Лідер "Демократичного вибору Казахстану" Мухтар Аблязов стверджує, що його рух координує протести в країні. Він вважає, що якщо війська ОДКБ не залишать Казахстан, протести відновляться.
Протести в Казахстані почалися 2 січняФото: Valery Sharifulin/TASS/imago images
Реклама
Ексглава казахстанського БТА Банку і лідер опозиційної організації "Демократичний вибір Казахстану" (ДВК) Мухтар Аблязов у розмові з DW у вівторок, 11 січня, припустив, що протести у Казахстані поновляться. Він не назвав час, коли це може статися, але вважає, що якщо війська ОДКБ не залишать Казахстан, це відбудеться до кінця 2022 року.
Мухтар Аблязов (фото з архіву)Фото: Reuters
Аблязов, який днями виступив з заявою, що ДВК є координатором протестів у Казахстані, розповів однак, що до перших протестів 2 січня проти підвищення ціни на газ, його рух відношення не має - вони відбулися стихійно. "Ми не є організаторами першого протесту в містах Жанаозен та Актау. У нас політична організація, тому наша задача - будь-який протест тиражувати, розвернути проти режиму, об'єднати. 4 січня вже пішов процес, ми публічно поділилися нашими контактами і заявили, що будемо координувати мітинги у всій країні".
Як зазначив Аблязов, оскільки у Казахстані ДВК вважається екстремістською організацією, її основний штаб знаходиться у Києві. Проте лідер руху не зміг назвати навіть приблизну кількість його прихильників.
Сам же Аблязов, за його словами, у 2020 році отримав політичний притулок у Франції. Водночас ексбанкір, який вже 12 років не перебуває у Казахстані, стверджує, що роками готував жителів країни до повалення влади за допомогою антиурядової агітації через соцмережі. "Весь цей час ми займалися дискредитацією режиму, я знімав фільми про те, як його представники крадуть, показував рахунки, нерухомість", - стверджує Аблязов. Проте, як розповідає він, створити достатньо розгалужену та організовану структуру опозиційного руху не вдалося, і в тому числі з цим Аблязов пов'язує те, що нинішні протести у країні закінчилися силовим придушенням.
Як повідомлялось, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 11 січня заявив, що військові Організації договору колективної безпеки (ОКДБ), які прибули у країну для протидії протестам, найближчим часом повернуться у свої країни.
Нагадаємо, Мухтар Аблязов з 2009 року перебуває за межами Казахстану і є фігурантом численних кримінальних проваджень. Зокрема, у Казахстані він заочно засуджений до довічного ув'язнення за звинуваченням у організації в 2004 році вбивства глави АТ "БанкТуранАлем" Єржана Татишева, а у Росії - до 15 років позбавлення волі за звинуваченням у фінансових махінаціях та розкраданні грошей.
В 2013 році він був заарештований у Франції. Впродовж кількох років уряд Франції намагався вирішити питання з екстрадицією ексбанкіра, домогтися якої намагалися Казахстан, Росія і Україна. В 2015 році уряд Франції відмовився його видавати Росії через ймовірні політичні мотиви Москви.
Казахстан: від мирних протестів до збройного протистояння
Після хвилі протестів ситуація в Казахстані залишається вкрай напруженою. Надходять повідомлення про багатьох загиблих і поранених. У фотогалереї DW - світлини з місць подій.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Від невдоволення до масових протестів
Невдоволення різким стрибком цін на зріджений газ, яким заправляють авто, за лічені дні перетворились у Казахстані на масові антиурядові протести, які переросли в збройні сутички з правоохоронцями. На фото: будівля мерії в Алмати після штурму мітингарями 5 січня 2022 року.
Фото: Valery Sharifulin/TASS/dpa/picture alliance
Остання крапля
1 січня ціни на автомобільний газ у Казахстані підскочили відразу на 100 відсотків. Першими на вулиці вийшли жителі міст Актау (фото) та Жанаозен, що на заході Казахстану, де 90 відсотків усіх авто працюють на зрідженому газі. На мітингах протестувальники вимагали повернути колишні ціни на автогаз до 50 тенге (10 євроцентів) за літр.
Фото: Zhanbyrbaevkz/TASS/dpa/picture alliancev
Під тиском вулиці
Після того, як акції протесту почали охоплювати й інші міста, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (архівне фото) опублікував твіт з вимогою негайно розібратись у ситуації. Уряд відразу заявив про відновлення старої ціни на зріджений газ. Згодом президент відправив кабмін у відставку. Але протести не вщухали.
Фото: Alexei Nikolsky/Kremlin/REUTERS
Ситуація виходить з-під контролю
Вкрай тривожні новини надійшли з Алмати, де тисячі людей у середу, 5 січня, спробували взяти штурмом мерію й інші адміністративні будівлі. На фото: підпалене демонстрантами в Алмати поліцейське авто.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Запах горілого
Після перестрілки казахські військові взяли під контроль головну площу Алмати - площу Республіки, повідомляють ЗМІ. За словами очевидців, у місті відчувається сильний запах горілого, багато закладів і магазинів розграбовані, зокрема й крамниці зброї. На фото: 6 січня у центрі Алмати після сутичок мітингувальників з правоохоронцями.
Фото: AFP /Getty Images
Жертви з обох сторін
За офіційними даними, внаслідок сутичок загинули 18 правоохоронців. Крім того, "десятки нападників ліквідовано", повідомила поліція в Алмати. Отже, серед цивільного населення є, очевидно, чимало жертв. Більше двох тисяч людей було затримано.
Фото: Pavel Mikheyev/REUTERS
Більше тисячі постраждалих
За словами першого заступника міністра охорони здоров'я Казахстану Ажара Гініята, внаслідок протестів постраждало більше тисячі осіб, 400 осіб госпіталізовано, 62 людини перебувають в реанімації. На фото: спалена пожежна машина перед однією з адміністративних будівель в Алмати.
Фото: AFP /Getty Images
Досі небачені за масштабами протести
Протести в Казахстані з його авторитарним режимом досі були рідкісним явищем. Останні події є найбільшою кризою для президента Токаєва, котрий у 2019 році змінив на президентській посаді багаторічного державного лідера Нурсултана Назарбаєва. 81-річний Назарбаєв й надалі має статус єлбаси (глави народу), хоча з посади голови Ради безпеки Токаєв його усунув.
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
Військові в центрі Алмати
Президент Токаєв запровадив режим надзвичайного стану на всій території країни до 19 січня з комендантською годиною з 23-ї до 7-ї години. Протестувальників він назвав "терористами" і звернувся по допомогу до Організації Договору з колективної безпеки (ОДКБ), до складу якої входять, крім Казахстану, також Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан та Киргизстан.
Фото: STR/REUTERS
Росія відправляє війська
Росія вже відрядила до Казахстану своїх десантників (на фото, 6 січня) як частину контингенту ОДКБ. Як повідомляється, завдання іноземних військових полягатиме в захисті важливих державних та військових об'єктів.
Фото: Russian Defence Ministry/AFP
Наказ стріляти на ураження
У п'ятницю, 7 січня, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав правоохоронним органам та армії наказ відкривати вогонь на ураження без попередження по учасниках акцій протесту, яких він назвав "бандитами та терористами".
Фото: Mariya Gordeyeva/REUTERS
11 фото1 | 11
Ситуація в Казахстані: що відбувається на кордоні з Росією
