"Америка тепер - союзник Росії". Нещодавній заголовок вашингтонського видання The Atlantic відображає настрої частини західної громадськості з обох боків Атлантики у жовтні 2026 року. "Дизельна угода" між президентами США та Росії, відмова Дональда Трампа запроваджувати нові санкції проти Москви, його вимога Києву зупинити удари по російських нафтопереробних заводах, а також затримки в обміні розвіданими з Україною та уповільнення роботи супутникового зв'язку Starlink для українських військових - все це багато хто сприйняв як чергову спробу схилити Київ до капітуляції.

Це не спрацює, кажуть опитані DW експерти на тлі чергових переговорів, які проводять цими днями спецпредставники Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер з керівництвом України та Росії.

"Ліндсі Грем перевернувся б у могилі, якби дізнався, що президент робить з його спрямованим проти Росії законопроєктом, викинувши його на смітник", - каже Крістоф Гойсґен (Christoph Heusgen), німецький дипломат, колишній радник канцлерки Ангели Меркель (Angela Merkel), експосол Німеччини при ООН і колишній очільник Мюнхенської конференції з безпеки. Він сподівається на зміну настроїв у Вашингтоні.

Говорити про повноцінне союзництво США та Росії поки що зарано, вважає український американіст, доцент Одеського національного університету Володимир Дубовик. "У союзників є серйозні збіги, спільні цілі. Але рух у цьому напрямку іде, - застерігає, утім, Дубовик. - Перезавантаження, поглиблення стратегічної співпраці, партнерства з Росією входить до планів Трампа".

За його словами, Росія прагне використовувати США для тиску на Україну, але результату це не дасть. У цьому переконаний і Крістоф Гойсґен: "Я добре знаю Україну, вона не здасться і не піде на капітуляцію".

Читайте також: Зеленський про мирну угоду: Україна готова заморозити війну вздовж лінії фронту

Експерт: У США немає кнопки, щоб натиснути на Київ

"Я не думаю, що США мають кнопку, натиснувши яку вони можуть змусити Україну капітулювати або підписати угоду про припинення вогню на невигідних умовах", - вважає Майкл Кіммадж, директор вашингтонського аналітичного центру Інститут Кеннана. Він наголошує на важливості розвідданих США для України та ракет для американських систем ППО Patriot, постачання яких, за даними ЗМІ, затримуються. Загалом можливості США впливати на Київ зменшилися після того, як президент Трамп відмовився від передачі озброєнь Києву, перейшовши до продажу через країни НАТО, констатує Кіммадж.

Ситуацію, що склалася, експерти пояснюють проміжними виборами до Конгресу США 3 листопада, які проходять у середині президентського терміну. На них Республіканська партія президента Трампа, що втрачає популярність, може втратити як мінімум більшість у Палаті представників, а, можливо, і в Сенаті. Одна з причин - високі ціни на паливо та інфляція. "Не треба бути генієм, щоб сказати, що Трамп намагається створити альтернативний наратив, звинувативши Україну в економічних труднощах у США, - пояснює Кіммадж. - Недолік цього аргументу в тому, що він брехливий. Причин багато, але України вони не стосуються".

Наскільки аргументи Трампа проти України допоможуть республіканцям на виборах - питання відкрите. Український американіст Володимир Дубовик сумнівається у тому, що це матиме суттєвий ефект. Для частини руху MAGA, що підтримує Трампа, це "істотний наратив", вважає Майкл Кіммадж. Однак загалом, за його словами, навіть у MAGA число тих, хто виступає проти підтримки України та за зближення з Росією "дуже незначне". Загалом американські виборці або підтримують Україну, або не цікавляться війною, яку веде проти Києва Росія, каже експерт.

Що буде після проміжних виборів у США

Після проміжних виборів вплив Трампа, для якого термін у Білому домі - другий та останній, поступово знижуватиметься, прогнозує Кіммадж. За його словами, хоча донині опір недавнім рішенням президента США щодо України та Росії в Республіканській партії був малопомітним, це може змінитися.

Не останню роль у нинішній ситуації відіграла реакція на неї Володимира Зеленського, вважає Кіммадж. Український президент назвав "дизельну угоду" Трампа з Путіним "проявом слабкості". За його словами, хоч і є приклади, коли публічна критика Трампа лідерами інших країн була успішною - і навів приклад прем'єра Канади Марка Карні, - але у разі України це "помилка", переконаний Майкл Кіммадж.

З ним певною мірою не погоджується Крістоф Гойсґен: "Є така річ, як честь, і президент України не може прогинатися". За його словами, Зеленський вчинив правильно, публічно розкритикувавши ситуацію, "коли американський уряд плутає, хто жертва, а хто злочинець". Експерти очікують, що після проміжних виборів у США Трамп може пом'якшити своє ставлення до президента Зеленського та України загалом, як це вже було.

Яку роль у цьому можуть відіграти лідери Європи - наразі ніхто не прогнозує. Вплив європейців на Трампа обмежений, але були успішні прецеденти, наприклад, після зустрічі президентів США та Росії на Алясці у серпні 2025 року, вважає Кіммадж.

Зустріч у Китаї як Ялта-2?

Уже після американських проміжних виборів може відбутися зустріч лідерів Китаю, РФ та США - перша у такому складі. З ініціативою виступив Путін, у Вашингтоні це питання розглядається. У Москві прессекретар президента Дмитро Пєсков 21 жовтня сказав виданню "Вести", що "гіпотетична готовність" є, але сторони не можуть погодити список тем для обговорення.

Офіційно на порядку денному можуть бути питання контролю за ядерними озброєннями, але також і умови закінчення війни Росії проти України. У Києві розкритикували переговори без України. Ідея, яку в ЗМІ часто називають "Ялта-2", порівнюючи формат із конференцією лідерів США, СРСР та Великобританії у лютому 1945 року про повоєнний устрій Німеччини, Європи та інші питання, не спрацює, впевнені експерти. "Так не піде", - каже Крістоф Гойсґен. 

Можлива тристороння зустріч у Китаї на полях саміту країн Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) 18-19 листопада мала б сильний символічний характер і має сенс щодо ядерної зброї. "Але не війни РФ проти України", - наголошує Майкл Кіммадж. "Росія, США та Китай, кожен по-своєму, хотіли б принизити Європу та представити її як гравця другого плану, але ситуація насправді інша", - пояснює він. За його словами, бажання створити враження Ялти й "дипломатії великих держав" суперечить реальному стану справ і зростанню впливу Європи.

Крістоф Гойсґен пропонує європейським лідерам провести свою зустріч на найвищому рівні в Україні. Тоді інші країни зрозуміють, що Європою "не можна командувати", вважає німецький дипломат.

Читайте також: Кремль запросив Сі та Трампа обговорити війну в Україні. До чого тут Китай?