Цей знімок - робота російського фотографа Сергія Корольова. Він зроблений на Кольському півострові - на кам'яному пляжі на березі Баренцового моря. За словами автора, він був настільки зачарований формою валунів та скелями, котрі піднімаються над морем, що сфотографувати північне сяйво вирішив саме тут. Після довгих спроб фотографу нарешті пощастило - і він зміг створити це магічне фотозображення.

Австралійський фотограф Бен Мейз зняв цю дивовижну гру світла південного сяйва на півдні Тасманії - австралійському штаті, розташованому на однойменному острові на південь від материка. У кадр потрапили три астрономічних явища - Чумацький Шлях, зодіакальне світло (конусоподібне віддзеркалення сонячного світла від частинок космічного пилу) і, власне, південне сяйво.

Німець Беньямін Ебергардт (Benjamin Eberhardt) зробив цей знімок на нейтринній обсерваторії IceCube, яка є частиною антарктичної станції Амундсен-Скотт на Південному полюсі, - при температурі повітря мінус 80 градусів Цельсія. На фотосесію пішло кілька годин. А загалом спроби зафіксувати південне сяйво робилися впродовж декількох місяців. Головна проблема була в обігріві фототехніки.

Лофотенські острови розташовані в декількох сотнях кілометрів на північ від Північного полярного кола. Вони є одним з найбільш мальовничих місць Норвегії і вважаються одним з найкрасивіших архіпелагів у світі. А казковим фоном їм служить північне сяйво, яке в цих місцях особливо яскраве. Аби сфотографувати його, норвежцю Деннісу Хеллвігу довелося проштовхуватись між величезними бурульками.

Цей химерний, майже чарівний сніжний пейзаж на тлі північного сяйва сфотографовано у фінській частині Лапландії. Виявляється, ці дивні фігури - завалені снігом ялини до 10 метрів заввишки. Як стверджує автор роботи, фінський фотограф Петрі Пуурунен, їхня вага разом із сніжною "шубою" доходить до декількох тонн. Чисте небо, температура у мінус 24 градуси Цельсія - умови для фотосесії були ідеальні.

Італієць Ніко Рінальді зняв цей грандіозний пейзаж в Ісландії. Як розповідає фотограф, величезні дюни, що оточують величну гору, яка височіє на вкритому чорним вулканічним піском пляжі, нанесені вітром. Рінальді дуже чекав дощу, сподіваючись, що після нього небо проясниться. І йому пощастило - так воно й сталося.

Канадка Жанін Головатуiк (Jeanine Holowatuik) зафіксувала цю геомагнітну бурю в кінці травня в лісі в канадській провінції Саскачеван. "Місяць освітлював хмари, а над ними танцювало північне сяйво. Це був чарівний момент!" - із захопленням розповідає журналістам авторка світлини. Жанін пощастило - рідкісне природне явище сталося неподалік від її будинку і тривало всю ніч до самого світанку.

Це була холодна, вітряна листопадова ніч - і один з найбільш вражаючих моментів, пережитих ісландкою Вірджинією Іллера в гонитві за полярним сяйвом. Фотозйомку ускладнювали вітер і бризки водоспаду. Фотографині доводилося постійно протирати об'єктив і змінювати витримку для наступних знімків. Але картина північного сяйва, що раптово освітило небо, окупила всі незручності.

Цей знімок фотограф Том Арчер зробив за температури повітря мінус 35 градусів Цельсія у Лапландії на півночі Фінляндії. Під час своєї поїздки тими краями він знайшов це самотнє дерево, яке й використав як мотив для своєї фотографії. Спочатку небо було затягнуте хмарами, але згодом випогодилося й очам фотографа відкрилося це полярне сяйво.

Цей знімок планетарної туманності був згодом таким чином опрацьований, що космос на ньому виглядає величезним вогняним м'ячом. Тим самим фотограф Пітер Ворд хотів нагадати про катастрофічні лісові пожежі в Австралії, у яких у 2019-2020 роках було знищено понад 12 мільйонів гектарів рослинності і безліч тварин.

На цій фотографії французького фотографа Ніколя Лефодо - галактика Андромеди, віддалена від Землі на понад два мільйони світлових років. Розмиті краї на фотографії створюють ілюзію близькості - і далекі зорі здаються дрібними пилинками. У вересні 2020 року цей знімок француза переміг на конкурсі фотографів-астрономів і приніс йому винагороду у 10 тисяч фунтів стерлінгів.

Цей космічний мотив, знятий фотографом Коннором Матерном, дуже нагадує голову дельфіна. Але насправді на знімку зображена газова хмара, яка оточує зірку світло-блакитного кольору, що розташована у центрі фотографії. Для того, щоб зробити цей неймовірний кадр, була застосована фотоекспозиція у цілих 33 години!

Фінляндія відома своїм полярним сяйвом. А природний феномен, який зображений на цій фотографії, відомий як "зелена леді" - дехто бачить у зеленому сяйві силует жінки у чарівному вбранні, яке сяє зеленим, блакитним й рожевим кольорами.

Польський фотограф Лукаш Суйка 31 жовтня 2019 року упіймав у кадр Юпітер та Місяць у незвичному ракурсі. Космічні тіла у цей день вишукувалися таким чином, що їх можна було сфотографувати так, коли Юпітер перебуває на передньому плані, а Місяць - виглядає маленькою кулькою на задньому тлі. Для здійснення цього фото знадобилася надзвичайна технічна точність і трохи фортуни.

На цій світлині фотографки Александри Харт Сонце зображене ніби під лупою. Частинки, які на фото здаються зовсім маленькими, насправді мають діаметр у тисячу кілометрів і постійно перебувають у русі. Щоб зробити цю неймовірну фотографію, було використано фотоекспозицію у 8.431 мілісекунди.

Багато років фотограф Томас Каст "полює" за полярними перламутровими хмарами. Це - достатньо рідкісне природнє явище у нижній стратосфері, яке спостерігається при аномально низьких температурах переважно у полярних широтах. Зрештою Касту вдалося відзняти ці хмари у Лапландії на півночі Фінляндії. У процесі зйомок хмари змінювали форму і колір - ніби хтось малював на небі.

Цей вражаючий знімок Чумацького шляху був зроблений у пустелі Ваді-Рам в Йорданії. Його автор - фотограф Штефан Ліберманн, який провів у цих безкрайніх пустельних ландшафтах три дні.

Хоча цей знімок і виглядає ніби кадр з фантастичного фільму, але він не має нічого спільного з кіносагою "Зоряні війни". На фотографії зображені чотири лазерні промені, які спрямовані у напрямку галактик Магелланові Хмари. Завдяки цим лазерам створюються штучні "зірки", які використовуються для спостереження за турбулентністю в атмосфері Землі та її коригування.