Енді Воргол, який назавжди змінив сучасне мистецтво
Попарт Енді Воргола, який назавжди змінив сучасне мистецтво
Виставка у кельнському Музеї Людвіґа, присвячена світовій легенді попарту з українським корінням Енді Ворголу, відтепер доступна і в цифровому форматі. Цікаві факти із його життя - у нашій фотогалереї.
"Губи Мерілін Монро" (1962)
У 1950-х Воргол ще працював графіком для фірми з виробництва взуття. Акцентування уваги на певному об'єкті - взутті, банках, очах чи губах, наприклад, голлівудської зірки Мерилін Монро - типове для стилю Енді Воргола. Свої перші графічні роботи молодий Воргол представив публіці у 1959 році в нью-йоркській Галереї Бодлі. Воргол позиціонував себе тоді як антимитець.
"Деббі Гаррі" (1980)
Воргол не полюбляв типових студійно-павільйонних фотосесій. Миттєві знімки Polaroid, де закарбовувалася жива й непостановочна мить, він використовував як шаблон для написання портретів. Зображення методом шовкографічної репродукції переносилося на полотно. Можливо, у цій спонтанності і є таємниця успіху надрукованого у різних колірних варіаціях портрету солістки гурту Blondie Деббі Гаррі.
Ікони попарту
"Банки із супом Кембелл" 1962 року стали справжнім проривом. Згодом багато картин і трафаретів набули статусу "ікон попарту". Наприклад, робота "Мао" 1972 року, де зображений китайський керманич Мао Цзедун, існує у багатьох колірних варіаціях. До її створення митця надихнув візит президента Річарда Ніксона у Пекін. Оригіналу, як такого, не існує - вийшла ціла серія портретів комуністичного вождя.
Легенда ще за життя
Дещо сором'язливий Енді Воргол був справжньою зіркою у богемних та мистецьких колах. На відкритті виставок та інших світських заходах фанати Воргола обох статей брали митця в облогу, як на цьому фото 1978 року з Цюриха. Особливо "полювали" за плакатом або каталогом із особистим автографом американського митця, адже Воргол ще за життя став легендою й одним із найяскравіших представників попарту.
Останні роки життя
В останні роки свого життя Енді Воргол не виходив з дому без білявої перуки. Подейкують, таких у нього була сотня. Його знову цікавила фотографія та живопис, це було, так би мовити, поверненням до джерел. Фотоальбом "Америка" 1985 року випуску став справжнім успіхом, але жити митцеві залишалося недовго. 22 лютого 1987 року він помер через ускладнення після перенесеної операції.
"Автопортрет" (1986)
Вплив іконографії відчувається у творчості Воргола, у тому числі й у цьому автопортреті. Батьки митця були релігійними людьми, особливо мати. Воргол був набожним і часто відвідував літургії. "Умре у Пітсбурзі, де соус, мармелад, Хрести схизматиків, печальний колумбарій. В рулетку грища, записи рулад, Барвистий сакос, русинський вікарій", співав про Воргола український гурт "Плач Єремії".
Виставка у віртуальному форматі
Виставка "Andy Warhol Now" у Музеї Лювдіґа у Кельні триватиме до середини червня 2021 року. Це спільний проєкт із лондонською галереєю Tate Modern, де представлені не лише всесвітньовідомий попарт, але й ранні роботи митця, відеокадри та експериментальні фільми Воргола. Через пандемію COVID-19 виставка закрита для фізичного відвідування, але оглянути її за допомогою гідів можна віртуально.
Дивіться також:
Вінілові обкладинки як витвір мистецтва (17.08.2017)
Енді Воргол: мистецький шлях від консервних банок до BMW
This browser does not support the video element.
Загадкові картини і таємниці шедеврів живопису
Шедеври світового живопису мають безліч загадок: від "коду да Вінчі" до "Червоного квадрата" Казимира Малевича. До цього часу багато таємниць не розкриті...
Фальшива сережка?
"Дівчина з перловою сережкою" - один з найвідоміших шедеврів нідерландського художника Яна Вермеєра. Картина була виконана приблизно у 1665 році. Кого художник зобразив, невідомо, але головна загадка не у цьому. Сережка надто велика. Натуральні перлини такими не бувають, а штучні тоді не вирощували. Може, це перламутр? До того ж, зовсім незрозуміло, як сережка тримається на вусі.
Що приховує завіса?
Ще один Вермеєр і ще одна загадка. Від кого "Дівчина, яка читає лист біля відчиненого вікна", отримала послання? Від мами? Від коханого? І яку роль відіграє очевидно зайва важка завіса, що займає майже третину площі полотна? Рентгеноскопія показала: завіса з'явилась пізніше, щоб приховати зображеного за спиною дівчини Купідона - оголеного посланця кохання. Отже, лист таки від коханого...
Апостол Іванна?
Яких тільки таємних символів не знаходили у монументальній фресці Леонардо да Вінчі, що зображує останню трапезу Ісуса з апостолами! Знайшли, наприклад, зашифроване пророцтво - "код да Вінчі" - про кінець світу у 4006 році. А чому праворуч від Ісуса жінка?! Ніби ж апостол Іван Богослов - але ж придивіться до його (її?) обличчя, до білої шкіри. Дехто навіть груди бачить під одягом...
Відома "Невідома"?
Відразу, як картина Крамського "Невідома" з'явилась на виставці передвижників у березні 1883 року, художника почали розпитувати: хто ця прекрасна незнайомка? Але він так і не назвав її ім'я. Одна з гіпотез - це княжна Катерина Долгорукова, морганатична дружина імператора Олександра ІІ. Інша версія: це колишня курська селянка, котра вийшла заміж за дворянина Бестужева.
Вагітна Мона Ліза?
Загадкова посмішка Мони Лізи легендарна. Однак це не єдина таємниця відомої картини. Можливо, Леонардо да Вінчі зобразив на ній ... вагітну Джоконду. Подивіться, як схрещені її руки, що ніби прикривають округлий животик. Пошуки в архівах засвідчили, що дружина торговця шовком Ліза дель Джокондо справді була вагітною, коли Леонардо писав її портрет. Може, саме тому вона посміхається?
Куди вони дивляться?
Доволі дивна композиція, чи не так? Чий портрет пише у 1656 році іспанський художник Веласкес, котрий зобразив на картині сам себе? Хто йому позує? Не інфанта ж, повернена до нього спиною? Чи може король Філіпп з дружиною, чиє відображення ми бачимо у дзеркалі позаду, на яких усі, також і художник, власне, і дивляться? Все догори дригом і загадково: хто суб'єкт, хто об'єкт?
Скільки тут портретів?
Цей незвичайний портрет австрійський художник Йоганнес Ґуммп написав у 1646 році, коли йому було 20 років. Скільки тут його зображень? Два? Три? Сам Ґуммп назвав картину просто: "Автопортрет". Однак як її тільки не називають: "Подвійний портрет", "Потрійний портрет". Може, оптимальна назва: "Автопортрет з дзеркалом і мольбертом"?
Гітарист чи мати, яка годує?
У 1903 році, коли був написаний "Старий гітарист", картини 22-річного Пікассо купляли погано, він жебрачив. Якщо уважно придивитись на схилену голову гітариста, то між вухом та шиєю можна побачити обличчя жінки. Під шаром фарби - інша картина: мати, яка годує дитину, та корова з телятком. Пікассо з економії писав нові картини на старих творах. Чи не втратив від цього світ ще один його шедевр?
Чому квадрат не квадратний?
Навіть неозброєним оком видно, що "Червоний квадрат" українського художника Казимира Малевича не квадратний. Але коли взнаєш, що альтернативна назва картини, що написана на звороті - "Жінка у двох вимірах", то загадка стає ще більш складною. Хоча те, що Малевич намалював картину у 1915 році, може стати в нагоді у пошуку відповіді?
Коли вона повертатиметься?
А це твір сучасного німецького художника Ґергарда Ріхтера (Gerhard Richter) - портрет його доньки Бабетти, яку в родині називають Бетті. Чи це антипортрет? Адже обличчя Бетті ми не бачимо, вона повернулась саме тому, що не хоче, щоб ми його побачили. У музеї люди довго стоять перед цією картиною - чекають, коли ж Бетті повертатиметься.
