На концерти взимку німці ходитимуть, не знімаючи верхнього одягу? А для походу в музей доведеться брати з собою шапку та рукавички? Глядачі мерзнутимуть у залі театру, що не опалюється? Чи, може, заклади культури взагалі закриють на всю зиму? Саме від таких сценаріїв застерігає Німецька рада у справах культури (Deutscher Kulturrat), що є головним об'єднанням усіх культурних спілок у країні. Однак навіть якщо не піддаватися похмурим настроям, питання залишається актуальним. Які наслідки для культурних закладів спричинить скорочення постачання газу з Росії? На кого ляже фінансовий тягар через можливу енергетичну кризу? Хто оплачуватиме зростання цін на газ та електроенергію?

Голова Німецької ради у справах культури Олаф Ціммерман (Olaf Zimmermann) каже, що на цей час це - найнагальніше питання для німецької сфери культури. Про можливі загрози Олаф Ціммерман попереджав уже досить давно. Тепер настав час бити на сполох, адже оскільки Росія через війну в Україні скорочує обсяги постачання газу до Німеччини, під загрозою опинилися музеї, театри, концертні зали, архіви та бібліотеки, вважає посадовець.

Енергоощадливість стала національним завданням

По всій країні помітне пожвавлення: багато культурних установ уже активно зайнялись енергозбереженням. Якщо подекуди поки що тільки замислилися над цим питанням, то Фонд прусської культурної спадщини (Stiftung Preußischer Kulturbesitz) вже розробляє план дій у рамках стратегічної групи "Taskforce", створеної для вирішення завдань енергоощадливості.

Читайте також: Макрон закликав французів платити "ціну за свободу" через брак газу з РФ

Заклик до енергоощадливості пролунав і від державної міністерки з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудії Рот (Claudia Roth). Вона зажадала від сфери культури зробити помітний внесок у скорочення енергоспоживання. На початку серпня Рот заявила після консультацій на урядовому рівні, що струм та газ треба заощаджувати скрізь, де можливо, водночас не ставлячи під загрозу можливість роботи культурних установ. Тут варто нагадати, що ще в червні в Німеччині стартувала загальнонаціональна кампанія з енергозбереження. Її 10 червня офіційно оголосило міністерство економіки та захисту клімату ФРН (BMWK).

Хто і скільки газу отримує в Німеччині, вирішує Федеральне агентство з мереж (Bundesnetzagentur, BNetzA), що є державним відомством. За його актуальними підрахунками, щоб перезимувати, споживання газу доведеться скоротити на 20 відсотків, каже Гельмут Деді (Helmut Dedy), голова Об'єднання німецьких міст (Deutscher Städtetag). "Це обсяг, який вимагатиме від нас значних зусиль", - заявив він в інтерв'ю DW.

Читайте також: Біометан замість природного газу? Чи стане в нагоді ФРН досвід Данії

Уже зараз вживають відповідні заходи: кондиціонери вмикають не на повну потужність, скорочують споживання гарячої води, вимикають нічне підсвічування. Шпаєрський собор - найбільший романський храм Європи - вирішив відмовитися від нічного освітлення. Його приклад наслідував і Кельнський собор - щоб заощадити електроенергію, цей храм не включатиме підсвічування вночі. У кельнському Музеї Вальрафа Ріхарца (Wallraf-Richartz-Museum), який має одну з найбільших у світі колекцій середньовічного та барокового живопису, як і в кельнському Музеї Людвіга, вже почав діяти перший пакет заходів з енергозбереження.

Світло може згаснути?

Утім, попри всі заходи, навряд чи цього буде досить. "Ми зараз не тільки намагаємось економити, але й актуалізуємо плани дій у разі надзвичайної ситуації", - каже Ґеро Дімтер (Gero Dimter), віцепрезидент Фонду прусської культурної спадщини. В управлінні цього фонду зі штаб-квартирою у Берліні перебувають берлінські державні музеї, бібліотеки, архіви, науково-дослідні інститути. Спеціально створена група (Taskforce), до якої увійшли інженери, техніки, фахівці з енергоощадження, зараз працює над оптимізацією енергоспоживання, обговорює дії на випадок кризової ситуації. Фонд прусської культурної спадщини хоче досягти економії електроенергії й газу в 20 відсотків.

Музеям потрібні системи кондиціювання повітря. Адже для збереження творів мистецтва потрібне так зване технічне кондиціювання, де враховано безліч нюансів. Та чи взагалі можливо скоротити обсяг енергоспоживання попри необхідність роботи таких складних систем? "Загальна тенденція полягає в тому, щоб привести кліматичну криву у більшу відповідність порам року", - каже Ґеро Дімтер. Це означає, що влітку треба менше охолоджувати приміщення, а взимку температура повітря в приміщеннях має бути прохолоднішою. Від короткострокових змін та стрибків слід відмовитися.

Читайте також: Норвегія не може надалі збільшувати постачання газу до Німеччини

Кожен заощаджений градус - вже справжня економія, переконані експерти. Але як позначиться зміна температури повітря в приміщеннях на предметах мистецтва, картинах, архівних документах і старовинних полотнах? "Це питання слід вивчити ретельніше, - вважає Дімтер. - Але зараз ми повинні швидко реагувати, пробувати та йти на певний ризик". Тож попри поспіх німецький фонд, який займається музеями, архівами, бібліотеками, все-таки робить ставку на допомогу вчених у розробці адекватних заходів.

Над питанням енергоощадливості розмірковують і на локальному рівні. Керівник відомства з культури розташованого поблизу Кельна містечка Тросдорф Райнер Ланд (Rainer Land) зараз заклопотаний проблемою енергоощадження в музичних школах, концертній залі та інших культурних закладах. Райнер Ланд знає, що цієї зими витрати на струм і опалення суттєво зростуть. На такий сценарій орієнтується і Фонд прусської культурної спадщини. На 20-відсоткове подорожчання вартості цих видів комунальних послуг очікують і в Берліні.

Читайте також: Альтернативи газу з РФ: що заважає будівництву газогону через Сахару до Європи

Ґеро Дімтер каже: "Це стане значним навантаженням для домогосподарств на додачу до інфляції". Глава Німецької ради у справах культури Олаф Ціммерман застерігає: "У багатьох невеликих культурних установах у провінції світло може згаснути досить швидко - у прямому значенні". Ініціатива державної міністерки з питань культури та ЗМІ Німеччини Клаудії Рот щодо енергозаощадження викликала схвалення, але питання про те, хто і як надасть фінансову підтримку культурним установам під час енергетичної кризи, залишається відкритим. "Самої енергоощадливості замало, - каже Олаф Ціммерман в інтерв'ю DW, - нам потрібен фонд екстреної допомоги".