В інтерв'ю DW експертка аналітичного центру Atlantic Council Рейчел Ріццо, яка спеціалізується на європейській безпеці, НАТО та трансатлантичних відносинах, прокоментувала зміни у риториці президента США Дональда Трампа щодо України, його погрози на адресу РФ, що союзники по НАТО можуть збивати російські літаки-порушники повітряного простору, а також те, чи достатньо, на її думку, зробив глава Білого дому для отримання Нобелівської премії миру.

Deutsche Welle: Зміна позиції Трампа щодо України стала головною новиною. Але він наголосив, що саме Європейський Союз і члени НАТО повинні підштовхнути Україну до перемоги. Чи намагається він зняти зі США їхні традиційні зобов'язання щодо забезпечення безпеки в Європі?

Рейчел Ріццо: Я думаю, що тут відіграє свою роль кілька факторів. По-перше, Трамп зробив війну в Україні важливою частиною своєї передвиборної кампанії. Спочатку він збирався закінчити війну за 24 години, потім за 100 днів. І, я думаю, що його команда зараз розуміє, наскільки складним завданням це є насправді. Це поєдналося з його розчаруванням через небажання Володимира Путіна сідати за стіл переговорів, а також з бажанням змусити європейців взяти на себе відповідальність за майбутню безпеку України і за безпеку самого європейського континенту. Я думаю, що на даний момент поєдналися усі ці фактори. Я була дуже здивована, побачивши сьогодні його допис у Truth Social, в якому він сказав, що Україна може відвоювати свою територію, бо це насправді є діаметрально протилежним до риторики, яку він використовував з моменту свого вступу на посаду в січні. 

Трамп також говорив про те, що НАТО може потенційно збивати російські літаки, але коли його запитали, чи підтримають США своїх союзників, якщо вони це зроблять, він відповів, що "це залежить від обставин". Чи повинні союзники по НАТО турбуватися про відданість США Альянсу?

Я вважаю, що це дуже специфічна нішева проблема, з якою НАТО постійно доводиться мати справу. Порушення російськими літаками повітряного простору НАТО, у даному випадку повітряного простору Естонії, не є чимось новим. Новим є час, який російські літаки провели в повітряному просторі Естонії, а також численні безпілотники, які пролітали над Польщею, а також Румунією. Я думаю, що Трамп чітко дав зрозуміти, що адміністрація США, його адміністрація, віддана НАТО. Але він також не хоче розкривати всі карти і не хоче, щоб європейці думали, що якщо вони потенційно зіб'ють російський літак, то США автоматично приєднаються до них. Тому, я думаю, тут має місце якась стратегічна двозначність, яку він намагається винести на порядок денний. Але на місці європейців я б не хвилювалася. Я думаю, що навіть попри те, що Трамп є непередбачуваним і ухвалює поспішні рішення, в разі необхідності США нададуть певну підтримку - яку саме, я не знаю.

Дональд Трамп не стримувався у своїх ремарках на Генеральній Асамблеї ООН, критикуючи цю організацію за неефективність. Що ви думаєте про його коментарі?

Давайте просто скажемо відверто, що Трамп дуже зневажає Організацію Об'єднаних Націй так само, як і багато інших багатосторонніх інституцій. Він бачить їх не як засіб для проєктування та розширення впливу Сполучених Штатів, а як органи, які обмежують Сполучені Штати. І він вважає, що ООН також належить до цієї категорії. Тому мене не дивує, що він використав свою трибуну, щоб натиснути на європейців, щоб просувати свою націоналістичну програму, говорячи про імміграцію та про зміну клімату. Дональд Трамп ніколи не пропускає нагоди перетворити промову на справжній момент передвиборної кампанії. І саме це він зробив сьогодні в Організації Об'єднаних Націй. І для мене це не було несподіванкою.

У коментарі кореспонденту DW Міші Комадовському Трамп після зустрічі з Зеленським заявив, що не проти свого висунення на Нобелівську премію миру, якщо йому вдасться завершити війну в Україні. Таку ж можливість допустив і Зеленський. Не секрет, що Трамп хоче Нобелівську премію миру. Але чи його дії - у минулому чи тепер - наблизили нас до завершення конфлікту в Україні?

Ну, це справді залежить від того, кого ви про це запитаєте. Тобто, якщо ви запитаєте Трампа і його команду, вони скажуть, що вони чинили тиск на Путіна і на Зеленського, як на двох людей, які мають сісти за стіл переговорів і вирішити, як закінчити війну. Але Сполучені Штати могли б чинити великий тиск на Росію, посилюючи санкції, чого вони досі не хочуть робити. Також була можливість надіслати Україні ще більше зброї та фінансової допомоги, але адміністрація не скористалася нею. Тому я вважаю, що були зроблені зусилля, які варті похвали. Але, на мою думку, все залежить від того, що Трамп готовий зробити зараз і в майбутньому, чи готовий він чинити тиск на Росію і чи готовий він справді продовжувати посилювати підтримку України, щоб вона перемогла або відвоювала свої території. Але це покаже час.

Читайте також: Трамп міняє риторику. Чи стане підтримка України потужнішою?