Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вкотре гостро засудив акцію протесту зі спаленням Корану, що відбулася в Швеції минулого тижня, назвавши її злочином на ґрунті ненависті до мусульман. Виступаючи після засідання уряду у понеділок, 3 липня, Ердоган наголосив, що це спалення Корану є злочином на ґрунті ненависті до мусульман, є "мерзенним" та "збоченою зневагою до почуттів двох мільярдів мусульман".

Він також дав зрозуміти, що його країна не готова ратифікувати заявку Швеції на членство в НАТО, заявивши, що Стокгольм має наполегливіше працювати над "домашнім завданням", яке йому необхідно виконати для отримання згоди Анкари на вступ до Альянсу. "Ми чітко дали зрозуміти, що рішуча боротьба з терористичними організаціями та ісламофобією є нашою червоною лінією, - сказав Ердоган. - Всі повинні визнати, що дружбу Туреччини не можна завоювати, підтримуючи тероризм або створюючи простір для терористів".

Як наголосив турецький президент, Швеції слід припинити "марнувати час на тактику відволікання уваги", а зосередитися "дотриманні обіцянок" і "краще виконувати домашнє завдання". Він при цьому апелював до меморандуму, який Швеція і Фінляндія підписали з Туреччиною минулого року, згідно з яким обидві країни погодилися вирішити проблеми, що викликають занепокоєння Анкари. Боротьба з ісламофобією не була включена в меморандум, нагадує агенція AP.

Читайте також: Ердоган - Швеції: Не чекайте надто багато від саміту НАТО

Нагадаємо, 28 червня двоє чоловіків в центрі столиці Стокгольма взяли участь у демонстрації зі спаленням Корану біля мечеті. Цю акцію, яка викликала обурення Туреччини, пізніше засудила влада Швеції, зокрема, міністерство закордонних справ країни.

У день спалення Корану Ердоган у телефонній розмові з канцлером Німеччини Олафом Шольцом (Olaf Scholz) 28 червня дав зрозуміти, що після цього Швеція може не сподіватися на швидке схвалення її приєднання до Північноатлантичного альянсу.

Окрім Туреччини, шведську заявку на вступ до НАТО не схвалила поки що також Угорщина, перенісши її ратифікацію на осінь. Раніше в угорському уряді дорікали, що шведські політики робили "відверто брехливі" заяви про стан демократії в Угорщині.