Дипломатичний наступ України та Росії на світовій арені результат війни не вирішить, міжнародні посередники знадобляться лише після військових перемог, вважає Сабіне Фішер.
Президент України Володимир ЗеленськийФото: Christopher Neundorf/Kirchner-Me/picture alliance
Реклама
Поки ліві німецькі пацифісти закликають не постачати Україні зброю і домагатися припинення розпочатої Росією війни проти України дипломатичними засобами, в експертних колах ФРН переважає думка, що наразі передумов для мирних переговорів немає.
Про це, зокрема, свідчить стаття однієї з провідних німецьких фахівчинь з питань Росії Сабіне Фішер (Sabine Fischer), у якій вона доходить висновку, що "Німеччина і її партнери мають і надалі зміцнювати Україну у військовому плані, щоб майбутні переговори про припинення вогню взагалі стали би можливими".
Стратегія Москви: сподівання на зміну політики США
Сабіне ФішерФото: SWP Berlin
Стаття "Дипломатія в контексті російського нападу на Україну" була опублікована 23 жовтня на сайті берлінського фонду "Наука і політика" (SWP) - наукового інституту, що консультує із зовнішньополітичних питань як уряд і парламент Німеччини, так і Євросоюз. І хоча публікація супроводжується традиційною вказівкою, що її зміст відображає особисту точку зору автора, представлений текст явно має програмний характер. Адже Сабіне Фішер - не лише старша наукова співробітниця цього інституту, а й виконавча директорка Німецької асоціації з вивчення Східної Європи (Deutsche Gesellschaft für Osteuropakunde, DGO).
У статті аналізуються пов'язані з війною дипломатичні зусилля Росії та України, а також низки країн та міжнародних організацій. Авторка нагадує, що минулого року прямі російсько-українські переговори про припинення вогню після кількох місяців були зупинені.
Поворотним моментом, на її думку, стала оголошена Росією 30 вересня 2022 року анексія частин чотирьох українських областей - Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської, після чого Москва почала вимагати визнати "приналежність" до РФ не лише Криму, а й цих територій. В результаті були заблоковані будь-які зусилля щодо встановлення миру, наголошує Сабіне Фішер.
Сьогодні, за її словами, "Москва та Київ прагнуть за допомогою дипломатичних ініціатив вплинути вигідно для себе на міжнародний контекст війни". Про це свідчить і підзаголовок статті: "Продовження війни іншими засобами" . "Російська військова дипломатія, - зазначає Сабіне Фішер, - націлена на те, щоб послабити "колективний Захід" на глобальному рівні. Це має сприяти припиненню зовнішньої підтримки України". Своєю чергою "зусилля України спрямовані на те, щоб ізолювати Росію".
Йоганнесбург, серпень 2023 року. Глава МЗС РФ Сергій Лавров (праворуч) на саміті БРІКС у Південній АфриціФото: Alet Pretorius/REUTERS
Стратегію Москви німецька експертка пояснює так: "Російська політична еліта вже давно перебуває в переконанні, що війну проти Росії веде "колективний Захід". Україна навіть після півтора року запеклого та успішного опору не розглядається як суб'єкт , що діє самостійно. В очах Москви вона була і залишається придатком і маріонеткою Вашингтона. Такий погляд на сусідню країну породжує очікування, що в близькому майбутньому США примусять Київ піти на припинення вогню з територіальними поступками Росії".
Москва виходить із того, що час працює на неї, і робить ставку на "свої можливості посилювати політичні кризи у західних демократичних країнах", додає Сабіне Фішер. Неодноразові погрози ядерної ескалації, за її оцінкою, є частиною цієї стратегії.
Авторка статті звертає також увагу на зусилля Росії, яких вона докладає з літа 2022 року, заручитися підтримкою урядів країн Глобального Півдня. Водночас РФ намагається постати свого роду "лідером антиколоніального руху" і зобразити західну модель глобалізації всього лише як продовження європейського колоніалізму.
"Формула миру" Зеленського: не компроміси, а умови
Говорячи про дипломатичну стратегію України, авторка публікації проводить чітку межу між первинною установкою Києва на переговори з Росією, коли ще була готовність через складне воєнне становище піти на "далекосяжні поступки", і викладеною в листопаді 2022 року на саміті G20 в Індонезії "формулою миру" із 10 пунктів.
