Трава міскантус, що походить з субтропічних та тропічних регіонів Азії, схоже, має всі властивості, аби стати однією з найбільш популярних біоенергетичних культур. Міскантус росте доволі швидко, й тонна сухої біомаси з цієї рослини може замінити використання понад 500 кубів природного газу, стверджують експерти. Водночас, за їхніми словами, така сировина ефективніша за дрова, оскільки виділяє на 20% більше тепла при спалюванні. Найчастіше з міскантусу роблять сухі тріски або пелети, а після - застосовують як сировину для виробництва твердого біопалива задля подальшого отримання з нього теплової енергії.

Крім цього, коли міскантус росте, він забирає більше вуглекислого газу з атмосфери, ніж потім виділяється при горінні пелет з нього, тому таке паливо вважають вуглецево нейтральним. З огляду на все це в деяких країнах Євросоюзу, в тому числі й у Німеччині, вже не один рік активно експериментують з використанням міскантусу як альтернативного джерела енергії. Дедалі частіше про міскантус говорять і в Україні.

Як біомасу з міскантуса виробляють в Україні і хто її купує?

"20 будинків площею 100 квадратних метрів кожен можуть один місяць опалюватися з одного гектара міскантусу", - підрахував свого часу український аграрій Вадим Кричковський. Ще до повномасштабної війни Росії проти України він зацікавився цією культурою. У 2022 році аграрій висадив перші 65 гектарів міскантусу на малопродуктивних угіддях на Житомирщині, а згодом - ще понад 150 гектарів. Сьогодні чоловік має одну з найбільших плантацій цієї енергетичної рослини в країні. Основна мета підприємця - продаж готових паливних пелет з міскантусу. 

"Ще три роки тому всі посміхалися і казали, що нічого з цього не буде. А сьогодні вже є реальні клієнти по всій Україні", - розповідає Кричковський. На перший врожай аграрій чекав 2 роки, оскільки стільки в середньому потрібно часу для того, аби міскантус виріс для продуктивного використання.

За словами підприємця, в Україні його пелети для опалення купують великі комерційні підприємства, які обладнали твердопаливні котли. Водночас 80% продукції аграрій експортує. За словами Кричковського, попит на українські пелети є у Європі, адже там культура вже давно використовується, але потрібних малопродуктивних земель для її вирощування обмаль. "Найбільше міскантусу замовляє саме Німеччина", - каже Кричковський. 

Читайте також: Історичний момент: відновлювальні джерела енергії вириваються вперед

Міскантус для опалення в держустановах і приватних оселях

Міскантус цілком реально використовувати в Україні для внутрішніх потреб громад, переконаний очільник лабораторії Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, академік Володимир Кравчук. Науковець ось уже 15 років вивчає цю рослину та її застосування. "Школа, садочок, клуб, будинок культури - треба 7-8 гектарів біоенергетичних культур. Невже на території селищної ради не можна знайти 8 гектарів маргінальних земель? Інакше ми вирубаємо всі ліси й на цьому закінчимо", - каже Кравчук. 

На базі інституту, де працює науковець, з експериментальною метою виростили плантацію міскантусу власного сорту - "Прометей". З готової сировини виробляють пелети, які потім спалюють у твердопаливному котлі і так опалюють будівлю своєї держустанови. За словами місцевих фахівців, завдяки використанню твердого біопалива вдалося повністю відмовитися від природного газу і щороку заощаджувати на оплаті за тепло мінімум в півтора раза. Цим досвідом науковці діляться з іншими держустановами, а також зацікавленими аграріями і українцями, які хочуть опалювати приватні оселі пелетами з міскантусу. 

"Домашні господарства, які мають присадибну ділянку 20 соток, замість картоплі вирішують вирощувати міскантус, щоб обігріти своє приміщення в зимовий період. Таких дуже багато насправді. Впродовж року звертаються сотні", - розповідає науковий співробітник інституту Олександр Ганженко.

Перша комунальна плантація міскантусу в Україні

У вирощування міскантусу для внутрішніх потреб українських громад уже інвестують іноземні партнери. Цьогоріч Словенія надала 50 тисяч євро на реалізацію такого пілотного проєкту на Хмельниччині, у Теофіпольській громаді. Цієї осені там уже готуються засадити перші вісім гектарів малопродуктивних земель енергетичною рослиною для подальшої переробки врожаю на паливні пелети. Це місце стане першою комунальною плантацією міскантусу в Україні.

"Вкладення ти робиш сьогодні один раз, рік-два доглянути, щоб воно вийшло на продуктивний рівень, і далі ти 20-25 років маєш постійну сировину", - пояснює DW план розвитку цієї культури у Теофільській громаді її голова Михайло Тененев. Одночасно у громаді обладнали 23 твердопаливні котельні та уже встановлюють обладнання для виготовлення паливних пелет. Таким чином, тут відбуватиметься повний цикл виробництва і переробки міскантусу. 

