1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"ЄС має посилити допомогу Києву з відбудови енергетики"

Данило Білик
19 жовтня 2022 р.

Росія прицільно атакує енергетичну інфраструктуру України. Як це загрожує енергобезпеці України та Європи та чим ЄС може допомогти Києву, DW запитала в німецького експерта Манфреда Фішедіка з Wuppertal Institut.

Після ракетних ударів Росії по Львову
Після ракетних ударів Росії по ЛьвовуФото: Pavlo Palamarchuk/ZumaPress/picture alliance

Вже другий тиждень поспіль українська енергетична інфраструктура - під особливим прицілом російських атак. Президент Зеленський напередодні заявив про руйнування тридцяти відсотків електростанцій країни за тиждень, внаслідок чого було знеструмлено багато населених пунктів. Жителів просять запасатися водою, заощаджувати струм та бути готовими до відключення електроенергії. Чим загрожують руйнування енергетичної інфраструктури, особливо напередодні зими, як це впливає на енергобезпеку України та ЄС, а також чим Захід може допомогти Україні, DW запитала в Манфреда Фішедіка (Manfred Fischedick) - німецького енергетичного експерта, президента Вуппертальського інституту клімату, довкілля та енергетики (Wuppertal Institut).

DW: Починаючи з минулого тижня Росія проводить масовані ракетні атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Що очікує Україну на тлі такого розвитку війни?

Манфред Фішедік: У будь-якому разі, ми є свідками нового рівня ведення війни, ми бачимо, що Росія взяла під приціл центральний стовп української економіки, який також об'єднує Україну з Заходом. Протягом дуже короткого часу під атакою опинилися 30 відсотків української інфраструктури. З огляду на зиму, що наближається, це катастрофічна ситуація. До того ж, є побоювання нових атак. Ця ситуація демонструє також, наскільки вразливими є економічні структури, особливо ті, що пов'язані з центральним енергозабезпеченням.

Які елементи енергетичної інфраструктури є особливо критично важливими для функціонування суспільства та держави?

В першу чергу, це потужності з виробництва чи видобутку енергії, тобто електростанції, а також газо- та нафтовидобувні підприємства. Але також інфраструктура транспортування енергії, яку найважче захистити. Якщо ми візьмемо за приклад газотранспортну інфраструктуру Німеччини з її газопроводами та газорозподільними мережами, то це 500 тисяч кілометрів. Їх неможливо повністю захистити. Звісно, за допомогою цифрових методів, сенсорів можна знизити вразливість цих систем, але інфраструктуру таких масштабів неможливо повністю захистити. І це (напади Росії в Україні. - Ред.) демонструє, наскільки ці системи є вразливими.

Манфред ФішедікФото: Clemens Bilan/EPA-EFE

Ви згадали Німеччину. Як руйнування українських виробничих потужностей в енергетиці впливають на енергетичну безпеку ЄС?

На диво, до цього Україні вдавалося експортувати електроенергію до Євросоюзу. Звісно, на даний момент це вже неможливо, і багато залежить від того, наскільки швидко відбуватимуться ремонтні роботи. В Україні на ситуацію дивляться досить оптимістично і вірять, що багато підприємств зможуть незабаром запрацювати знову. Але зараз ситуація із забезпеченням електроенергією загалом дуже-дуже критична. І будь-що, в тому числі імпорт із України, допомагає забезпечити енергопостачання. Тому Європа так само зацікавлена в тому, аби інфраструктура в Україні швидко була відновлена, не кажучи вже про те, що це надзвичайно важливо для людей в Україні - мати напередодні зими достатньо енергії.

Тим не менш, руйнування електростанцій в Україні не наражає ЄС на особливу небезпеку?

У короткостроковій перспективі, звісно, ні. Зараз ми маємо достатньо потужностей. Але йдеться про нестійку систему з цілою низкою факторів ризику. Варто лише подивитися на Францію, де половина атомних електростанцій зараз не працює, де зараз відбувається до того ж страйк, що призведе до пізнішого запуску АЕС, які вже мали б бути запущені. Ми не знаємо, наскільки холодною буде зима. Бо холодна зима означає більше споживання електрики - не лише в Німеччині, але передусім у країнах, де використовується багато електричного опалення, приміром, у тій самій Франції. Тому правильно, що німецький уряд і Євросоюз намагаються підключити до мережі якомога більше резервних потужностей, аби бути готовими до можливого дефіциту енергії.

Україна до цих масованих атак Росії експортувала електроенергію до ЄС. А як Євросоюз може в цій ситуації допомогти Україні?

Він уже допомагає, особливо тим, до постачає Україні необхідні запчастини, аби відновити інфраструктуру, бере таким чином участь у ремонтних роботах - як в рамках економічної допомоги, так і допомоги технологіями, що потрібні для відновлення інфраструктури. Та звісно, всі ці заходи допомоги потрібно посилити з огляду на масштаб останніх атак.

Наскільки можливим є експорт електроенергії з ЄС до України?

Він можливий, адже вже деякий час європейська та українська енергосистеми об'єднані. І газ, і електроенергія можуть постачатися з ЄС до України так само, як і навпаки. З огляду на напружену ситуацію з забезпеченням електроенергією загалом у Європі потрібно передусім зробити все, аби українська енергосистема була стабільною і не потребувала додаткової підтримки. Саме тому важливо допомагати з ремонтними роботами, але також допомогти й таким чином, аби уникнути нових атак.

Але все ж: чи вистачить Євросоюзу електроенергії на власні потреби, якщо він експортуватиме її до України?

На даний момент ми можемо бути спокійними щодо цього. Але ситуація може змінитися, якщо одночасно зійдуться кілька факторів ризику. Приміром, якщо французькі АЕС набагато пізніше запрацюють знову або не запрацюють взагалі через ризики. Адже частина реакторів відключена через тріщини, які в них виникли, і можуть бути потрібні додаткові ремонтні роботи, що призведуть до суттєвих затримок. Але передусім, якщо ми матимемо дуже холодну зиму, ситуація буде настільки критичною, що ми будемо радіти, якщо не муситимемо додатково постачати електроенергію Україні. Тому йдеться передусім про те, аби якомога швидше відбудувати інфраструктуру в Україні, аби вона могла сама себе забезпечувати енергією. Це багато в чому залежить від того, чи триватимуть атаки Росії і як їх відбиватимуть. Тож потрібно - поряд із підтримкою України у відбудові - за допомогою різних технологій, зокрема в протиповітряній обороні, убезпечити інфраструктуру від подальших руйнувань.

Українці готуються до зими без світла і тепла

02:17

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW