Ульріке Франке (Ulrike Franke) - експертка Європейської ради міжнародних відносин з питань оборонної політики і військових технологій. Одна зі сфер, на яких фокусується аналітична робота Франке - військове застосування безпілотних літальних апаратів. DW звернулася до німецької експертки, яка живе і працює у Лондоні, з проханням прокоментувати нещодавні удари по військових аеродромах, розташованих на відстані у понад півтисячу кілометрів у російському тилу. Внаслідок цих ударів зазнали пошкоджень кілька стратегічних бомбардувальників РФ, які, ймовірно, використовувалися для завдавання ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України. 

Deutsche Welle: Пані Франке, як Ви оцінюєте удари по військових аеродромах у Росії?

Ульріке Франке: У фахових колах висуваються різні гіпотези щодо того, що саме прилетіло по російських аеродромах. Перша гіпотеза: що йдеться про варіацію радянського безпілотника ТУ-141. Це був не ударний дрон, а безпілотний розвідник. Можна припустити, що українці встановили на нього бойову частину і використали як свого роду ракету. Ця гіпотеза видається логічною, хоча на відстані впевнено стверджувати не можна. У всякому разі це можливо. Друга гіпотеза полягає у тому, що йдеться про новий, модернізований безпілотник, побудований з використанням старих розробок. Обидва варіанти є можливими. Адже безпілотники - це не сфера аж надто високих технологій. Цілком імовірно, що Україна розробила цю зброю вже під час війни. У цій війні українці проявляють неабияку інновативність. Це стосується, з одного боку, нетрадиційного використання існуючих систем. Взяти до прикладу турецькі дрони "Байрактар". Їх Україна використовувала не лише для ударів. Зокрема, за допомогою цих безпілотників українці відволікали увагу росіян, коли здійснювали успішні удари по військових кораблях іншими засобами. Потім ми бачили удари надводними дронами. Отже, чим би саме не були завдані нинішні удари, вони засвідчують, що і після дев'яти місяців війни Україна продовжує бути інновативною.

До якої з гіпотез схиляєтеся Ви?

Поки ми не побачимо уламків безпілотника, впевнено нічого сказати неможливо. Інформацію про дрон радянської розробки озвучила російська сторона. Це цілком може відповідати дійсності. Але так само це може бути й актом дезінформації, аби заявити, що Україна використовує радянське і не в змозі розробити нічого нового.

Читайте також: NYT дізналася подробиці атак по аеродромах у РФ

Як Ви оцінюєте той факт, що були уражені цілі на відстані від 500 до понад 600 кілометрів від українського кордону?

Гадаю, Україна цими ударами хотіла надіслати сигнал одразу у два напрямки. Сигнал Росії полягає у тому, щоби показати: "І ви є вразливими, у Росії ви не можете почуватися у безпеці. Ви не можете розв'язати війну на території сусідньої держави і бути впевненими, що війна не прийде на вашу територію". При цьому абсолютно не можна порівнювати точкові удари українців по військових цілях і масштабні удари росіян по цивільній інфраструктурі України. Одночасно ці удари, на мою думку, є сигналами на адресу Заходу. Адже західні партнери дотепер відмовлялися постачати низку озброєнь, зокрема системи великої дальності дії, які можуть бути використані для ураження цілей вглиб території Росії. Багато у цьому контексті говорилося, зокрема, про американський безпілотник Grey Eagle. На Заході бояться давати зброю, якою можна завдавати ударів по російській території. Натомість нинішні удари по російських аеродромах дають зрозуміти: Україні для ударів по території Росії не потрібна західна зброя, в неї і так є розробки для цих цілей. Це є додатковим аргументом на користь того, щоб давати сучасну західну зброю для використання на українській території, не даючи приводу говорити, що удари по території Росії автоматично обернуться звинуваченнями на адресу Заходу.

Україна заявляє, що після поставки Заходом низки систем ППО вдається збити до 90 відсотків ракет, які запускає Росія по об'єктах інфраструктури. Водночас, Росія пропускає такі дошкульні удари по власних аеродромах, заявляючи, що вони здійснювалися старими радянськими безпілотниками. Чи можна говорити, що пропущені удари ганебні для російських сил протиповітряної оборони?

Здатність українців збивати російські безпілотники і ракети мене позитивно здивувала. Можливо, цифра у 90 відсотків є й дещо завищеною, але частка збитих ракет є високою. І це - хороша новина. Для Росії натомість удари українських безпілотників - це погані новини. Російська сторона заявляє, що безпілотники було збито, а пошкодження на аеродромах і кілька загиблих - це наслідки падіння збитих безпілотників. Достовірної інформації у нас немає, але версія росіян видається спробою прикрасити ситуацію. Якщо виходити з того, що ці безпілотники збити не вдалося - то це ганьба для Росії. Можливо, свою роль зіграв фактор несподіванки, що росіяни не очікували такого удару. Але якщо, як стверджують росіяни, йдеться про радянський дрон ТУ-141, то його мало би бути добре видно на радарах. У цих безпілотників немає жодних новітніх систем маскування - це звичайний металевий об'єкт у небі. Водночас, треба зауважити, що протиповітряна оборона країн НАТО теж не є бездоганною. Навесні такий самий безпілотник радянського зразка увійшов у повітряний простір НАТО і впав глибоко на території Альянсу (Йдеться про падіння у Загребі дрону ТУ-141 у березні - Ред.). При цьому він не був ідентифікований ППО і перехоплений. Отже, скажу так: нинішні удари по російських аеродромах - вкотре завдають удару по іміджу Росії як військової наддержави, який вже й без того підірваний. Але не можна і не зауважити, що протиповітряна оборона - не така вже й проста річ, як це може здаватися. Тут і НАТО є над чим працювати.

Чи варто очікувати, що після успішних ударів по російській території дронами радянського зразка або їхніми новішими модифікаціями західні партнери подолають табу на постачання Україні сучасних ударних безпілотників для застосування на українській території?

За моїми спостереженнями Україна більше зацікавлена у західних танках, ніж у безпілотниках. Одна з причин того - ударні безпілотники неймовірно дорогі. Американський Grey Eagle або Reaper є у рази дорожчими за турецький "Байрактар". Таким чином, втрата будь-якого апарату вважалася би неприпустимою. При тому, що у росіян все ж існує цілком дієздатна ППО і ризик втрати цих безпілотників був би доволі високим. А західні партнери дуже незацікавлені у тому, щоби якийсь сучасний безпілотник був збитий і потрапив до рук росіян, які отримали би можливості детального вивчення відповідних технологій, можливого подальшого копіювання або повторного використання. З огляду на всі ці чинники, не думаю, що бойові безпілотники є серед пріоритетів української сторони. Однак повторюся: удар по російській території власними силами можна розглядати як сигнал Заходу: "ми можемо бити по цілях у Росії і без вас". Це могло би посприяти наданню більш далекобійних західних систем для використання на території України. (Зокрема, досі США надавали ракети для РСЗВ HIMARS далекобійністю у 80 кілометрів, Київ натомість просить ракети з далекобійністю у 300 - Ред). Такий тактичний підхід України є розумним. Подивимося, як це вплине на рішення західних партнерів.