DW: Пані Романюк, як ви пояснюєте рішення холдингу Media Group Ukraine олігарха Ріната Ахметова повернути державі ліцензії на мовлення телеканалів та друкованих ЗМІ?

Оксана Романюк: Вже давно наростають негативні для учасників (медіа - Ред.) ринку процеси. Це досить високі фінансові ризики, ризики надмірного регулювання і ризики, пов'язані з війною і з контентом "Єдиного телемарафону". Олігархи втратили контроль над контентом, який вони мали раніше, втратили значну частину прибутків, зокрема від розважального контенту, від майже "замороженої" реклами. Зросли витрати, оскільки офіси були змушені перебазуватися. Наприклад, мені відомо про релокацію на Західну Україну.

І на цьому тлі триває розробка законпроєкту "Про медіа", який можуть ухвалити найближчими тижнями. Він посилює функціонал національного регулятора - Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Бізнес дуже оперативно реагує на всі виклики. Швидше за все, що СКМ (холдинг, підконтрольний Рінату Ахметову. - Ред.) і Ахемтов вирішили переформатувати свій медіабізнес, щоби зменшити свої витрати і вирішити ці три ключові ризики, з якими вони зіткнулися. Думаю, що слідом за ними ми побачимо й інших. Можливо, це "перша ластівка". Ми бачили всі ці тренди, але такого різкого рішення не очікували.

А як трактувати застереження про передачу державі саме ліцензій? Що буде тепер з десятком телеканалів та іншими ЗМІ холдингу?

Ліцензії видаються на користування телерадіочастотним ресурсом. Вони просто повертаються державі, яка виставляє їх на конкурс. В цьому було основне запитання, адже заява була нечітко прописана. Виглядало як провокація, бо як можна канали повернути державі? Канали неможливо, адже вони приватні. А ліцензії можна. Нацрада має провести свої засідання, ці ліцензії заново виставлять на конкурс. Але активи - приміщення, архіви - все це лишається у СКМ і, можливо, далі якось використовуватиметься. У мене викликають питання звільнення, адже, наскільки мені відомо, просто одномоментно звільнили багатьох співробітників, без попереджень. Ми вивчатимемо цю ситуацію.

Читайте також: Як війна впливає на українських олігархів і яку роль вони відіграють

Моніторинги медіа, проведені, зокрема, й інститутом, який ви очолюєте, підтверджують те, що міг щодня бачити в ефірі кожен пересічний глядач - засилля у медіа Ахметова так званої "джинси" - замовних компліментарних сюжетів про діяльність Фонду Ахметова та самого підприємця. Як ви вважаєте, чи може тепер на базі медіа, заточених під обслуговування іміджу свого власника, прорости об'єктивна і незалежна журналістика?

Дуже складне питання. На нього немає простої відповіді, адже ми перебуваємо у ситуації, коли власники визначають контент. І якщо вони не розуміють соціальної місії медіа, не підписано редакційної угоди між власником і колективом, яка би заклала передумови незалежності цього медіа, то складно сподіватися на зміни у редакційній політиці.

Не варто забувати, що Рінат Ахметов дуже активно піариться не тільки на своїх ресурсах. Вони, так би мовити, "розкладали яйця в різні кошики", замовляли "джинсу" на багатьох інших ресурсах, навіть у Нацмарафоні Ахметова хвалили. Свій імідж він дуже активно просував. Ахметов, за нашими даними, за результатами першого кварталу, напевно, найбільший замовник матеріалів з ознаками "джинси". Не думаю, що він так просто змінить свої практики. А це значить, що зміниться лише форма, конфігурація, а на території України піар продовжиться.

Питання в тому, чи це буде також за межами України, адже існує версія, що вони перенесуть і перереєструють свої ресурси десь за кордоном, наприклад, у Польщі. Друга версія - це трансформація в онлайн-медіа. Власне, "польський варіант" теж передбачає розвиток в онлайн-форматі. Нам точно не варто переживати за імідж Ахметова. Покращення редполітики, думаю, що не буде. Можливо, у вересні ми побачимо новий медіахолдинг, зареєстрований десь за кордоном, націлений більше на онлайн, але на українську аудиторію, громадян України, які проживають за кордоном, яких зараз багато.

Читайте також: Коментар: Зеленський розпочав війну за "телевізор" в Україні

У заяві холдингу це рішення пояснюється набранням чинності так званим законом про деолігархізацію . Само собою напрошується запитання про те, як ви оцінюєте дієвість цього закону?

Не думаю, що цей закон сприятиме очищенню від олігархів. Навпаки, він сприятиме тінізації медіавласності. Ми добилися того, щоби запанувала прозорість медіавласності. Але цей закон, радше, штовхатиме олігархів на те, щоби переписати медіавласність на колектив або зареєструвати за кордоном і таким чином вийти з-під дії закону. На жаль, він просто ще "сирий", його ще треба багато допрацьовувати, щоби він справді став законом про деолігархізацію. Чого ще сильно бракує, так це "подушки безпеки" між олігархами і впливом на контент. Такої деолігархізації ми би хотіли, але поки не бачимо рухів у цьому напрямку.