Лютий 2023 року. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Європейського парламентуФото: Ukrainian Presidentia/Zuma/IMAGO
"Ця "формула миру" адресована вже не Росії, а міжнародній спільноті. Вона покликана роз'яснити українську позицію, вписати її у процес пошуку рішень важливих глобальних проблем (продовольча криза, зміна клімату та руйнування довкілля, енергетична криза) та посилити міжнародну солідарність з Україною ", - зазначає Сабіне Фішер.
"Цей план, - наголошує експертка, - містить не пропозицію компромісів, а умови, які, з української точки зору, мають бути виконані до того, як справа дійде до підписання мирного договору. Серед них - повне відведення російських військ, повернення всіх депортованих людей, кримінальне переслідування за скоєні воєнні злочини та виплата репарацій".
Травень 2023 року. Володимир Зеленський під час переговорів зі спадкоєнним принцом Саудівської Аравії Мохаммедом бін СалманомФото: SPA/dpa/picture alliance
На думку Сабіне Фішер, політичному керівництву України на чолі з Володимиром Зеленським "вдалося завдяки "формулі миру" увійти в контакт з дедалі більшою кількістю держав та забезпечити собі вплив на міжнародну дискусію".
Авторка статті зазначає, що наразі неясно, яка зі сторін врешті здобуде гору у дипломатичному протистоянні на міжнародній арені, хто переможе у "війні наративів". Однак результат самої війни, в якій "Росія прагне знищити Україну", вирішать інші чинники, а саме - військові, наголошує вона.
"Вірогідність або можливість переговорів залежатиме виключно від ходу війни. Необхідно зробити так, щоб Україна була в змозі досягти вигідних їй умов для ведення переговорів", - закликає експертка SWP. Вона уточнює, що йдеться про завдання російській стороні у вимірі військових дій настільки серйозних поразок, що путінський режим чи значні частини еліти Росії усвідомлять, що подальше ведення війни для них невигідне.
"Лише тоді свою роль зможуть відіграти і міжнародні посередницькі зусилля. Якщо Німеччина та інші партнери на світовій арені хочуть забезпечити такий перебіг подій, вони мають рішуче продовжити та розширити свою військову підтримку", - доходить висновку експертка берлінського фонду "Наука і політика" Сабіне Фішер. І завершує статтю короткою формулою: "Україну треба у військовому сенсі суттєво посилити, а Росію - суттєво послабити".
Нафта, газ, авіація: хто наживається на санкціях проти РФ?
08:19
This browser does not support the video element.
Яку зброю Україна отримує від Заходу
Україна вперше отримає від Німеччини гелікоптери Sea King Mk41. Західні країни вже надали Києву військову допомогу на мільярди доларів - від танків Leopard до ракет ATACMS. Про деякі види західної зброї - галерея DW.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Черговий літак із військовою допомогою Україні
Від початку вторгнення Росії в Україну постачання озброєнь Києву здійснили вже понад два десятки держав - від Австралії до США. І йдеться не тільки про амуніцію, стрілецьку та нелетальну зброю, а й про важкі системи та бронетехніку. DW - про деякі з них.
Фото: Kacper Pempel/REUTERS
Гелікоптери Sea King Mk41
ЗСУ вперше отримають від Німеччини шість багатоцільових гелікоптерів Sea King Mk41, необхідне оснащення і запасні частини до них, повідомило міноборони ФРН. Українські військові пройдуть відповідний курс навчання.
Фото: Wolfgang Minich/picture alliance
Далекобійні ракети ATACMS
ATACMS - це оперативно-тактичний балістичний ракетний комплекс виробництва американської компанії Lockheed Martin. Ці ракети можуть нести як унітарні боєголовки, так і касетні елементи ураження. ATACMS здатні вражати цілі на відстані до 300 км. Як повідомляється, Київ отримав базову версію ATACMS - MGM-140A ATACMS Block 1 (M39), яка здатна уражати цілі в діапазоні від 25 до 165 кілометрів.
Фото: U.S. Army/Avalon/Photoshot/picture alliance
Бойовий танк Leopard 2A6
Німецький Leopard 2A6 оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою, двома кулеметами, один з них працює в парі з гарматою, другий розрахований на враження цілей у повітрі. На танку можна встановити ПТРК. Екіпаж - чотири особи. Вага з повним боєкомплектом становить понад 60 тонн, швидкість - до 72 км/год, потужність - 12-циліндровий дизельний двигун - 1500 к.с., бак - 1160 літрів.
Фото: Martin Meissner/AP Photo/picture alliance
Бойова машина піхоти Marder
БМП Marder Україна отримує від Німеччини. Місткість БМП - 10 осіб. Озброєння - швидкострільна автоматична 20-мм гармата й спарений з нею кулемет калібру 7,62 мм. На башті можуть встановлюватися ПТРК Milan та гранатомети. Для захисту бійців від зброї масового ураження БМП оснащена вентиляційною системою. БМП здатна долати водні перешкоди завглибшки до двох мерів.
Фото: BeckerBredel/IMAGO
БМП М2 Bradley
M2 Bradley - головна американська БМП. Вона поєднує хороший захист, потужне озброєння й дуже хорошу систему спостереження й керування вогнем, яка включає режим зі швидкого пошуку й ураження цілей командиром. Завдяки цій системі та далекобійному протитанковому ракетному комплексу TOW ця БМП вважається дуже серйозним протитанковим засобом. Перша партія відправлена в Україну в січні 2023 року.
Фото: Baderkhan Ahmad/AP Photo/picture alliance
Зенітна самохідна установка Gepard
Перші німецькі зенітні самохідні артилерійські установки Gepard прибули до України ще в серпні 2022 року. САУ Gepard здатна вражати цілі, що летять на висоті до трьох кілометрів, на дистанції до чотирьох кілометрів. Комплекс має дві швидкісні гармати Oerlicon KDA калібру 35 мм швейцарського виробництва й два радари, які розпізнають ціль на відстані 15 кілометрів.
Фото: Thomas Imo/photothek/IMAGO
Бойовий танк Challenger 2
Танки Challenger 2, що їх Україна отримала від Великобританії, оснащено 120-мм нарізною гарматою, боєкомплектом - 52 снаряди. Дальність стрільби - до дев'яти кілометрів. На танку встановлено два кулемети. Challenger 2 - один з найважчих танків з вагою до 75 тонн. До корми підвішуються баки зі запасним пальним. На танку встановлені дизельні двигуни потужністю 1200 к.с., запас пробігу - 450 км.
Фото: Tomasz Waszczuk/PAP/epa/dpa/picture alliance
Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM
Перший комплекс IRIS-T SLM Німеччина передала Україні в жовтні 2022 року. Три будуть надійдуть у 2023 році. Це одна з найсучасніших систем ППО. Її можна використовувати для захисту від крилатих ракет, безпілотників, літаків і гвинтокрилів, що перебувають на висоті до 20 км й на відстані до 40 км. Бундесвер поки що не має на озброєнні цієї системи ППО. IRIS-T SLM коштує близько 145 мільйонів євро.
Фото: Diehl Defence
Головний бойовий танк США M1A2 Abrams
Танки Abrams, що їх Україна отримала від США, оснащені гладкоствольною 120-мм гарматою, двома 7,62-мм кулеметами та 12,7-мм кулеметом. На бортах башти встановлені гранатомети. Танк оснащено газотурбінним двигуном потужністю 1500 к.с.. Швидкість - 72 км/год по асфальту й 48 км по бездоріжжю. Обсяг баку для пального - майже дві тонни.
Фото: Daniel Karmann/dpa/picture alliance
Буксирована гаубиця М777
Розроблену у Великобританії гаубицю калібру 155 міліметрів було взято на озброєння у 2005 році, а її перше бойове застосування відбулося у війні в Афганістані. Може стріляти керованими снарядами, ефективна дальність стрільби сягає 40 кілометрів. В інтенсивному режимі може зробити до п'яти пострілів за хвилину. Вперше про постачання М777 Україні було оголошено в квітні 2022 року.
Фото: U.S. Air Force/ZUMAPRESS/picture alliance
Танки Т-72
Наймасовіший танк другого покоління було взято на озброєння в Радянському Союзі у 1973 році. Лише в СРСР та Росії було вироблено понад 30 тисяч цих танків. Різні їхні модифікації випускалися у Югославії, Польщі, Чехословаччині, Індії. Досі використовується арміями чотирьох десятків держав. Від початку війни Україна отримала від Польщі, Словенії та Чехії кілька сотень танків Т-72.
Фото: Jaroslav Ozana/CTK/dpa/picture alliance
Реактивна система залпового вогню БМ-21
Взята на озброєння в СРСР у 1963 році й використовується досі. Залп - 40 снарядів, найбільша дальність стрільби - 42 кілометри. РСЗВ стоїть на озброєнні кількох десятків країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У квітні 2022 року стало відомо про те, що Польща передала Україні 20 таких систем.
