Зима 2026 року стала суворим стрес-тестом для енергетичної системи житлово-комунального господарства України. Критичні пошкодження тепло- та енергоінфраструктури після масованих російських атак дронами та ракетами змусила українців переосмислити власну залежність від централізованих систем опалення й електропостачання, адже після ударів по ТЕЦ та підстанціях люди надовго залишалися без світла, тепла й води.

Після руйнування ТЕЦ-4: енергонезалежність - це вже не опція, а необхідність

Як от, наприклад, мешканці будинку на лівому березі Києва, в якому зникло опалення після атаки на ТЕЦ-4 на початку лютого і навряд чи вже повернеться до кінця опалювального сезону. "Енергонезалежність - це вже не опція, а необхідність. Ми це зрозуміли цієї зими, коли нашу ТЕЦ зруйнували росіяни і ми залишилися повністю без тепла. Тепер думаємо, як забезпечити цю енергонезалежність", - каже у розмові з DW Микола Харченко, голова правління ОСББ, що створене у цьому будинку.

Він зауважує, що якісне утеплення будинку допомогло пережити холоди відносно стабільно. Нині ж Харченко ретельно вивчає питання встановлення індивідуального дизельного котла, який би забезпечував теплом його будинок або навіть кілька сусідніх. За словами Харченка, технічно це можливо, однак потребує додаткових інженерних рішень, зокрема прокладання труб.

"Такі котли часто ставлять у Європі для опалення невеликих будинків. Нам потрібний потужний, бо треба подавати тепло на 200 квартир. Сам котел не такий уже й дорогий. Якщо скидатися будинком, це можна потягнути. Але гігакалорія за сучасними цінами буде коштувати близько п'яти тисяч гривень, тоді як раніше було 1400, але це ціна нашої енергонезалежності", - пояснив Харченко. 

На зарядні станції, інвертори і сонячні панелі в Україні попит

Цей приклад не є винятком: ОСББ, окремі домогосподарства, установи та організації, бізнес в авральному порядку почали закуповувати та масово встановлювати накопичувачі енергії - великі стаціонарні батареї, що спарені з інверторами, переносні зарядні станції, - але також генератори великої потужності, теплові насоси та сонячні панелі, аби мати можливість автономного функціонування систем життєзабезпечення будинків протягом тривалих відключень електроенергії та тепла.

На кінець січня загальна накопичувана ємність зарядних станцій, які українці встановили у своїх домівках і бізнесах, становила 1,6 ГВт, повідомив у Facebook власник компанії, яка є офіційним дистриб'ютором EcoFlow в Україні, Валерій Яковенко. Одночасна потужність, яку ці системи можуть віддавати в мережу життя - вже понад 3 ГВт. Це не про промислові системи великих гравців, а лише портативні зарядні станції й накопичення -  у квартирах, приватних будинках, лікарнях, офісах, майстернях, фермах.

Читайте також: Як сантехніки й електрики рятують житлові будинки в Києві

Це виглядає як "енергетика по цеглинах"

Втім, директор Асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк наголошує, що переважно поки що йдеться виключно про накопичення та збереження енергії, яку треба ще згенерувати, аби будинкам бути справді енергонезалежним. Допомогти в цьому можуть, наприклад, сонячні панелі, які почали встановлювати багатоквартирні будинки на своїх дахах.

"Якщо в інших країнах це питання економії коштів, то в нас це питання самої наявності енергоресурсу. Система вже змінюється і змінюватиметься ще більше. Цілком можливо, що базові потреби домогосподарств покриватимуться місцевими сонячними станціями, а те, чого не вистачатиме, добиратиметься з мережі. При цьому електроенергія з мережі може подорожчати, бо вона надходитиме не з ринку на добу наперед, а з балансуючого ринку, який реагує на погоду, хмарність чи сонце", - сказав Павлюк в інтерв'ю DW. 

Читайте також:Експерт: Енергосистема на межі, реформу не можна відкладати 

Державні програми на підтримку енергоефективності

Наприкінці січня уряд запустив державну програму урядова програма СвітлоДім у межах якої багатоквартирні будинки можуть отримати до 300 тисяч гривень на придбання автономних джерел електроенергії. Також почала діяти програма з видачі кредитів від 0% до 7% річних на генератори, акумулятори або сонячні електростанції з державною компенсацією. Скористатися цією програмою можуть ОСББ, житлово-будівельні кооперативи, власники приватних будинків і таунхаусів.

Таким чином через державну допомогу та відшкодування процентів по кредитах уряд стимулює домогосподарства та ОСББ ставати енергонезалежними. 

