DW виставила на аукціон NFT-токени на підтримку свободи ЗМІ
Андреас Бекер | Ніколас Мартін
17 листопада 2021 р.
Чи можна розповідати про нові розробки в галузі фінансових технологій і водночас збирати гроші на благодійність? DW спробувала й виставила на аукціон свій NFT-токен.
Реклама
Зараз не найкращі часи для свободи преси. Певно, це стало однією з причин того, що два журналісти-розслідувачі, Марія Ресса з Філіппін та Дмитро Муратов із Росії, стали лауреатами Нобелівської премії миру за 2021 рік. Таку високу оцінку отримала їхня відданість свободі вираження думок, яка є важливою передумовою стабільної демократії та миру.
За даними організації "Репортери без кордонів", у 2021 році у світі були вбиті понад 30 журналістів. За ґратами зараз перебувають загалом 339 журналістів, а також близько 100 блогерів, громадських журналістів та працівників ЗМІ. Це значно більше, ніж минулого року, який теж свого часу став у цьому сенсі "рекордним".
Аби виразити свою повагу нашим колегам по всьому світу, DW підготувала відео зі словосполученням "свобода преси", яке вимовляється 30 мовами, якими мовить медіакомпанія. DW виставила цей ролик на продаж на аукціоні, кошти від якого отримають "Репортери без кордонів".
Приводом для цієї акції стало у тому числі й бажання більше дізнатися про захопливе та багатообіцяюче, але водночас досить дивне явище: відео, яке DW виставляє на аукціон, має так званий NFT.
NFT (non-fungible token) - невзаємозамінний токен є чимось на кшталт цифрового сертифіката автентичності. За його допомогою цифрові дані, які зазвичай легко копіюються, можна ідентифікувати як оригінали й відрізнити від копій. Підґрунтям для цього є технологія блокчейну, саме на її основі також діють криптовалюти, як-от біткоїн.
Реклама
Десятки мільйонів доларів
Цьогоріч довкола NFT було багато галасу, тому що деякі оригінали цифрових продуктів продавали за величезні гроші. Наприклад, у березні цифровий колаж американського художника Майка Вінкельманна, відомого під псевдонімом Біпл, продали за суму, еквівалентну 69 мільйонам доларів США.
Це дозволило раніше маловідомому Біплу піднятися на третє місце в рейтингу найдорожчих сучасних художників - після Джеффа Кунса і Девіда Хокні. Лідер світового артринку аукціонний дім Christie's у цьому випадку вперше дозволив проведення NFT-аукціону. Проте більшість NFT виставляють на продаж на спеціалізованих платформах в інтернеті.
В обігу там теж чимало грошей, які витрачають на купівлю найрізноманітніших оригінальних цифрових продуктів - від автопортрета викривача дій американських спецслужб Едварда Сноудена до відеокліпів спортивних змагань та інтернет-мемів, таких як відео з котиками. Звичайно, трапляються і справжні твори мистецтва. NFT-сторінка газети The New York Times із текстом про феномен цифрового мистецтва зібрала рекордну суму під час продажу.
PressFreedomX30
NFT-токен медіакомпанії DW називається PressFreedomX30 і дає нам можливість дізнатися більше про цю захопливу розробку - яку, можливо, можна порівняти з пробним продажем товару на eBay у 1995 році або з тест-драйвом першого електромобіля Tesla у 2008-му. Якщо ви хочете зробити ставку, вам знадобиться цифровий гаманець із криптовалютою Ether. Взяти участь в аукціоні можна тут:
Торги розпочалися у вівторок, 16 листопада, о 17:00 за середньоєвропейським часом. Триватиме аукціон упродовж 24 годин від першої ставки.
Весь виторг (з вирахуванням комісії аукціонної платформи) піде німецькому представництву "Репортерів без кордонів". Ця міжнародна неурядова організація документує порушення свободи преси в усьому світі та підтримує журналістів, які зазнають переслідувань.
Що таке біткоїн та як він функціонує
Після сильного падіння курс провідної світової криптовалюти знову зростає і чи не щотижня встановлює нові рекорди. А як взагалі працює біткоїн? Пояснення - у фотогалереї DW.
