Україна отримала від США ракети ATACMS. Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 17 жовтня заявив, що Україна вже використовує американські ракети ATACMS на полі бою, а головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний продемонстрував у соцмережі Facebook відео роботи цих ракет в Україні. Тим часом Сили спеціальних операцій ЗСУ повідомили, що провели успішну операцію DRAGONFLY з ураження аеродромів у тимчасово захоплених російськими загарбниками Бердянську та Луганську, щоправда не вказали, якими ракетами була уражена російська техніка. Висловлюється припущення, що йдеться саме про ракети ATACMS. Про передачу ЗСУ ракет ATACMS та можливі наслідки цього для подальшого перебігу війни Росії проти України DW поговорила з аналітиком, авіаційним експертом, колишнім інженером з випробувань конструкторського бюро "Антонов" Костянтином Криволапом.

DW: Пане Криволап, аналізуючи удар по аеродромах у тимчасово окупованих росіянами Бердянську та Луганську, чи можна сказати, які саме ракети могли використовувати ЗСУ?

Костянтин Криволап: По дистанції і тому, яке було ураження, це швидше за все ATACMS з касетною бойовою частиною, адже вони спокійно добивають на дальність 160 км. І саме на таких дистанціях від можливої точки пуску стоять ці два аеродроми - в Луганську та Бердянську. Під зоною ураження ATACMS опиняється тепер і частина об'єктів у Криму. Так що тепер росіяни будуть змушені відігнати свої гелікоптери, які підтримували їхні війська на лінії з'єднання і доставляли багато клопоту ЗСУ. Гелікоптери доведеться відігнати у Воронезьку чи Ростовську області чи глибше в Крим. Передусім це збільшить час підльоту російських ґвинтокрилів до лінії зіткнення. Відповідно, в української ППО буде більше часу для того, щоб їх виявити і підготувати засоби ураження. 

За даними New York Times, США передали Україні близько 20 ракет ATACMS. Якщо йдеться справді про таку кількість, чи цього достатньо, і для ураження яких саме цілей їх передусім використовуватимуть?

Військові завжди кажуть, що зброї багато не буває. Є багато цілей противника, які треба уразити. Розумієте, кожна ракета ATACMS - це збережене життя українських солдат. Тому чим більше їх буде, тим краще. Кожен удар, кожне враження - це значне зменшення військового потенціалу в Росії, і, відповідно, це діє нам на користь. Тільки у Криму, за даними ГРУ міноборони України, є десь 150 лише стаціонарних об'єктів, залізничних чи логістичних вузлів ворога для потенційного ураження. Для цього потрібні ракет ATACMS більшої дальності та зони ураження. Швидше за все пріоритетними цілями для них будуть російські військові об’єкти в Криму: системи укріплень, розміщенні там ракетні комплекси, аеродроми. Для цього потрібно приблизно від 100 до 200 таких ракет дальнього радіусу дії. Втім, не відомо точно, чи ми отримали такі ракети. Водночас, для пріоритетних цілей зараз застосовується комбінація засобів ураження: крилаті та балістичні ракети, безпілотники тощо.

Читайте також: Коментар: На що сподіватися Україні після Abrams, ATACMS та F-16

Чим ATACMS відрізняється від ракет Storm Shadow чи SCALP, які Україна застосовує вже майже півроку?

Storm Shadow та SCALP - це крилаті ракети, які запускаються з літаків. ATACMS це балістична ракета класу "земля-земля". Після пострілу, вона здіймається вгору і далі, розганяючись, б'є по цілі майже вертикально. ATACMS запускають з наземних установок М142 HIMARS та M270 MLRS, які вже є на озброєні Сил оборони України. Ці установки маневрені, здатні непомітно приїхати на точку запуску та одразу після пострілів поїхати. В цих ракетах використовується інерціальна система наведення, яка потім може корилюватися з використанням даних GPS. Але це не завжди робиться, бо залежить від задач. Адже ракетам, які мають касетну боєголовку, не потрібна дуже велика точність. Вони за рахунок висотного підриву касетної частини розпиляються на великій території. Ракета розривається над землею на тій висоті, яка забезпечує конкретну зону ураження, створює таку собі хмару з кульок, з цих 950 субелементів касетного боєприпасу. Це вольфрамові елементи, які мають велику швидкість та велику енергію удару, проникають або в літак, або в броньовану техніку та пробивають її за рахунок цієї великої кількості енергії та імпульсу руху. За таких умов, якщо ракета вражає гектари території, то не так важливо де саме вона впаде - 10 метрів правіше чи лівіше. 

Чи може російська ППО збивати ракети ATACMS?

Протиповітряні комплекси С-400, деякі модифікації С-300, які є у росіян, теоретично здатні збивати балістичні ракети. Тому США не дуже хотіли давати Україні ATACMS, тому що якщо Росія їх збиватиме, то на ринку озброєння буде не дуже хороша репутації цих ракет.

США передали Україні ракети ATACMS у повній секретності. Як ви гадаєте, з чим це пов’язано?

Давайте на це питання з іншого боку поглянуємо. Зеленський їде до Байдена, Байден каже: "На, Володю, забирай, ось ATACMS, це все твоє". Це перша ситуація. І ми всі голосно розказуємо про це з кожного екрану. Що роблять росіяни? Вони розуміють, якщо є дистанція 160 кілометрів, то від лінії зіткнення відраховуємо 160 км і відводимо на цю відстань свою авіацію, логістичні центри, складські склади. Інша ситуація - ми мовчимо до останнього, поки не робимо перше ураження ATACMS, в результаті якого нищимо немало техніки та обладнання ворога. То який з варіантів більш прийнятний для України? Очевидно другий, який і обрали наші американські партнери та командування Генштабу ЗСУ.

Чи здатне надання Україні ракет ATACMS змінити перебіг війни?

Зараз, як тільки наша бронетехніка з’являється на полі бою, то відразу ж злітають російські гелікоптери К-52 та намагаються псувати її. Натомість російські вертольоти залишаються здебільшого цілими, тому що засобів тактичного ППО у нас в необхідній кількості не було і поки що немає. Під Авдієвкою, Куп'янськом, Лиманом, у всій цій частині фронту досить активно працюють російські гелікоптери К-52. Після того, як Україна отримала ATACMS, то така активність буде значно меншою, бо цими ракетами можна вражати аеродроми за 160 км від лінії фронту, тому гелікоптери перемістять далі і, відповідно, збільшиться час підльоту для обстрілу нашої бронетехніки і зменшиться інтенсивність таких вильотів. Фізична можливість обстрілювати сили оборони України у росіян тепер буде обмежена. Це не означає, що наша бронетехніка вдвічі швидше їхатиме і звільнятиме території, але це дає можливість покращити умови контрнаступ, а головне зберегти життя українських військових.

Під ударом опиняються також логістичні склади росіян, і вони змушені будуть їх перенести подалі від лінії зіткнення на ті ж самі 160 км. Якщо дистанція збільшується в два рази, то доставки боєприпасів, їжі фактично зменшується в три-чотири-п'ять разів.

Тепер стосовно так званого сухопутного коридору Крим-Маріуполь. З появою ATACMS можна сказати, що він вже не зовсім коридор. Адже ця ділянка буде перебувати під загрозою американських ракет. Вихід з Криму тепер контролюватиметься ATACMS.

Раніше Росія називала передачу Україні ATACMS "червоною лінією". Тепер офіційно підтверджено, що ці ракети вже є в Україні, чого тепер можна очікувати від Росії?

Перша відповідь Росії - вона обстріляла житлові будинки у центр Запоріжжя. Це звичайний тероризм. Для росіян це вже істерика, адже всі їхні "червоні лінії" вже давно перекреслені й ніхто їх не бере до уваги. Чи можуть вони чимось відповісти окрім як обстрілювати мирні міста? Я не бачу таких ресурсів у них чи розробок, якими можна було б нас вразити. Все конвенційне (озброєння. - Ред.) вони вже застосовували проти України і не досягли своїх цілей.

Після того, як Україна вже отримала ATACMS, які довго просила, то що наступне з озброєння чи військової техніки в списку прохань до міжнародних партнерів?

Я ще рік тому казав, що чекаймо, у нас все буде: і F-16, і ATACMS, і Tomahawk, і TAURUS. Адже всі розуміють, що на території України йде війна між демократією й диктатурою. Першочергово нам треба те, що вже передали з озброєння - тільки в більших обсягах, аби було менше загроз для нашої інфраструктури та людей.