Як повідомляє пресслужба міністерства розвитку громад і територій України, попит на участь у програмі високий: з кінця січня подано майже 400 заявок. "Наше завдання - щоб програма "СвітлоДІМ" працювала ефективно, а співвласники могли якнайшвидше придбати та встановити автономні джерела живлення для своїх будинків. Ми ставимо за мету не відмовляти, а навпаки, хочемо, щоб якомога більше будинків отримали фінансування. Щоб у людей були вода, тепло, світло", - каже  заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, слова якої цитує пресслужба міністерства.

Однак відмов у програмі на фінансування закупівлі автономних джерел живлення таки багато: зі 100 заявок лише 40 отримують позитивне рішення, а 60 - повертаються на доопрацювання через технічні або документальні неточності, повідомляють у мінрегіонрозвитку. 

Михайло Хоружий, голова правління одного з ОСББ у Києві, теж хотів подати заявку від свого будинку на участь у державній програмі СвітлоДім, однак через бюрократичні перепони цього так і не сталося. Хоружий розповідає, що фасад будинку, де він головує, постраждав від російських обстрілів і пройти важку зиму з пошкодженнями було складно. Мешканці будинку хотіли взяти участь у державній програмі, але, як з'ясувалося, статут об'єднання не підходить для участі у програмі.

"Щоб змінити статут треба загальні збори ОСББ. А збори зібрати майже нереально, бо багато людей виїхали за кордон, багато воює. Виходить замкнене коло", - каже Хоружий. Він наголошує, що йдеться ж не про договір із державою, який укладається на основі статуту, а про урядову програму, яка передбачає надання державної фінансової допомоги тим, хто її потребує. Проте урядова комісія з розподілення коштів трактує вимоги максимально формально і будинок не може скористатися підтримкою держави, критикує Хоружий.

Не дочекавшись підтримки, співвласники будинку почали діяти самостійно - зібрали кошти на інвертори для насосів гарячої та холодної води. Далі вони хотіли б закупити інвертори для ліфтів і встановити сонячні панелі. Проте фінансові можливості мешканців обмежені. "У людей проблеми з грошима. Це війна, хоч і холодно, немає світла, але не всі можуть платити за енергонезалежність. На жаль, держава тільки декларує, що допомагає нам ", - голова правління ОСББ Михайло Хоружий.

Мінрозвитку радить звертатись за консультацією

Водночас у міністерстві розвитку громад та територій радять заявникам у разі виникнення сумнівів щодо можливості участі в програмі "СвітлоДІМ" звертатись за консультацією. За словами речниці міністерства, допомогу надають районні державні адміністрації Києва, Київська обласна військова адміністрація, а також Асоціація управителів житла. Крім того, кожна відмова комісії супроводжується поясненням, що саме потрібно доопрацювати, після чого документи можна подати повторно, роз'яснили в міністерстві. "Ми вже бачимо, що помилок у заявках на програму "СвітлоДІМ" стає менше, і будинки дедалі активніше долучаються до програми", - запевнили в міністерстві.

У мінрозвитку також нагадали, що законодавство України дозволяє проводити загальні збори ОСББ дистанційно - зокрема у форматі відеоконференції. Це передбачено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".  

Децентралізація енергогенерації: міф чи реальний інструмент?

Ідея енергетичної децентралізації дедалі частіше лунає, як відповідь на масовані російські атаки по українській енергетиці. Проте, як застерігає експерт з питань енергетики, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, має йтися не просто про хаотичне встановлення сонячних панелей, а про продуману модель, яка б спиралася на місцеві ресурси.

Головним правилом децентралізації, на думку Рябцева, має бути використання того палива, яке вже є на місці. "Якщо можна з газової мережі брати газ, то над нею потрібно встановити установку, яка працюватиме на газу і генеруватиме електричну енергію після спалення газу. Якщо є тверді побутові відходи, будь ласка, біогазову установку. Якщо поруч птахофабрика, то використовуйте відходи цієї птахофабрики, аби тільки будинки не замерзли наступної зими", - пояснив Рябцев у розмові з DW.

Втім, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп застерігає перед завищеними очікуваннями щодо децентралізації в  енергосекторі. "За один рік децентралізувати, наприклад, ціле місто або навіть район нереально. Як можна за рік побудувати величезну кількість малої інфраструктури, яка буде резервувати живлення? Звідки гроші? Де взяти обладнання? Як його встигнути підвести, підключити?" - задається питанням Прокіп.

Геннадій Рябцев, однак, такого песимізму не поділяє. На його думку, ключове завдання держави - створити умови, за яких бізнес був би зацікавлений швидко встановлювати локальні установки, а мешканці будинків бути самозарадними та мати енергонезалежність. "Дати привабливі умови хоча б на найближчі шість місяців. Коли потрібно, бізнес робить усе швидко", - вважає експерт.