У ніч на 30 вересня РФ здійснила першу з кінця минулого опалювального сезону масовану комбіновану атаку на українську енергетику. Окремі ж удари по енергооб'єктах, за словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, тривали майже щодня ще з літа. У жовтні масовані атаки стали регулярними.

14 жовтня по об'єктах НЕК "Укренерго" було завдано одного з наймасованіших ударів за всю війну, розповів того ж дня голова правління компанії Віталій Зайченко. А в ніч на 19 жовтня РФ запустила 16 балістичних ракет і понад 200 дронів. За словами президента Володимира Зеленського, уражено 28 підстанцій та інших енергооб'єктів, без світла залишилися щонайменше 550 тисяч домогосподарств.

Загалом з середини липня до середини жовтня Росія атакувала енергетичну інфраструктуру понад дві тисячі разів, повідомив прем'єр Корецький. У низці регіонів діють графіки відключень.

В уряді запевняють, що до зими країна готова краще, ніж будь-коли. "Ми врахували всі ті уроки, які надав нам ворог", - заявив днями перший віцепрем'єр-міністр - міністр енергетики Денис Шмигаль. Віталій Зайченко визнав, що після ударів по ТЕС сценарії стали "трохи гірше прогнозу, але не критично". Натомість аналітики Ukraine Facility Platform (UAFP) в оприлюдненому 21 жовтня звіті "П'ята зима: змагання на швидкість" попереджають, що ця зима "буде важчою для українців, ніж попередні чотири".

Україна краще готова до зими, ніж рік тому?

Експерт з питань енергетики Центру Разумкова Геннадій Рябцев з цим не погоджується. В абсолютних показниках ситуація краща, ніж рік тому, пояснив Рябцев у коментарі DW, адже Україна більше відновила об'єктів, накопичила більші запаси вугілля і газу, має резерви обладнання і кошти у фонді підтримки енергетики.  Крім того, синоптики, за його словами, прогнозують теплішу зиму. "Так, безумовно, зима буде з обмеженнями, з перервами в енергопостачанні. Але ми її переживемо так, як пережили і попередні зими, накопичивши достатній досвід", - прогнозує експерт.

Газу в підземних сховищах Україна вже накопичила 16 млрд кубометрів - найбільше з 2020 року, повідомив в інтерв'ю агентству Reuters виконувач обов'язків очільника "Нафтогазу" Сергій Федоренко. Торік на початку опалювального сезону в сховищах було менше 14 млрд, а встановлений урядом мінімум становить 13,2 млрд кубометрів. Крім того, компанія законтрактувала понад мільярд кубометрів імпорту на грудень - березень.

Втім, за словами Федоренка, від початку року Росія вдарила по об'єктах "Нафтогазу" понад 400 разів - удвічі більше, ніж торік. "Цього року більшість наших об'єктів зазнали ударів. Ми зміцнюємо оборону та окопуємося", - сказав Федоренко Reuters. З огляду на таку ситуацію у "Нафтогазі" підготували 24 сценарії проходження зими - залежно від атак, температури і видобутку. "Під всі сценарії є рішення і визначений алгоритм дій", - написав 22 жовтня у Facebook Федоренко.

П'ять чинників, які можуть вплинути на ситуацію в енергетиці

Менш оптимістично налаштовані аналітики UAFP. У своєму звіті вони називають п'ять чинників, які можуть ускладнити опалювальний сезон. Перший - нова зброя. Росія перейшла на реактивні дрони. "Герань-3" розвиває швидкість до 370 км/год, а "Герань-4" літає на висоті понад 2,5 км. Перехоплювачі, які раніше збивали понад 90% цілей, із ними не справляються: реактивних "шахедів" ППО, за словами Зеленського, збиває близько 55%. Ще більше занепокоєння викликає балістика. За даними української розвідки, Росія може виробляти понад 200 крилатих і балістичних ракет на місяць.

