони (ППО) малого радіусу дії - переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), ЗРК Avenger, зенітні комплекси Gepard та Skynex. "Саме ці комплекси призначені для збиття дронів із землі", - пояснює Ігнат. За його словами, якщо дрони-перехоплювачі заберуть на себе левову частку збитих російських БПЛА, то це вже буде "дуже добре".

Крім того, збивати дрони, які летять на малих висотах, доцільніше важкими кулеметами, наголошує член мобільної вогневої групи Микола Мельник. "Якщо дрон йде на висоті півтора кілометри і вище, ефективно збивати дроном-перехоплювачем, а якщо йде на низьких висотах, то тут треба збивати кулеметами. Я думаю, за такою взаємодією майбутнє. Якщо навчити людей і забезпечити мобільні вогневі групи важкими кулеметами, дронами-перехоплювачами і, в крайньому разі, ПЗРК, то такого їжачка дуже важко буде пройти російським дронам", - впевнений він.