Як Німеччина за умов енергетичної кризи змогла забезпечити себе струмом? Свіжа статистика дозволяє оцінити роль різних енергоносіїв та французьких АЕС.
Реклама
"Через енергетичну кризу Німеччина забула про свій кліматичний порядок денний, відвернулася від відновлюваних джерел енергії, згадала про атомну енергетику і, головне, якомога більше спалювала вугілля". Приблизно так лунає доволі поширене пояснення того, як Німеччині вдалося торік - і взимку цього року - забезпечити себе електроенергією і уникнути перебоїв з енергопостачанням, хоча Росія в особі "Газпрому" спочатку різко скоротила, а потім повністю припинила постачання трубопровідного газу.
Вугілля забезпечує третину електроенергії у Німеччині
Якою мірою таке пояснення стабільного функціонування німецької електроенергетики відповідає дійсності? Що тут міф, а що реальність? Розібратися в цьому допоможуть нові дані Федерального статистичного відомства ФРН (Destatis) за минулий рік. Розгорнуте повідомлення під заголовком "Виробництво електроенергії 2022: третина з вугілля, чверть з вітру" було опубліковано 9 березня.
Отже, Destatis підтверджує: "Як і впродовж попередніх років,вугілля залишалося і в 2022 найважливішим енергоносієм при виробництві електроенергії в Німеччині". Причому вироблення струму вугільними електростанціями справді зросло, хоча далеко не так сильно, як могло здатися: на 8,4 відсотка. Як наслідок частка вугілля (60 відсотків місцевого бурого та 40 відсотків імпортного кам'яного) у генерації електроенергії збільшилася з 30,2 відсотка у 2021 році до 33,3 відсотка у минулому.
Іншими словами, дві третини струму були вироблені не з вугілля, тож ні про яке тотальне повернення німецької електроенергетики до спалювання цього особливо шкідливого для клімату та екології енергоносія не йдеться. Ренесанс вугілля у Німеччині - це явний міф.
Тут, щоправда, слід уточнити, що Destatis включає у свою статистику ті генерувальні потужності, які виробляють електроенергію для загального користування, і не враховує ті електростанції на заводах, які обслуговують лише конкретні підприємства. Минулого року ціла низка таких заводських електростанцій у рамках загальнонаціональної кампанії економії енергії та через надзвичайну дорожнечу газу перейшла на вугілля, так що, зрештою, його частка, вочевидь, виявилася на пару відсоткових пунктів вищою за зазначені 33 відсотки, але вона у будь-якому разі не стала панівною.
Частки газу та фотовольтаїки майже зрівнялися
До речі, про газ. Через особливо високу залежність від Росії в газовій сфері уряд ФРН прагнув торік максимально знизити споживання цього енергоносія, і його використання в німецькій електроенергетиці скоротилося на 11,3 відсотка, а частка газу зменшилася до 11,4 відсотка. Отже, він залишився третім за важливістю енергоносієм при виробленні електрики, але вже цього року може опуститися на четверте місце.
А все через те, що 2022 року потужний стрибок здійснила фотовольтаїка. Виробництво електроенергії за допомогою сонячної енергії збільшилось у Німеччині на 19,5 відсотка. Destatis пояснює це як масштабним встановленням нових сонячних батарей (їхня сумарна потужність зросла на 13 відсотків), так і великою кількістю сонячних годин.
Тож, якщо 2021 року частка фотовольтаїки у виробництві електроенергії становила 8,7 відсотка, то минулого року вона досягла вже 10,4 відсотка і тим самим майже впритул наблизилася до частки природного газу. Всі ці дані вкотре розвіюють міф про те, ніби в такій "північній" країні, як Німеччина, сонячна енергетика має мало перспектив.
Реклама
Роль відновлюваних джерел і особливо вітру продовжує посилюватися
Однак головним відновлюваним джерелом енергії у ФРН був, залишається і залишиться вітер. Німецька вітроенергетика збільшила торік виробництво електрики на 9,4 відсотка. Destatis, щоправда, пояснює це низькою базою порівняно бідного на вітер 2021 року, адже встановлення нових вітрогенераторів останнім часом радше пробуксовувало. Проте частка вітроенергетики зросла протягом року з 21,6 відсотка до 24,1 відсотка. Тим самим вітер закріпив за собою статус другого за важливістю енергоносія в електроенергетиці Німеччини.
Водночас роль гідроенергетики була і залишається доволі скромною (частка в 3,2 відсотка ), до того ж торік через особливо посушливе літо вироблення електроенергії на німецьких ГЕС скоротилося на 12 відсотків. У Німеччині вода як енергоносій поступається навіть біогазу (5,8 відсотка).
Якщо ж скласти всі види відновлюваних джерел енергії, то їхня сумарна частка, що становила 2021 року 42,3 відсотка, зросла торік до 46,3 відсотка. Це наочно показує: згортання відновлюваної енергетики у Німеччині - чистий міф. Destatis наголошує у своєму повідомленні, що з 2018 року частка конвенційних енергоносіїв (викопне паливо + атом) неухильно знижується. Тоді вона становила 62,8 відсотка, минулого року скоротилася до 53,7 відсотка. А цього року, мабуть, уперше становитиме менше половини, що в окремих кварталах вже траплялося.
