Байден: Для перемовин Ізраїлю та Палестини ще немає ґрунту
Жан Рофе | Аліна Коломієць
16 липня 2022 р.
Незважаючи на те, що дводержавне рішення видається далекою метою, США не відмовляться від спроб зблизити Ізраїль та Палестину, заявив Джо Байден.
Реклама
Потепління відносин між Ізраїлем та низкою арабських країн може дати поштовх початку мирних переговорів між ізраїльтянами та палестинцями, заявив президент США Джо Байден під час зустрічі з головою Палестинської національної автономії (ПНА) Махмудом Аббасом у п'ятницю, 15 липня. Проте американський лідер, який напередодні поспілкувався в Єрусалимі з ізраїльським керівництвом, визнав, що "наразі ще не дозрів ґрунт для поновлення перемовин".
"Я знаю, що мета дводержавного врегулювання видається такою далекою, тоді як такі незручності, як обмеження на пересування та поїздки або щоденне занепокоєння про безпеку ваших дітей, реальні та безпосередні", - сказав Байден Аббасу. "Сполучені Штати та моя адміністрація не відмовляться від спроб зблизити палестинців, ізраїльтян та обидві сторони", - додав він.
При цьому президент США зазначив, що ПНА також доведеться провести роботу для створення умов, які "допоможуть побудувати суспільство, здатне забезпечити успішне демократичне майбутнє і успішну палестинську державу".
Аббас своєю чергою заявив, що настав час "перевернути сторінку ізраїльської окупації на нашій землі".
"Можливість врегулювання на основі співіснування двох держав у межах кордонів, що існували до 1967 року, може бути доступною сьогодні, але може не зберегтися протягом тривалого часу", - наголосив він.
Реклама
"Дві держави для двох народів"
Ідея про "дві держави для двох народів" була вперше сформульована в доповіді Палестинської королівської комісії під керівництвом британського лорда Вільяма Піля. Ця комісія була скликана британським урядом, оскільки Великобританія з 1922 по 1947 рік управляла Палестиною за мандатом Ліги націй. У доповіді, поданій 7 липня 1937 року, було запропоновано розділити Палестину на єврейські та арабські держави.
Навколо цього плану постійно точилися дискусії. Після Шестиденної війни 1967 року, під час якої Ізраїль окупував Західний берег річки Йордан та Єрусалим, здавалося, що не залишилося можливостей для реалізації концепції "двох держав". Новий імпульс план отримав на початку нового тисячоліття, користуючись схваленням як серед ізраїльтян, так і серед палестинців. Однак з продовженням будівництва єврейських поселень на окупованих територіях ставлення палестинців до цього проєкту погіршувалося.
У минулому Байден закликав ізраїльську владу припинити будівництво поселень на окупованих територіях і визнати необхідність працювати над рішенням, яке передбачає співіснування у регіоні двох держав.
США вимагають звіту про вбивство журналістки Абу Акле
Під час зустрічі з Аббасом Байден також пообіцяв, що США продовжать наполягати на отриманні "повного та прозорого" звіту про вбивство американсько-палестинської журналістки телеканалу "Аль-Джазіра" Ширін Абу Акле. Вона була вбита 11 травня в Дженіні на окупованому Західному березі річки Йордан під час репортажу про рейд ізраїльських військових.
В оприлюдненому минулого тижня звіті Держдепартаменту США йшлося, що хоча Абу Акле, ймовірно, і була вбита пострілом із позицій ізраїльських військових, це сталося "ненавмисно" і через "трагічні обставини". Окрім того, у звіті сказано, що куля була надто сильно пошкоджена, щоб зробити однозначний висновок.
Сім'я Абу Акле опублікувала відкритий лист до Байдена, в якому висловила своє розчарування розслідуванням і закликала президента допомогти знайти відповідального у вбивстві журналістки, а також зустрітися з її родичами під час його візиту до регіону.
Місто розбрату - історія Єрусалима
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.