Після оголошення результатів парламентських виборів в Угорщині, які пройшли 12 квітня, Київ і Брюссель зітхнули з полегшенням. В обох столицях сподіваються, що прихід на посаду прем'єр-міністра лідера партії "Тиса" Петера Мадяра налагодить відносини Будапешта з ЄС, а також розблокує низку важливих для України рішень, які "зависли" у Європейській раді через вето нинішнього глави угорського уряду Віктора Орбана, який програв вибори.

Життєво важливими для України є розблокування кредиту ЄС у 90 мільярдів євро, офіційне відкриття переговорних кластерів щодо вступу до Євросоюзу, розморожування фінансування закупівель зброї в рамках Європейського фонду миру (European Peace Facility), а також продовження підтримки європейський санкції щодо РФ.

Чи означає прихід до влади партії "Тиса", опозиційної до правлячої партії "Фідес", автоматичну зміну зовнішньополітичного курсу Угорщини, зокрема, щодо України, і чи можна розраховувати на те, що політичний порядок денний Петера Мадяра у Брюсселі відповідатиме українським інтересам? DW розпитала експертів. 

У Мадяра є простір для маневру щодо України

Щодо поглядів Петера Мадяра на Україну, то опитані DW експерти відзначили, що наявна інформація з цього приводу доволі обмежена, оскільки досі Мадяр намагався уникати конкретних висловлювань на цю тему. "Ми побачили, що в ході передвиборчої кампанії Петер Мадяр і партія "Тиса" були дуже обережні, коли йшлося про питання України. Наприклад, під час зустрічі з Фрідріхом Мерцом (канцлер Німеччини. - Ред.), Мадяр заявив, що виступає проти пришвидшеного вступу України в ЄС", - сказав виконавчий директор угорського аналітичного центру Political Capital Institute Петер Креко. 

Проте, на його думку, це була своєрідна "стратегія самозахисту", щоб під час передвиборчої кампанії табір Віктора Орбана "не поставив на ньому тавро агента України". "Проте тепер у Мадяра є великий простір для маневру, щоб зробити політичний розворот, принаймні щонайменше на 90 градусів, у політиці щодо України", - каже експерт.

Розраховувати на всеохоплюючу підтримку з боку Мадяра не варто

Враховуючи політичне минуле Петера Мадяра, який вийшов зі складу партії "Фідес" лише у 2024 році, повний і негайний його відхід від політики часів Орбана малоймовірний, вважає науковий співробітник з питань оборони словацького аналітичного центру GLOBSEC Роджер Гілтон.

На думку аналітика, слід радше розраховувати на "поступові зміни". "Мадяр захоче відновити довірливі відносини з Євросоюзом, і саме це може відіграти конструктивну роль у розблокуванні фінансової допомоги для України та її переговорів про вступ, але на всеохоплюючі підтримку розраховувати не варто", - сказав експерт у коментарі DW. При цьому він наголошує, що навіть цей перехід офіційного Будапешта "від обструкції до утримання у ключових голосуваннях щодо України буде значним кроком, що полегшить ухвалення рішень ЄС щодо санкцій та підтримки Києва".

Потрібні будуть компроміси щодо угорської нацменшини в Україні

Тим часом українська влада прагне перезавантажити двосторонні відносини з Будапештом. Але успіх цього залежатиме "від прагматичних, поступових кроків та послідовних політичних сигналів, а не від грандіозних жестів", застерігає Роджер Гілтон. "Навіть попри те, що Віктор Орбан вже більше не при владі, очікування України мають залишатися виваженими: Володимиру Зеленському (президент України. - Ред.) знадобиться терпіння та готовність до компромісів у питаннях, за якими сторони мають розбіжності". 

Таким компромісним питанням, зокрема, стануть права угорської меншини на Закарпатті, зауважує координаторка програм Німецього фонду Маршалла США Жужанна Вег. За її словами, ця проблема залишатиметься в полі посиленої уваги уряду Петера Мадяра. 

"Ми бачили, що підхід уряду Орбана (до питання угорської меншини в Україні. - Ред.) був неконструктивним і повністю інструменталізованим", - сказала експертка. Але соратниця Петера Мадяра, Аніта Орбан, яка, ймовірно, займе посаду міністра закордонних справ у новому уряді, закликала слідувати прикладу Польщі й Румунії, які знайшли способи владнати всі питання щодо своїх національних менших в Україні.

На думку Вег, такі сигнали близького оточення Мадяра свідчить про те, що нова влада не має наміру продовжувати "інструменталізувати" питання угорської нацменшини "заради просування російських інтересів".

Кремль прагнутиме зберегти хоча б обмежений вплив на Будапешт

Злет популярності Петера Мадяра частково був зумовлений розчаруванням угорців у тісній співпраці Будапешта з Москвою, а у день виборів учасники антиурядового мітингу скандували на вулицях угорської столиці "Росіяни, йдіть додому". 

Проте в перші години після новини про перемогу партії "Тиса" Петер Мадяр заявив, що новій владі Угорщини доведеться вести діалог з Росією, оскільки, мовляв, через своє географічне положення країна однаково залежатиме від російських енергоносіїв. 

Відповідь з Москви не забарилася. Речник президента РФ Дмитро Пєсков відповів, що цю заяву в Кремлі почули і готові продовжувати прагматичні контакти з новою угорською владою.

Різкої зміни політики нового угорського уряду щодо Росії чекати не варто, адже його стримуватимуть економічні реалії, визнає Роджер Гілтон з GLOBSE. "Мадяр навряд чи повністю відмовиться від російських енергоресурсів у короткостроковій перспективі, оскільки доступність та конкурентоспроможність залишаються нагальними внутрішніми пріоритетами Угорщини", - каже Гілтон. Новий уряд, радше за все, дотримуватиметься прагматичного підходу: спочатку стабілізувати ситуацію всередині країни, залишаючи при цьому можливості для поступової диверсифікації у відповідності до європейських енергетичних тенденцій, припускає експерт.

"Поразка Орбана є болючим стратегічним ударом для Москви, але Росія прагнутиме зберегти якомога більше співпраці з урядом Мадяра на робочому рівні, особливо в енергетиці, ядерних проєктах та торгівлі, уникаючи при цьому ескалації на початку", - вважає Гілтон. І хоча така політика "не гарантує Москві успіху" в збереженні всіх своїх важелів в Угорщині, проте "Кремль спробує врятувати свій вплив, яким би обмеженим він не був".