Атомні реактори співставні з біогазовими установками
Щонайпізніше в середині квітня очікується остаточне відключення останніх трьох енергоблоків німецьких атомних електростанцій. Їх мали вивести з експлуатації ще 31 грудня 2022 року, проте уряд ФРН в умовах енергетичної кризи вирішив, щоб підстрахуватися, продовжити їхню роботу на кілька місяців.
Широко розповсюджений міф про велику роль АЕС, що залишилися в німецькій електроенергетиці. З повідомлення Destatis випливає, що їхня частка склала торік 6,4 відсотка. Це означає, що німецькі ядерні реактори виробили не набагато більше електрики, ніж німецькі біогазові установки, експлуатація і тим паче будівництво яких обходиться незрівнянно дешевше, незважаючи на питання безпеки та захоронення відходів.
Унікальна ситуація через проблеми французьких АЕС
Міфом, принаймні у конкретних умовах 2022 року, виявилося й твердження, що Німеччина, з одного боку, відмовляється від атомної енергетики, а з іншого боку імпортує електрику, вироблену на французьких АЕС. Торік атомна енергетика Франції, як відомо, переживала дуже серйозну кризу: упродовж певного часу приблизно половина атомних станцій простоювала через різні технічні проблеми.
Тепер Destatis зафіксувало наслідки всіх цих збоїв: імпорт електроенергії із сусідньої країни впав на цілих 62 відсотки. "2022-й став першим роком за весь час ведення статистики з 1990 року, коли Німеччина більше експортувала електроенергії до Франції, ніж імпортувала звідти", - констатує відомство.
Однак його співробітники не можуть визначити, за допомогою яких енергоносіїв було вироблено той струм, який пішов у французькі енергомережі. Цілком можливо, що для підтримки партнера ЄС довелося додатково спалювати вугілля і газ. Тож якщо цього року Франції вдасться стабілізувати роботу своїх АЕС, то Німеччина, можливо, заощадить суттєві обсяги викопних енергоносіїв. І тим самим посприяє подальшому збільшенню частки відновлюваних джерел енергії у своїй електроенергетиці, а також подальшому зниженню цін на вугілля, газ та електроенергію.
Атомна енергетика в Німеччині - від любові до ненависті
Спершу німці були в захваті від атомної енергетики, а після - оголосили їй війну. Через енергетичну кризу АЕС у Німеччині зможуть працювати на кілька місяців довше. Історія атомної енергетики у ФРН - в галереї DW.
Фото: Julian Stratenschulte/dpa/picture alliance
"Атомне яйце" - перший реактор
Перший атомний реактор у Німеччині запустили наприкінці 1957 року в Гархінгу поблизу Мюнхена. "Атомне яйце", як прозвали реактор Технічного університету Мюнхена через його форму, став символом атомних досліджень повоєнної Німеччини. Дослідницький реактор зупинили в 2000 році - він перестав відповідати науковим вимогам.
Фото: Heinz-Jürgen Göttert/dpa/picture-alliance
Початок епохи АЕС
За три роки після запуску "атомного яйця" атомну енергію вперше почали застосовувати в цивільних цілях. Перша АЕС у Німеччині в місті Каль на Майні почала виробляти електрику 1961 року. Згодом з'явилися потужніші електростанції, як Гундреммінген (на фото), яку запустили в 1966 році. Мирне використання атома вважається надійним внеском у виробництво електроенергії - поки що.
Фото: Michael Bihlmayer/CHROMORANGE/picture alliance
Початок руху проти атомної енергії
Нафтова криза 1973 року дала додатковий поштовх розвиткові атомної енергетики. Але дух часу змінювався. Серед населення дедалі гучнішими стають сумніви у начебто чистоті такої енергії. Опір зростає. Під час протестів проти будівництва АЕС Брокдорф на півночі Німеччини, починаючи від 1976 року, неодноразово доходило до серйозних сутичок між демонстрантами та поліцейськими (на фото - 1981 рік).
Фото: Klaus Rose/imago images
Символ опору атомній енергетиці
Німецькі захисники довкілля об'єдналися під уже легендарним символом червоного усміхненого сонечка на жовтому тлі з надписом: "Атомна енергія? Ні, дякую". З середини 1970-их цей логотип став повсюдним. Ідея походить з Данії, її авторка - студентка економіки. Слоган поширився по всьому світу.
Фото: Tim Brakemeier/dpa/picture-alliance
Шок після Гаррісберга та Чорнобиля
Страх ядерної загрози перетворився на жахливу реальність: 28 березня 1979 року на АЕС Три-Майл-Айленд поблизу Гаррісберга в США сталася серйозна аварія. Сім років потому, 26 квітня 1986 року, світ став свідком найбільшої атомної катастрофи в історії людства в українському Чорнобилі. Радіоактивна хмара пройшла через всю Європу. Чорнобиль став символом атомної небезпеки.