Фото: Serhii Nuzhnenko/REUTERS
Зенітно-ракетний комплекс С-300
Поставлений на бойове чергування в СРСР 1979 року зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) С-300 здатний вражати балістичні та аеродинамічні цілі на різних висотах та на дальності до 200 кілометрів. Призначений для захисту великих промислових та адміністративних об'єктів, військових баз та пунктів управління. У квітні 2022 року про постачання С-300 Україні заявила Словаччина.
Фото: picture alliance/Russian Look/V. Savitsky
Самонавідні ракети класу "повітря-земля" Brimstone
Розроблені для британських ВПС високотехнологічні ракети Brimstone було взято на озброєння у 2005 році. Активна радіолокаційна головка самонаведення дозволяє з великою точністю вражати цілі, що рухаються, а тандемний принцип устрою бойової частини ефективний проти сучасних типів броні. На фото - британський літак Eurofighter Typhoon із ракетами Brimstone.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Самохідна артилерійська установка PzH 2000
Німецька самохідна артилерійська установка (САУ) PzH 2000 є однією з найсучасніших САУ у світі, що поєднує в собі живучість, мобільність і високу скорострільність. У боєкомплекті 60 снарядів. Дальність вогню - до 50 кілометрів.
Фото: Philipp Schulze/picture alliance
Реактивна система залпового вогню RM-70 Vampire
Модернізований варіант чехословацької версії радянської реактивної системи залпового вогню "Град". Може також використовуватися для дистанційного мінування місцевості. Забезпечена броньованою кабіною для захисту екіпажу та цифровою системою керування вогнем, що дає змогу зменшити час від виявлення цілі до її знищення. Понад 20 таких установок Чехія передала Україні в середині квітня 2022 року.
Фото: Jaap Arriens/NurPhoto/picture alliance
Самохідна артилерійська установка CAESAR
Самохідна артилерійська установка (САУ) CAESAR розроблена французькою компанією GIAT Industries. САУ CAESAR представляє собою 155-мм гармату-гаубицю, встановлену на вантажівці. Дальність вогню - до 42 км. САУ CAESAR здатна використовувати всі типи 155-мм снарядів НАТО. Самохідні артилерійські установки CAESAR застосовуються в Україні для відбиття російської агресії з весни 2022 року.
Фото: Sameer al-Doumy/AFP/Getty Images
Буксирована гаубиця FH70
Спільний проект ФРН, Великобританії та Італії. У порівнянні з М777 FH70 - застаріла артилерійська система, але завдяки автоматизованому завантаженню снарядів може робити постріли що 10 секунд. Максимальна ефективна дальність вогню близько 30 кілометрів. Досі перебуває на озброєнні армій Великобританії, Італії, ФРН та інших країн. Про передачу FH70 Україні оголосила Італія.
Фото: Morio Taga/dpa/picture alliance
Бойові безпілотники Switchblade
Узятий на озброєння у 2012 році баражувальний тактичний боєприпас Switchblade призначений для знищення живої сили та броньованих цілей. США обіцяли передати Україні понад 700 таких дронів. У травні 2022 року з'явилися перші свідчення використання Switchblade українськими військовими. Крім того, стало відомо про готовність США передати Києву 120 нових тактичних безпілотників Phoenix Ghost.
Фото: AeroVironment/abaca/picture alliance
Реактивна система залпового вогню HIMARS
Універсальна артилерійська система на базі автомобіля. Може використовувати шість реактивних снарядів або одну оперативно-тактичну балістичну ракету ATACMS. Також може застосовуватися для запуску зенітних ракет. Використовувалася США в Афганістані та Сирії. Про початок постачання HIMARS в Україну США оголосили в квітні 2022 року.
Фото: Getty Images/J. Pix
Далекобійна ракета Storm Shadow
Storm Shadow - високоточна крилата ракета великої дальності повітряного базування спільної британсько-французької розробки компанії MBDA. Дальність ураження - приблизно 250 км. Ракета здатна нести боєприпас вагою у приблизно 450 кілограмів. Storm Shadow вважають особливо ефективними проти бункерів і логістики. За словами експертів, під Storm Shadow в Україні переобладнали винищувачі МіГ-29.
