Німецька політикиня Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht) та її новостворена крайня ліва партія "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ) виступають проти війни. У їхній передвиборній програмі зазначається, що війна викликає почуття загрози та призводить до нестабільності. Однак у цій же програмі вони мовчать про агресивну війну Росії проти України. 

У війні та нестабільності партія звинувачує США і НАТО: "Військовий альянс, провідна держава якого за останні роки вторглася в п'ять країн, порушуючи міжнародне право, і вбила в цих війнах понад мільйон людей". Росію, з іншого боку, ССВ пропонує інтегрувати в європейську архітектуру безпеки.

Сара Ваґенкнехт та її партія наразі ведуть передвиборну кампанію, виступаючи з різкою критикою військової допомоги, яку Європа та США надають Україні, що зазнала нападу з боку РФ. У вересні три федеральні землі - Тюрингія, Саксонія та Бранденбург - обиратимуть нові земельні парламенти, на основі яких згодом формуватимуться земельні уряди. Хоча у земельній політиці основна увага приділяється шкільній політиці та регіональній інфраструктурі, Ваґенкнехт набирає політичні бали насамперед своїм закликом до розвороту в політиці щодо Росії. Опитування громадської думки свідчать, що ця партія може досягти двозначного результату на виборах.

Традиційна близькість до Росії

Це пояснюється тим, що запит на зближення з путінською Росією особливо вітається у Східній Німеччині, на території колишньої НДР. Вона була тісно пов'язана з колишнім Радянським Союзом до кінця "холодної війни" і возз'єднання Німеччини.

Правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН) також приділяє значну увагу війні в Україні у своїй передвиборній кампанії. Вона теж закликає до припинення німецької військової допомоги Україні. Коли президент України Володимир Зеленський у червні 2024 року під час виступу у німецькому Бундестазі звернувся з проханням про більшу підтримку його країни, яка зазнала нападу, значна частина фракції АдН залишила залу засідань - так само вчинили і депутати ССВ.

Це добре лягає на східнонімецьку електоральну базу. "Мені не дуже подобаються ці залицяння, тому що вони нічого не вирішують, - каже в інтерв'ю DW голова партійного осередку АдН у Хемніці Ніко Келер (Nico Köhler). - У німецькому Бундестазі вже є люди, які не в захваті від того, що йому постійно пхають у дупу зброю і гроші". А що ж стосовно того, що Україна зазнала нападу від Росії? Як і багато політиків з АдН і ССВ, Келер вважає, що це було неправильно. Але вони також запевняють, що НАТО і США теж зробили свій внесок або навіть спричинили війну.

Росія - "борець за вільний світ"?

Особливо далеко у своєму прагненні до зближення з путінською Росією заходить АдНівець Бйорн Геке (Björn Höcke). Він вважається одним з найрадикальніших німецьких політиків й прагне бути обраним прем'єр-міністром Тюрингії за підсумками земельних виборів, що пройдуть 1 вересня.

У розмові з іншим політиком АдН Максиміліаном Кра (Maximilian Krah) наприкінці січня 2023 року Геке бив словесні поклони тоталітарній Росії Путіна: "Сьогодні Росія - хочете ви це чути чи ні в мейнстрімних ЗМІ - є країною, з якою пов'язані не тільки негативні асоціації, але й надії, що вона могла б стати в перших лавах у боротьбі за світ вільних і суверенних держав без гегемоністського впливу".

Історик Ілько-Саша Ковальчук (Ilko-Sascha Kowalzuk) застерігає від зростання впливу таких партій, як АдН і ССВ. "Річ не в тому, що вони бачать у Путіні свого роду рятівника або особливо люблять його, вони вже знають, що він є кровожерливим диктатором", - каже Ковальчук в інтерв'ю DW. Він є одним з провідних експертів з історії Східної Німеччини і сам виріс у колишній соціалістичній НДР.

Спільний ворог: сучасне суспільство

Ковальчук переконаний, що досі, особливо у Східній Німеччині, існують сильні впливи тоталітарної диктатури Соціалістичної єдиної партії, яка панувала за часів НДР. "Те, що АдН і ССВ хочуть скопіювати у Путіна - це, так би мовити, ці державні ідеї стримування і контролю над суспільством. Це має традицію в Росії, і це він реалізує до певної міри через свою авторитарну державну модель. І це те, що є прикладом для них (для АдН і ССВ. - Ред.)", вважає історик.

Як і Путін, АдН і ССВ відкидають багато соціальних змін останніх років. Вони скептично або навіть вороже ставляться до таких питань, як міграція та іслам або дебати про гендер і ЛГБТК-рух.

Те саме стосується і багатьох їхніх виборців. Згідно з соціологічними опитуваннями, обидві партії разом можуть отримати від 40 до 50 відсотків голосів у Саксонії та Тюрингії..

Туга за авторитарним лідерством

Масштабне дослідження, проведене Лейпцизьким університетом у 2023 році, засвідчило, що потяг до авторитарного лідерства дуже поширений у Східній Німеччині.

Ковальчук вбачає в цьому спадщину, отриману від досвіду життя за диктатури. "Авторитарні системи забезпечують дуже чіткі рамки того, як ви повинні рухатися. І в авторитарних режимах, якщо ти не бунтуєш, якщо ти пристосовуєшся, ти можеш жити досить добре", - пояснює історик.

На його думку, східні німці досі бачать у відкритому суспільстві скоріше невизначеність, ніж можливість. Їм видається, що авторитарні політики на кшталт Володимира Путіна та їхня політика сили задовольняють прагнення жити в безпеці та мати сильного лідера, який звільняє людей від складного процесу суспільних переговорів.

Очевидно, це також призводить до зміни розуміння того, як працює закон: той факт, що кількох політиків АдН підозрюють в незаконному отриманні коштів від російських пропагандистських каналів, що є порушенням закону, більше не є проблемою під час нинішньої виборчої кампанії в Німеччині.

Постійні суперечки поміж урядових партій

Обидві партії, схоже, також отримують вигоду від браку суспільної довіри до трипартійної коаліції, що формує уряд на федеральному рівні. У серпні 2024 року, згідно з опитуванням інституту infratest dimap, лише 32 відсотки німецьких виборців виявили намір проголосувати за одну з трьох правлячих партій - соціал-демократів, зелених або лібералів. Федеральний уряд Німеччини вже кілька місяців перебуває в постійних суперечках.

Навіть якщо майбутні земельні вибори не матимуть прямого впливу на німецьку зовнішню або міграційну політику, сильний результат АдН і ССВ може посилити тиск на політику Німеччини щодо Росії та України.

Тим часом політик від АдН Бйорн Геке під час передвиборної кампанії пообіцяв, що якщо його колись оберуть федеральним канцлером, він здійснить свою першу закордонну поїздку не до США, а до Москви.