Україна почала готуватися до наступної зими одразу після закінчення нинішньої. "Досвід цієї зими стане основою для подальших рішень, а саме: оновлення захисту для інфраструктури, логістики, основних енергетичних об'єктів, відновлення об'єктів після російських ударів, забезпечення додаткових спроможностей енергетики", - повідомив у соцмережах президент України Володимир Зеленський у вівторок, 3 березня, після засідання Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).

На засіданні РНБО йшлося про "плани стійкості" для всіх українських регіонів та столиці. Зеленський закликав громади вчасно підготуватися до наступної зими й бути готовими до будь-якого сценарію. Як пояснила пізніше на брифінгу прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, "плани стійкості" включають захист енергооб'єктів другим і третім рівнем, побудову додаткової когенерації, децентралізоване теплопостачання й водопостачання.

Російська балістика - головна загроза для енергосистеми

Пріоритетом залишається захист енергосистеми від російської балістики. Протягом трьох зимових місяців Росія здійснила 14 масованих комбінованих повітряних атак, спрямованих на українську енергосистему. "Ворог комбінував пуски ударних БпЛА та ракет. Загалом за три зимові місяці агресор випустив понад 700 ракет різних типів. Ворог системно нарощує застосування як штатної балістики "Іскандер-М", так і ракет, що заходять на ціль по балістичній траєкторії: "Кинджал", "Циркон", Х-22/32, С-300/С-400. Загалом за три зимові місяці агресор випустив понад 700 ракет різних типів", - повідомляється в Telegram-каналі Повітряних сил ЗСУ. 

Російські балістичні ракети наразі є головною та найсерйознішою загрозою, якими були зруйновані великі ТЕЦ у Києві, Харкові та в інших містах України, каже авіаційний експерт, колишній інженер КБ Антонова Костянтин Криволап. "Якщо з крилатими ракетами ми вже навчилися боротися - для цього в арсеналі є авіація, системи NASAMS, IRIS-T, "FrankenSAM" та інші засоби, то захист від балістичних ударів залишається викликом, про який варто переживати серйозно", - сказав DW Криволап.

За його словами, збивати російські балістичні ракети українська ППО може лише ракетами типу PAC-3 з американських систем Patriot. В Україні і без того бракує ракет PAC-3, а через масовані удари Ірану по Ізраїлю та країнах Перської затоки США змушені перекидати ці ракети на Близький Схід. Це створює ризик дефіциту боєприпасів для українських систем Patriot, і Україна може опинитися в ситуації, що, навіть маючи системи Patriot, не зможе збивати російські балістичні ракети. 

Бетон не захистить українську енергетику

Україна не має швидких технічних рішень, які дозволили б до наступної зими гарантовано захистити великі енергетичні об'єкти від балістичних ракет, сказав у розмові з DW керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп. Він наголошує, що великі об'єкти генерації фізично неможливо повноцінно захистити інженерними конструкціями чи заховати під землю.

"Теплоелектростанції, гідроелектростанції - їх захистити ніякими бетонними укриттями не можна. Уявіть собі, що треба закопати великий енергетичний об'єкт. Скільки потрібно грошей, скільки бетону, робочих рук? А тепер помножте це на тисячі об'єктів і на шість місяців. Це виходить навіть не дешевий фантастичний фільм", - сказав Прокіп.

З цим погоджується і співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Він вказує, що бетонні укриття можуть бути ефективними проти дронів або крилатих ракет, але не проти балістичних ударів, оскільки балістична ракета з тонною вибухівки та протибункерною боєголовкою пробиває будь-який фізичний захист.

"Наше ППО - це життєво важливо, але якщо використовувати медичну термінологію, то це знеболювальне і стабілізуюче. Це не є рецептом вирішення проблеми. Жодна система ППО не дає стовідсоткової гарантії. Навіть якщо ми доведемо коефіцієнт перехоплення до 80%, дві ракети з десяти все одно вразять ціль", - наголошує Мельник. За його словами, єдиний спосіб захисту енергетичної інфраструктури від балістики - це симетричні й асиметричні удари по інфраструктурі ворога, знищення пускових установок балістики та заводів з виготовлення балістичних ракет на території РФ. "Це засоби дальнього ураження, які можуть знищувати повністю або виводити з ладу російське виробництво, майданчики фінальної збірки і всю компонентну базу, ланцюжок постачання", - зазначає експерт. 

Українська антибалістика: можливо, але не швидко

Міністр оборони України Михайло Федоров сподівається, що допомогти захистити українську енергоінфрастурктуру може власна  розробка антибалістичних комплексів та ракет до них. "Ми говорили з президентом і щодо створення спільних консорціумів з партнерами, щоб швидше робити протибалістичні ракети. В України є великий потенціал, щоб самостійно виробляти протибалістичні комплекси та ракети. Нам потрібен окремий проєкт на це - там математика складна, вона потребує більше часу", - сказав Федоров на зустрічі з журналістами, присвяченій першому місяцю роботи оновленої команди міністерства оборони. На його переконання, Україна обов'язково має розвивати власні антибалістичні проєкти. 

Якщо створення балістичної ракети - складний процес, то розробка протибалістичної системи є ще більш технологічно складнішим, констатують експерти. Створення власного протибалістичного комплексу - завдання складне і тривале, наголошує колишній інженер КБ Антонова Криволап. За його словами, навіть виробництво за ліцензією займе щонайменше три роки, а повноцінна розробка - п'ять-сім років.

Експерт нагадав, що ще у 2016 році в Україні презентували проєкт протибалістичної системи ЗРК "Кільчень". "Для досліджень і розробки цього ЗРК розробники просили 50 мільйонів доларів. Ця система за закладеними характеристиками могла бути навіть крутішою, ніж Patriot. Але грошей тоді не дали, і далі справа не пішла", - зазначає Криволап.

За його словами, виробництво сучасних протибалістичних ракет потребує надзвичайно складної математичної школи, технологій активного наведення та високого рівня інженерної культури. До наступної зими, переконаний Криволап, Україна не встигне створити та запустити у виробництво власну протибалістичну ракету.

Це розуміють і в уряді та готуються відновлювати енергетичні об'єкти після можливих майбутніх обстрілів. Як повідомив перший прем'єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль, до наступної зими стоїть завдання створити трикратний запас обладнання порівняно з тим, що було знищено цієї зими.