Враховуючи це, фахівці регіонального енергетичного кластера вже порахували річну частку заощадження завдяки відмові від природного газу і опаленню комунальних установ пелетами міскантусу в громаді. "Мінімальний ефект буде від 20 відсотків. Хочемо цей досвід поширити, тому що цей приклад буде актуальний і потрібний усім громадам. В кожної громади є землі, які не використовуються", - каже голова ГО "Хмельницький енергетичний кластер" Степан Кушнір.

Читайте також: У Німеччині будують найвищий у світі вітрогенератор (фото)

Перспективи опалення на біомасі в умовах війни

За даними Біоенергетичної асоціації України, серед українських земель малопродуктивними є близько 4 мільйонів гектарів. На думку голови асоціації Георгія Гелетухи, цього більш ніж достатньо, аби в перспективі вирощувати там міскантус та інші енергетичні рослини - такі, як верба і тополя, а отриманою біомасою - повністю замістити використання природного газу в країні. Це, на думку Гелетухи, вже актуально через регулярні атаки РФ на українські об'єкти газовидобутку і газопостачання та здорожчання цін на традиційне паливо. "Якщо візьмете 10% земель України в кількості 3 мільйона гектарів, все це засієте міскантусом, вербою, тополею, ви будете мати 60 мільйонів тонн кожен рік біомаси, і цього буде достатньо для заміщення 20 мільярдів кубів газу. Це 100 відсотків споживання газу під час воєнного стану", - пояснює Гелетуха. 

Згідно з оцінками, використання природного газу в Україні уже вдалося замістити біомасою на 15%. Однак, здебільшого йдеться про використання деревини, а це поступово виснажує ресурси лісів. Біомаса ж з міскантусу використовується для енергетичних потреб всередині країни менш ніж на один відсоток, тож тут є достатньо  потенціалу для розвитку, вважає Гелетуха. "Якраз для України було б дуже природно розвивати енергетичні рослини, тому що у нас є надлишок земель", - каже фахівець. 

Необхідність переобладнання гальмує використання міскантусу в теплоенергетиці

Водночас розвиток біоенергетичних культур в Україні, за словами експертів, з якими спілкувалася DW, стримує потреба в стартових інвестиціях у посадку рослин. До того ж, перший врожай потрібно чекати 2-3 роки. Також постає питання про використання сировини. Для спалювання міскантусу в брекетах достатньо печі, яка працює на звичайних дровах. А от для пелет потрібен спеціальний твердопаливний котел, який має автоматичну систему подачі палива. "Великі теплоелектростанції для використання такого біопалива взагалі потребують глибокої модернізації своїх котлів", - пояснює науковий співробітник Інституту біоенергетичних рослин і цукрових буряків Олександр Ганженко. 

Однак найбільш суттєвим бар'єром фахівці у галузі енергетики вважають субсидування природного газу в Україні. Його пільгова вартість для населення робить біомасу невигідною для масового приватного споживання, на відміну від комерційних підприємств і комунальних установ, де економія на вартості опалення завдяки твердому біопаливу сягає до понад 50-ти і 15-ти відсотків відповідно.

"Зараз виглядає так, що на гігокалорію з газу ми дотацію даємо, а на гігокалорію з пелет - не даємо. І от таким чином ми вбиваємо виробництво тепла і працюємо на імпортному газі", - пояснює виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк. На думку експерта, нинішній опалювальний сезон в Україні буде складним, оскільки більшість газу, який використовується, є імпортованим. За таких умов рішенням могли би стати альтернативні джерела енергії, зокрема біомаса. "Щось можна зробити, щоб цю біомасу, яка вже є, не вивезли з країни. Дайте можливість її продати тут за нормальну ціну", - каже Павлюк.

Ціна на внутрішньому ринку України на біомасу з міскантусу є мінімум на 30% нижча, ніж на європейському, каже аграрій Вадим Кричковський. Однак підприємець планує розширювати виробництво, збільшувати виробничі потужності, і тоді постачати більше сировини для українського споживача. "Внутрішній ринок, насправді, привабливий. Але на сьогоднішній день не вистачає самої сировини для того, щоб задовольнити і внутрішній, і зовнішній ринок. Тому вибираємо, де є краща пропозиція по ціні", - каже підприємець.

Що робить уряд у сфері біоенергетики

У серпні уряд створив спеціальну координаційну раду для розробки подальших рішень держави у сфері біоенергетики. Зокрема, цей орган передбачає консультації центральної та місцевої влади із виробниками та експертами у галузі. Заступник міністра енергетики Микола Колісник у коментарі DW розповів, що, на його думку, розвиток біоенергетичної сфери в Україні варто стимулювати за рахунок технологізації і залучення інвестицій іноземного бізнесу, зокрема у закупівлю ефективного обладнання. "Від цього залежить вартісний цикл подальшого виробництва. Потрібно, щоб іноземний інвестор заходив - особливо той, який має не лише капітал, а й експертизу. Ми маємо приклади з Данії, з Німеччини та активність країн Балтії", - повідомив заступник міністра енергетики.