Зоран Міланович у вівторок, 18 лютого, вдруге склав присягу як президент Хорватії. Як передає агенція AFP, політик під час інавгураційної промови закликав свою країну дотримуватися обережного дипломатичного курсу на тлі зростаючої геополітичної невизначеності в Європі.

"Немає потреби поспішно висувати себе на передову в питаннях, на які ми не можемо суттєво вплинути, не можемо змінити, які ми дуже часто не розуміємо", - сказав він.

Під час інавгураційної церемонії Міланович також наголосив, що Хорватія повинна дотримуватися "національної політики, яка найбільше сприятиме нашим інтересам у цьому новому світі". "Це не наївність, це не зрада західних політичних і військових альянсів, до яких ми належимо (...) Це просто боротьба за власні інтереси", - наголосив політик.

Міланович критикував військову допомогу Україні

Президент Хорватії є головнокомандувачем збройних сил країни і має вплив на зовнішню політику. Попри обмежені повноваження, вважається, що ця посада є ключовою для політичного балансу сил у країні, яка з моменту здобуття незалежності в 1991 році здебільшого керується ХДС.

Міланович переміг на президентських виборах у 2020 році, пообіцявши виступати за толерантність і лібералізм. Він засудив війну Росії проти України, проте й критикував військову допомогу, яку Захід надає Києву. Це спонукало прем'єр-міністра країни Андрея Пленковича назвати його проросійським, таким, хто "руйнує довіру до Хорватії у НАТО і ЄС". У відповідь Міланович заявив, що хоче захистити Хорватію від "втягування у війну". "Доки я президент, жоден хорватський солдат не буде вести чужі війни", - заявляв Міланович у грудні минулого року.

Вдруге він став президентом Хорватії, перемігши у другому турі президентських виборів у січні 2025 року. За підсумками голосування, він здобув майже три чверті голосів виборців (74,4 відсотка).