Тема енергетичного перемир'я раптово з'явилася в публічному просторі після того, як Дональд Трамп у четвер, 29 січня, заявив про нібито досягнення домовленості з президентом Росії Володимиром Путіним стосовно тимчасового припинення ракетних обстрілів території України. Президент США наголосив, що особисто звернувся до глави Кремля з вимогою зупинити атаки на цивільну інфраструктуру та мирні міста терміном на один тиждень. За твердженням Трампа, російська сторона прийняла цю пропозицію. "Через надзвичайні холоди (…) Я особисто просив президента Путіна не бити по Києву та інших містах протягом тижня і він погодився на це. І це було дуже люб'язно", - заявив Трамп.

Попри те, що Україна раніше заявляла про готовність до енергетичного перемир'я, в Києві були дещо спантеличені такою заявою. Як повідомив президент України Володимир Зеленський, тема енергетичного перемир'я порушувалась під час переговорів в Абу-Дабі 23-24 січня американською стороною, але прямих домовленостей з РФ не було. Разом з тим Зеленський відразу подякував Трампу за його дипломатичні зусилля.

На наступний день речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Москва погодилась на пропозицію Трампа, але до 1 лютого.

Читайте також: Між виїздом і виживанням: як живе Київ без тепла і світла посеред зими

Навіщо Росія пристала на пропозицію Трампа?

Саме з 1 лютого, за прогнозами синоптикові, В Україні очікуються екстремальні холоди до 28 градусів морозу. "Це виглядає як спроба зіграти на політичних амбіціях Дональда Трампа. Мовляв: "Перемир'я було? - Було. То всі задоволені". Але по суті нічого не зміниться. Ці 24 години, які залишилися до закінчення так званого "енергетичного перемир'я" якраз і потрібні для підготовки до чергового масованого удару. Відсутність обстрілів протягом кількох днів не є перемир'ям", - зазначив у коментарі DW президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. За його словами, заяви про так зване "енергетичне перемир'я" радше є елементом інформаційно-психологічної гри з боку Кремля.

Експерт наголошує, що ключовою ознакою реального перемир'я мали б бути чітко визначені часові рамки та перелік об'єктів, по яких заборонено завдавати ударів. Наразі ж таких параметрів не існує, констатував Гончар.

Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп пояснює, що в логіці Кремля удари по великих містах у мороз можуть виглядати як продовження тиску на Україну, а отже добровільно йти на паузу Росії не надто вигідно. Водночас експерт не виключає, що Росія могла піти на тимчасове обмеження ударів під тиском США. Йдеться, зокрема, про загрозу посилення санкцій, затримання танкерів тіньового флоту та вплив на російські нафтові доходи.

"Путін може вважати, що він майже досяг своїх цілей і йому немає сенсу зупинятися. Але американці могли прямо сказати, що удари в умовах мінус 25 чи мінус 30 градусів загрожують масштабною гуманітарною катастрофою, і настійливо попросити цього не робити", - припускає Прокіп. Він зазначає, що останні кроки США свідчать про готовність жорсткіше діяти щодо союзників Росії та її нафтового експорту, що вже почало тиснути на доходи Кремля, тому Путін погодився на кілька днів зробити паузу на догоду Трампу. 

Час, який потрібен для підготовки до масованого удару

Оголошене Росією так зване енергетичне перемир'я не є кроком до миру і має суто тактичний характер. Про це в коментарі DW заявив голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан. За його словами, Володимир Путін навряд чи наважиться демонстративно порушувати оголошені обмеження, однак не з політичних чи гуманітарних міркувань. Причина, на його думку, значно прагматичніша: Росія нині не має достатніх ресурсів для продовження інтенсивних ракетних атак у попередніх масштабах

Кузан звертає увагу, що часові рамки цього перемир'я є показовими. Воно обмежене буквально кількома днями й дивним чином збігається з періодом, необхідним Росії для відновлення запасів ракет після попередніх ударів. Так зване енергетичне перемир'я не має нічого спільного з гуманітарними мотивами. "Це суто тактична пауза. Якби у Кремля була можливість і далі завдавати масованих ракетних ударів, жодних перемир'їв не існувало б", - сказав Кузан DW.

Такого ж висновку доходять й аналітики Інституту вивчення війни (ISW). В останньому звіті цієї організації йдеться про те, що Росія може мати вигоду від мораторію на удари по енергетиці. "Російська армія зможуть накопичити запаси дронів і ракет, які вона може використовувати для завдання великих комбінованих ударів у майбутньому, тоді як Україна припинить свої удари по російській енергетичній інфраструктурі", - зазначається у звіті ISW.

Михайло Гончар, у свою чергу, не виключає, що потенційна пауза в ударах може бути вигідною насамперед самій Росії не лише через військові, але й кліматичні чинники. Аналітик звертає увагу на те, що найближчими днями прогнозується різке зниження температур не лише в Україні, а й у європейській частині Росії, де в окремих регіонах стовпчики термометрів можуть опускатися нижче мінус 30 градусів. Він вважає, що з урахуванням ударів Сил оборони України по енергетичних об'єктах у прикордонних російських регіонах Кремль міг бути зацікавлений у тимчасовій паузі, аби мінімізувати й власні ризики під час морозів.

Голова Дніпропетровської облради: Готуємось до найгіршого

Тим часом українські міста готуються до чергових обстрілів енергетичної інфраструктури з боку Росії. Голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук наголошує, що досвід останніх чотирьох років показує: розраховувати на паузу у ворожих ударах не варто, натомість слід готуватися до найгірших сценаріїв - нових ударів по енергетичній інфраструктурі, мета яких чинити тиск на населення і державу з політичними вимогами, зокрема щодо територіальних поступок.

Лукашук вважає, що українцям не час розслаблятися, адже на це розраховує Росія. За його словами, тільки-но у ЗМІ з'явилася інформація про енергетичне перемир'я, люди почали скасовувати замовлення на енергообладнання, зокрема павербанки, зарядні станції, невеликі генератори. "Але рожеві окуляри зараз зайві. Я скептично ставлюся до "енергетичного перемир'я". (…) Попереду морози. Ризики не зменшуються, а зростають", - написав Микола Лукашук у Telegram. Тому, за його словами, в Дніпропетровській області діють за планом найгіршого сценарію: усі лікарні перевіряють генератори, формують запаси палива щонайменше на 2-3 дні та готуються до можливого блекауту.

У Львові через прогнозовані морози та загрозу ударів РФ запущено режим підготовки до надзвичайної ситуації. Мер міста Андрій Садовий закликав мешканців перевірити укриття, підготувати базові запаси та подбати про безпеку людей, які потребують допомоги.