Що робить чоловіка чоловіком? Фотовиставка про маскулінність
Патріархат століттями визначав суспільне сприйняття образу чоловіка і жінки. А яка ситуація тепер, в епоху дебатів під хештегом #MeToo? Відповідь на це питання шукає фотовиставка в берлінському музеї Мартін-Ґропіус-Бау.
Тиха революція
Критично подивитися на власну ідентичність стає легше тоді, коли за тебе це вже зробили інші. Завдяки рухам за права ЛГБТІ+ та жінок на критику наразилися ще донедавна повсюдні у світі патріархат і мачизм. Фотограф Суніл Гупта присвятив серію робіт геям із Крістофер-стріт у Нью-Йорку - місця, де у 1969 році зародився рух за права ЛГБТІ+.
Чоловіки в уніформі
Войовничі чоловіки завжди були уособленням маскулінності. Цей фотоколаж Трістана Ф'юінгса демонструє, наскільки страшними і владними вони можуть здаватися. Кольорові зображення акторів, які грали нацистів, вражають глядача. Але водночас вони схожі на картковий будинок, який будь-якої миті може розвалитися.
Братська любов
Ця фотографія зображає самоідентичність бійців афганського руху "Талібан". Фотограф Томас Двожак знайшов десятки таких фотографій у Кандагарі 2001 року, коли розпочався наступ коаліції під приводом США на Афганістан. Він об'єднав їх у серію. Важко уявити собі більший контраст між образом бойовиків, що його змальовують ЗМІ, та їхнім власним баченням себе, як на таких фото.
Солдати серед своїх
Аді Нес тривалий час документує перебіг нескінченного конфлікту в Ізраїлі. Створюючи портрети солдатів в інтимних та безтурботних ситуаціях, він демонструє, зокрема, і м'якшу сторону ізраїльських збройних сил. Багато його робіт називають гомоеротичними, вони мають культовий статус у гей-спільнотах по всьому світу. Сам Нес каже, що його роботи відбивають його досвід служби в армії Ізраїлю.
Водостійка туш для вій
"Справжній" чоловік може розмазати помаду на губах жінки під час пристрасного поцілунку, але ж не фарбувати собі при цьому тушшю вії. Чи все ж чоловіку можна робити і те, і те? Пітер Худжар присвятив свої фотографії чоловічим ідентичностям, які не пасують до загальних норм. Чи заслуговує травесті-діва на звання чоловіка менше, ніж солдат, який розмальовує обличчя для камуфляжу?
Один лише зовнішній вигляд
Що робить чоловіка чоловіком? Це питання стоїть у центрі робіт фотографині Кетрін Оупі. Вона залюбки надягає своєму синові спідницю з тюлі чи пропонує друзям причепити собі накладні вуса. Її мета - дослідити відмінності в поведінці та сприйнятті тієї чи іншої людини, які викликають навіть такі незначні зовнішні зміни.
Маргіналізовані чоловіки
На самосприйняття чорних чоловіків, передусім у США, багато в чому вплинули історичні події - вони довгий час були й часто досі залишаються жертвами расистських упереджень. Але в якийсь момент у них з'явилися взірці на кшталт О. Джея Сімпсона та Білла Косбі, за злетами й падіннями яких вони могли спостерігати. Потім одним із таких взірців став перший чорний президент США Барак Обама.
Бодіпозитив
Чоловіки лише останніми роками стають об'єктами у ЗМІ, як це вже давно відбувається з жінками. Повсюдна гонитва за ідеалом краси стала викликом і для чоловіків, зі всіма можливими наслідками - від розладів сприйняття власного тіла до самогубств. Виставка "Маскулінність: звільнення через фотографію" торкається й цієї теми.
Гниле "адамове яблуко"?
На цьому фото Сем Контіс зображений кадик або ж "адамове яблуко", а отже - Y-хромосома, якою чоловіки відрізняються від жінок на генетичному рівні. Чи в цьому ховається щось більше? Який (власний) образ мають чоловіки у часи дебатів під хештегом #MeToo? Наскільки сильним є досі вплив патріархату? Виставку в музеї Мартін-Ґропіус-Бау в Берліні можна побачити до 10 січня 2021 року.