Другий і п'ятий чинники пов'язані з новими цілями. Росія вже б'є не лише по самих автотрансформаторах на магістральних підстанціях, а й по залізобетонних укриттях над ними, застосовуючи балістику й реактивні дрони. "Це завдання, для якого такий захист не був і не міг бути спроєктований", - наголошують аналітики. А 25–35 дронів по одному об'єкту здатні знищити відкриті розподільчі пристрої, навіть якщо трансформатор уцілів. Найвразливішими в UAFP вважають атомні, теплові та гідроелектростанції, які захищені гірше, ніж об'єкти "Укренерго".

Третій чинник - "тривога як зброя". Хвилі реактивних дронів, які російська армія запускає протягом усього дня, перетворили на зброю саму повітряну тривогу, адже лише у вересні ремонтні бригади загалом понад 10 діб не могли працювати на відкритих майданчиках для відновлення пошкоджених мереж. Четвертий чинник - "пастка низького споживання": через удари по промисловості та зупинку металургії енергосистема зараз споживає приблизно на п'яту частину менше, ніж торік, і це створює враження стабільності, хоча взимку попит населення різко зросте, а в "Укренерго" залишиться менше інструментів, щоб його збалансувати.

Удари по енергетиці Кремль, на думку аналітиків, використовує як інструмент шантажу, зокрема щоб обміняти тимчасове припинення ударів на поступки на переговорах. Пік атак вони прогнозують на січень - найхолодніший місяць, коли Росія може зосередитися на тепло-, водо- та електропостачанні великих міст півдня і Лівобережжя. 

Імпорт струму є, але чи дійде він до споживача?

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович у коментарі DW зазначає, що імпорт електроенергії з країни ЄС взимку, задіюватимуть досить активно, особливо під час вечірнього піку.

Але головний ризик експерт бачить в іншому. "Захід України буде перенасичений енергією з різних джерел. Ключове питання - наскільки будуть доступними потужності передачі електроенергії до центру, до півночі, до сходу країни. Власне кажучи, нинішня кампанія росіян якраз і спрямована на порушення цих зв'язків", - пояснює він. Тож навіть за наявності імпорту струму його може бути неможливо доставити споживачам.

Яким українским містам може бути найважче?

Найвразливішим експерти називають Київ. "Він великий, тут 3,5 млн людей, тут промисловість, Київ розділений навпіл Дніпром, і плюс Київ є енергодефіцитним, тобто всередині Києва недостатньо об'єктів генерації", - пояснює Геннадій Рябцев. Київські ТЕЦ, за його словами, після січневих ударів електроенергію не генерують, але котли працюватимуть, тож централізоване опалення в столиці буде. Найгостріше проблема може стояти для Дарницького і Деснянського районів, де ситуацію лише частково полегшують блочно-модульні котельні та когенераційні установки.

Серед інших вразливих міст Рябцев називає Дніпро, теж розділений річкою, та Одесу, яка майже повністю залежить від постачання електроенергії з півночі. Значно довшими, ніж на заході країни, будуть перерви у прифронтових Харкові, Сумах, Херсоні та Запоріжжі.

Підготовка до зими затягнулася

Чи встигла Україна підготуватися? Однозначно відповісти на це питання експерти не можуть, адже повної картини немає, оскільки більшість коштів на підготовку до зими виділили лише влітку. "Багато хто каже, що змонтуємо все до кінця року. Це стосується і Києва, багатьох інших міст", - зауважує Ніцович. Шести місяців після завершення попереднього опалювального сезону, на його думку, явно недостатньо для масштабних заходів, а гроші на плани стійкості громад виділили невчасно і не в тому обсязі, який очікували. При цьому персональну відповідальність покладено на голів громад.

Водночас експерт бачить і позитив, оскільки інженерний захист нарешті поширили на водоканали та теплопостачання, а теплову генерацію почали децентралізувати, щоб місто не залежало від однієї великої ТЕЦ. Аналітики UAFP наголошують, що тепер головним фактором під час проходження зими 2026-2027 років стане швидкість. Ключова проблема, на їхню думку, - це брак генерації, а нові потужності найшвидше з'являються там, де працюють приватні гроші. Але, застерігають експерти, приватний капітал не прийде без прозорого ринку.