Кінець минулого тижня ознаменувався скандалом навколо американської конгресвумен Вікторії Спартц та глави Офісу президента України (ОП) Андрія Єрмака. Американська депутатка українського походження звинуватила його у зв'язках із Росією та серед висловлених претензій дорікнула навмисним затягуванням призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) через свого заступника Олега Татарова (співробітник МВС у часи Віктора Януковича, згодом фігурант розслідування НАБУ, нині - відповідальний в ОП за правоохоронний напрям. - Ред.)

У Києві Спартц звинуватили у намаганні затягти Україну у внутрішньополітичну боротьбу США. Однак опитані DW експерти вважають, що конгресвумен лише вкотре підкреслила давні вимоги міжнародних партнерів щодо боротьби із корупцією в Україні. Вони припускають, що публікацією заяви Спартц може переслідувати власні мотиви, втім називають претензію щодо САП абсолютно виправданою та такою, що вимагає дій із боку влади.

"Влада України не сприймає всерйоз міжнародних партнерів"

"Те, що Татаров досі на посаді, а керівник САП, обраний у незалежний законний спосіб, досі не призначений, свідчить про те, що керівництво України не розцінює всерйоз наших міжнародних партнерів", - пояснює виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк в інтерв'ю DW.

Призначити главу САП неодноразово закликали у Вашингтоні, Міжнародному валютному фонді та країнах G7, а надавши Україні статус кандидата на членство в ЄС, вказали це однією із семи вимог для подальших зрушень на шляху до євроінтеграції держави. Попри публічні обіцянки з боку президента Зеленського виконати цей план до кінця року, Каленюк не бачить, що питання боротьби з корупцією стоїть на порядку денному влади.

"Звучить риторика, що це російський наратив. Звісно, РФ використовує корупцію, щоб підірвати до нас довіру партнерів. Тому нам треба діяти на випередження, показувати, що ми робимо складні реформи навіть під час війни - займаємось судовою реформою, забезпечуємо незалежність антикорупційним органам. Це мають розуміти в ОП", - наголошує виконавча директорка ЦПК.

Заробіток на відбудові України?

Однак на тлі війни замість формування нульової толерантності до корупції у влади Каленюк бачить ризики корупційних схем, пов'язаних із відбудовою держави, адже в Україну вже надходять мільярди допомоги.

 "Я бачу, що багато темних сфер впливу дивляться на відбудову як можливу галузь, де можна заробити гроші на корупційних схемах. Я би рекомендувала всім цим діячам зупинитися, бо, як тільки наші партнери побачать, що крадуться гроші на відбудову, вони перестануть їх давати. Тоді будуть оприлюднені конкретні імена людей, які винні в тому, що мільярди доларів і євро допомоги були зупинені", - попереджає Каленюк та уточнює, що йдеться про Офіс президента України.

За її словами, журналісти-розслідувачі та громадські організації поки утримуються від оприлюднення сумнівних схем через небажання нашкодити співпраці України з міжнародними партнерами. Крім того, активісти поки бачать ознаки того, що влада "готова говорити" щодо зупинення цих схем. Але якщо цього не буде зроблено, усе буде озвучено, запевняє Каленюк.

Читайте також:  Сьомий рік антикорупціної реформи, або Як в Україні у 2021 році недобороли корупцію

Основним механізмом контролю за грошовою допомогою експертка називає незалежні САП та НАБУ, а їхню відсутність - свідченням того, що "хтось в ОП думає, що на війні можна нажитися та накрастися".

Затягування з призначенням керівника САП та проведенням конкурсу на главу НАБУ виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик також вважає "провалом влади", а винесення вимоги щодо цього з боку ЄС - "соромом" для України.

"Це настільки чітка рекомендація, яку можна виконати за лічені хвилини. Вона є технічно, операційно найбільш простою серед інших, але її ніхто не виконує поки що", - наголошує Боровик в інтерв'ю DW.

"Де багато грошей - завжди багато ризиків"

На його думку, антикорупційна реформа в Україні має тривати попри війну. Як тільки Україна виграє війну проти РФ, розпочнеться велика відбудова, зауважує виконавчий директор. "Де багато грошей - завжди багато ризиків. Щоби ці ризики нівелювати, потрібна антикорупційна інфраструктура", - пояснює він.

Хоча політична воля не є головним драйвером у боротьбі з корупцією, на відміну від громадянського суспільства та міжнародних партнерів, у довгостроковій перспективі Україна рухається в правильному напрямку, тільки повільно, каже Боровик. Це, за його словами, підтверджують результати "Індексу сприйняття корупції" за 2021 рік, у якому Україна опинилася серед переліку з 25 держав, де відзначили суттєвий поштовх у боротьбі з корупцією за останні 10 років.

Боровик сподівається, що отримання Україною кандидатства в члени в ЄС стане стимулом для виконання владою взятих на себе обіцянок, адже в іншому разі це може бути "каменем спотикання" між Києвом та Заходом. Також це може вплинути на сприйняття України серед населення країн-партнерів.

На зв'язку між боротьбою із корупцією та наданою Україні допомогою наголошує Дар'я Каленюк. Вона запевняє, що той високий рівень довіри Заходу, який має наразі Україна завдяки героїчному спротиву населення та Збройних сил, дуже легко зруйнувати, продемонструвавши, що хтось наживається на війні. Крім того, несерйозне ставлення влади до верховенства права, саботаж антикорупційної, судової реформ унеможливлять подальше зближення України з ЄС.

"Я сподіваюся, що президент зрозуміє, що не можна далі "петляти". Дивно, що він взагалі вагається, якщо і зброя, і грошова допомога залежать, зокрема, від призначення керівника САП", - каже антикорупційниця.