Фото: Zufarov/AFP/Getty Images
Народження нової партії
1980 року в Західній Німеччині з'явилася нова партія - Зелені. Біля її витоків - ліві, борці за мир, захисники довкілля та противники атомної енергетики. Вже за кілька років вона змогла потрапити в парламент - цю подію в 1983 тодішні лідери партії відзначили маршем до будівлі Бундестагу в Бонні. Один із пунктів програми партії - боротьба з атомною енергетикою.
Фото: AP/picture alliance
Вакерсдорф - трагедія та тріумф водночас
У баварському Вакерсдорфі мали побудувати центральну фабрику з метою переробляти використані стрижні ядерних реакторів на нові. Під час сутичок навесні 1986 року кілька противників будівництва та один працівник силових структур загинули, сотні людей зазнали поранень. Наприкінці травня 1989 року будівництво зупинили. Перший тріумф німецького руху за захист довкілля.
Фото: Istvan Bajzat/dpa/picture alliance
Протест проти складу атомного сміття
Горлебен у Нижній Саксонії став символом боротьби з радіоактивними відходами. Тут протягом наступним десятиліть повинно зберігатися радіоактивне сміття - поки не з'явиться кінцевий склад. 24 квітня 1995 року перший потяг з відходами рушив до Горлебена. Активісти почали прив'язуватися до залізничних рейок. Перші баки з радіоактивними відходами дісталися Горлебена наприкінці листопада 2011 року.
Фото: BREUEL-BILD/picture alliance
Уряд Шредера планує відмовитися від атома
Лівоцентристська коаліція у складі Соціал-демократичної партії Німеччини та Зелених на чолі з канцлером Ґергардом Шредером 2001 року вирішила відмовитися від атомної енергії. Усі 19 німецьких АЕС мали б відключити до 2021 року. Та вже в 2010 році уряд Анґели Меркель скасував домовленість та вирішив подовжити термін використання АЕС.
Фото: picture alliance
Фукусіма - поворотний момент
Десятиліттями захисники довкілля Німеччини протестують проти АЕС. Але про далекосяжні наслідки після Гаррісберга і Чорнобиля змогла подбати лише чергова ядерна катастрофа - на японській АЕС Фукусіма 11 березня 2011 року. На німецьку політику в галузі атомної енергетики ядерна катастрофа мала ще більші наслідки, ніж у Японії.
Фото: NTV/NNN/AP/dapd/picture alliance
Меркель просуває енергетичну реформу
За місяць після Фукусіми Анґела Меркель неочікувано для багатьох оголосила про енергетичну реформу. До кінця 2022 року всі атомні реактори в Німеччини має бути зупинено. 30 липня 2011 Бундестаг в поіменному голосуванні (на фото) ухвалив новий енергетичний закон.
Фото: Michael Kappeler /dpa/picture alliance
Відключення атомного реактора
АЕС Брокдорф роками була в центрі гострих протестів. Після майже 35 років роботи - наприкінці 2021 року - її відключили від мережі. Реактор мав потужність близько 1400 мегават. Співробітник перевіряє пункт контролю та управління АЕС.
Фото: Christian Charisius/dpa/picture alliance
Святкування завершення епохи АЕС
Противники атомної енергетики досягли мети й святкують завершення епохи бенгальськими вогнями, стоячи перед АЕС Гронде. Після 37 років роботи цей реактор у Нижній Саксонії було остаточно відключено від мережі.
Фото: Julian Stratenschulte/dpa/picture alliance
Оманлива ідилія
Де ще вчора одне одного гатили активісти та поліцейські, нині мирно пасуться вівці. Територія відключеної АЕС Брокдорф виглядає як ідилія. Тож все, з атомною енергетикою покінчено? Ні. Адже Німеччина хоче звільнитися з-під енергетичної залежності від Росії та її президента Путіна, який сам вирішує, коли перекривати газ, а коли відкривати газовий кран.
Фото: Georg Wendt/dpa/picture alliance
Тріщини в урядовій коаліції Німеччини
Саме тому в нинішньому німецькому уряді довго дискутували щодо продовження роботи трьох АЕС, що досі працюють. Дискутували і сварилися, адже міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) хотів відродження атомної енергетики, натомість міністр економіки та клімату Роберт Габек (Зелені) - лишити лише дві АЕС, але й їхню роботу уможливити лише до середини квітня та лише в разі потреби.
Фото: Michael Kappeler/picture alliance/dpa
Владне слово канцлера
Суперечка між лібералами та Зеленими стає випробуванням для уряду. Через це канцлер Олаф Шольц уперше з початку роботи уряду скористався правом на визначення принципів політики уряду. За його рішенням, АЕС у Німеччині можуть працювати після 31 грудня, але максимум до середини квітня 2023 року. Відповідні зміни до закону має ще підтримати Бундестаг.