Біткоїн - провідна криптовалюта
Біткоїн - це найпопулярніша в світі криптовалюта. Вона не має купюр, її неможливо взяти в руки, оскільки вона повністю базується на криптографічних методах.Її найважливіший принцип - повна децентралізація, у неї нема центрального адміністратора, вона непідвласна фінансовим регуляторам та банкам. Цим біткоїн радикально різниться від будь-якої платіжної одиниці в світі.
Містичний "батько-засновник" біткоїна
Уперше про біткоїн заговорили після того, як у жовтні 2008 року анонімний розробник (чи група розробників) під ім'ям Сатоші Накамото опублікував файл з описом протоколу й принципу роботи платіжної системи. В січні 2009 року були згенеровані перші в світі 50 біткоїнів.
Як отримати біткоїни?
Отримати біткоїни можна кількома шляхами. Найпростіший - купити криптовалюту на одній з інтернет-платформ за звичайні гроші, наприклад, євро. Можна прийняти біткоїн як оплату за надані послуги чи товари. Зрештою, можна навчитись процедури майнінгу й отримувати за це біткоїни.
Гаманець потрібен і для біткоїна
Криптовалюти зберігаються в електронних гаманцях (Wallet). Точніше, там зберігаються електронні ключі, котрі є доказом того, що біткоїни справді належать їхньому власнику. Гаманці можуть розміщуватися на комп'ютерах, смартфонах, на USB-стіках, у хмарних сховищах (clouds) тощо. Головне - надійність зберігання, оскільки з втратою ключів втрачаєш і біткоїни.
Спочатку стілці, потім гроші (біткоїни)
Ось приклад транзакції з біткоїнами. Покупець (на картинці ліворуч) має намір придбати в продавця товар - наприклад, капелюха. Для проведення розрахунку обом потрібні відкритий та закритий ключі. Відкритий ключ можна порівняти з номером банківського рахунку, закритий - із засекреченим кодом підтвердження банківської транзакції.
До чого тут блокчейн
Продавець пред'являє покупцю відкритий ключ. Той, своєю чергою, підтверджує оплату за допомогою свого закритого ключа, й таким чином розпочинається процес відправлення грошей. Комп'ютерна інформація про цю транзакцію разом із сотнями інших транзакцій формує спеціальну структуру - "блок", котрий приєднується до ланцюжка інших блоків, що містять дані інших транзакції, котрі проводилися раніше.
Що роблять майнери
Цей новий блок з інформацією про оплату за капелюха незабаром опиняється на всіх комп'ютерах учасників системи криптовалюти. Їх також називають майнерами. Їхні комп'ютери перевіряють сформовані в блоки транзакції та підтверджують їх. Теоретично стати майнером може кожен, але в дійсності сьогодні цю роль виконують професійні майнери з потужним сервісним обладнанням.
Майнінг: змагання на швидкість
Перед остаточним підтвердженням транзакції (наприклад, оплати за капелюха) майнери мають перевірити її, що вимагає великої обчислювальної потужності сервера та графічної карти. Фактично майнери беруть участь у такому собі змаганні на швидкість: хто першим верифікує блок з інформацією, той і отримає за це біткоїни.
Блокчейн: анонімним ланцюг блоків
Врешті-решт, блок із "запакованою" в нього і верифікованою інформацією про оплату за капелюха стає частиною довгого ланцюга блоків - блокчейна. У цьому ланцюгу містяться всі транзакції з біткоїнами, що колись проводилися. У цьому відкритому "ґроссбуху" можна знайти всі операції та гаманці всіх учасників - але при цьому всі учасники розрахунків залишаються анонімними.
Де мешкають майнери
Найбільші в світі потужності для майнінгу - та найбільше споживання електроенергії з цією метою - сьогодні в Китаї. Так стверджують дослідники з університету Кембриджа, автори індексу споживання струму для створення біткоїна (Bitcoin Electricity Consumption Index). Далі в списку - США, Росія, Казахстан, Іран та Малайзія. Майнінг найбільше вигідним є там, де низькі ціни на електроенергію.
Величезна витрата струму на майнінг
Загальну витрату електроенергії на майнінг науковці Університету Кембриджу оцінюють у 120 терават-годин на рік. Це більше, ніж щороку споживає кожна з країн, що на карті позначені блакитним кольором.