"Ми дуже, дуже далекі від ядерної війни". Шашанк Джоші вимовляє цю фразу, не замислюючись. Після того, як Росія наприкінці листопада вперше застосувала у війні проти України нову балістичну ракету середньої дальності "Орєшнік", військовому оглядачеві британського журналу The Economist доводиться регулярно відповідати на запитання: "Світ став ближчим до ядерної війни?"

Упевненість у тому, що це не так, Джоші пояснює тим, що, мовляв, зараз це не має сенсу для Росії. Москва розглядала, але не пішла на застосування ядерної зброї восени 2022 року, коли її армія відступала в Україні, - зазначив журналіст у розмові з DW. "Сьогодні Росія наступає, домагається прогресу на місцях", - каже Джоші. 

Якої ескалації Захід побоюється, а якої - ні

Не вірить у застосування ядерної зброї в бесіді з DW і Павло Подвиг, експерт з російських стратегічних озброєнь. Він сумнівається, що ядерна зброя - "належний інструмент" проти армії України. Для того, щоб змусити її здатися, "має бути застосування по цивільному населенню". "Потрібно холоднокровно зважитися вбивати сотні тисяч людей одночасно. Це непросте рішення, на яке, думаю, у Кремлі не підуть", - вважає Подвиг. Одна з причин - очікувана негативна реакція у світі, включно з Китаєм та Індією, про що не раз говорили їхні лідери. 

Незважаючи на постійні погрози Кремля, країни НАТО не бояться, каже Джоші. Зокрема, тому що у трьох провідних членів альянсу - США, Британії та Франції - є своя ядерна зброя. "Стримування працює", - упевнений оглядач. 

Запуск "Орєшніка" можна трактувати і як своєрідне "запрошення" до відновлення переговорів щодо ракет середньої і меншої дальності, вважає Павло Подвиг. США під час першого президентства Трампа оголосили про вихід із договору РСМД 2018 року, звинувативши в порушенні Росію. 

На цьому тлі створення нової ракети було очікуваним, каже Микола Соков, експерт Віденського Центру з роззброєння і нерозповсюдження. А удар по Україні - не першою сходинкою, а, "швидше, натяком, що ескалація можлива", вважає Соков. Він не виключає нових ударів, але поки що по території України, а не країн НАТО. При цьому Росія не обов'язково буде попереджати про це, про що говорив президент Путін. Соков вважає, що потрібно розрізняти можливі публічні попередження цивільного населення про підготовку удару і попередження США про пуск з метою уникнути початку війни між ядерними державами. Якщо удари будуть по військових об'єктах, то попереджень може і не бути, вважає експерт.

Соков вважає, що ескалація з боку Росії можлива на різних рівнях: "Найпростіший - почати збивати американські безпілотники над Чорним морем". Шашанк Джоші каже, що він більше побоюється дій Росії за межами України, наприклад, надання зброї хуситам у Ємені або диверсії у Європі. Фахівці називають це "горизонтальною ескалацією".  

Якщо, запустивши саме ракету " Орєшнік", президент Росії мав на меті "налякати" громадськість, насамперед на Заході, "то, можливо, йому це вдалося", зазначає Джоші. Але якщо Володимир Путін прагнув змусити Захід відмовитися від підтримки України, це не спрацювало, вважає Джоші.

Що дасть Україні використання західних ракет

Президент Путін назвав використання "Орєшніка" відповіддю на удари західними ракетами - американськими балістичними ATACMS і британськими крилатими Storm Shadow - по території сусідніх з Україною областей РФ на глибину до 300 кілометрів. 

Україна давно просила такого дозволу, але отримала його тільки в середині листопада - після президентських виборів у США і на тлі повідомлень про участь солдатів Північної Кореї у війні проти України на боці Росії. Цей дозвіл не означає карт-бланш, підкреслює Джоші: "Україна не може просто завдати удару по будь-якій цілі. Є консультації, що дають змогу США перевіряти цілі, по яких завдаються удари".

Оцінювати їхній ефект експерт не береться - "занадто рано". Джоші припускає, що удари, на кшталт тих, які Україна завдавала західною зброєю по військових цілях у Брянській області, можуть "ускладнити наступ" і "посилити виснаження" російської армії. Чи змусять Пхеньян удари західними ракетами по РФ утриматися від відправки нових сил КНДР - також питання. Про такий сигнал раніше говорили у Вашингтоні. 

Ракетне загострення в очікуванні Трампа

Опитані експерти одностайні в тому, що новий етап у ракетній війні пов'язаний не тільки із ситуацією на фронті в Україні та Курській області РФ, але насамперед - з очікуваною зміною адміністрації у США. Дональд Трамп має намір спробувати зупинити війну шляхом переговорів і тиску на обидві сторони. Шашанк Джоші прогнозує, що до 20 січня 2025 року - вступу Трампа на посаду президента - буде "більше ударів усередині Росії", але й більше обстрілів України. "Кожна сторона хоче бути впевненою, що вестиме переговори з позиції сили, коли ці переговори неминуче почнуться", - вважає оглядач The Economist. 

Микола Соков, експерт Віденського Центру з роззброєння і нерозповсюдження, каже, що "нинішня фаза" триватиме до кінця січня, після чого очікує "перерву ескалації, коротку, поки команда Трампа вироблятиме свою лінію поведінки". Потім Соков прогнозує "тиск з боку Трампа", після чого може статися нове "загострення ситуації". І вже потім, каже експерт, "стане зрозуміло, чи відбудуться переговори, і в чому вони полягатимуть".

При цьому Соков зазначає, що для Росії одним із ключових буде питання не тільки долі захоплених територій України та її членства в НАТО, а й скасування санкцій. Експерт вважає, що санкції чинять дедалі більший тиск на російську економіку, а їх скасування або пом'якшення - дедалі важливіше для Кремля.