Цього тижня Європарламент 578 голосами "за" підтримав створення нового інструменту для захисту Євросоюзу від стороннього економічного тиску. Ідея полягає в тому, щоби дати окремим державам ЄС і всьому блоку можливість захиститися від економічного шантажу з політичним підтекстом з боку третіх країн.

"Конфлікт нашого часу - це зіткнення автократії з демократією. Автократії, такі як Китай, навмисно створюють залежність, щоб потім використовувати її як зброю проти компаній або країн ЄС", - пояснила напередодні голосування депутатка ЄС від німецьких Вільних демократів (Renew Group) Свенья Ган (Svenja Hahn). 

Хоча закон поширюється на всі треті країни, поштовхом для ухвалення цього рішення могла стати, зокрема, гучна суперечка між Литвою та Китайською Народною Республікою.

Читайте також: Давид проти Голіафа: як Литва протистоїть Китаю

Як Пекін тиснув на Вільнюс

Нагадаємо, що після того, як балтійська країна дозволила Тайваню відкрити у Вільнюсі власне представництво, литовські компанії почали скаржитися на масові торговельні обмеження з боку Китаю. За даними Єврокомісії, йшлося про відмову в розмитненні литовських товарів. Крім того, повідомлялося про тиск і на сторонній бізнес з тим, щоби вони виключали литовську продукцію з ланцюжку поставок. Торік Єврокомісія у Світовій організації торгівлі (СОТ) порушила розгляд справи проти Китаю. Ймовірно, новий закон цю справу вже не зачепить. Загалом новий інструмент може бути задіяний тоді, коли вичерпані всі інші засоби.

"Ми створили різноманітний пакет з можливих санкцій. Вони включають класичні мита, а також обмеження доступу до ринку, заходи експортного контролю та скасування захисту інтелектуальної власності", - пояснив деталі доповідач Європарламенту, депутат від німецьких Соціал-демократів Бернд Ланґе (Bernd Lange). Країни-члени ЄС ще мають остаточно схвалити новий інструментарій.

Читайте також: Китай закликає ЄС не політизувати економічні питання

ЄС розмовляє з Китаєм дедалі жорсткішим тоном

ЄС вже тривалий час розмовляє з Китаєм дедалі жорсткішим тоном. Такий курс окреслила ще у своїй програмній промові в березні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Перш за все, ЄС прагне до певної розрядки у відносинах, яку ще називають зменшенням ризиків. Натомість про повну розстиковку у відносинах не йдеться.

У березні Єврокомісія представила європейську стратегію економічної безпеки. Головна її мета - мінімізація ризиків, які виникають через геополітичну напруженість і постійні технологічні зміни середовища. Важливою частиною цього є оцінка ризику економічних зв'язків.

Цього тижня у Страсбурзі Єврокомісія представила вже конкретні пропозиції щодо першої такої оцінки ризиків у сфері технологічної безпеки. Наприклад, в Єврокомісії хотіли б співпрацювати з державами-членами у здійсненні оцінки ризиків для сучасних напівпровідникових технологій, технологій штучного інтелекту та біо- та квантових технологій. Їх мають здійснити до кінця року. Відтак думатимуть над подальшими кроками. Такими можуть бути експортний контроль або заходи зі зменшення залежності у виробництві. За даними інформаційного агентства AFP, вголос Китай чи Росію не називають, але адресат цих рішень і без того всім зрозумілий.

Читайте також: Скринька Пандори: в ЄС замислились над поворотом у відносинах з Китаєм

Від мультилатералізму ніхто не відмовляється

Єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс у Європарламенті цього тижня також говорив про Китай, адже зовсім нещодавно Єврокомісія оголосила про розслідування щодо субсидій на китайські електромобілі.

У ході парламентських запитів Домбровскіс сказав, що ЄС продовжує дотримуватися підходу мультилатералізму - тобто співпраці низки держав на різних рівнях, в тому числі в таких міжнародних організаціях, як СОТ. Однак комісар підкреслив, що ЄС повинен мати можливість захистити себе, коли інші правил не дотримуються.

І ось одна з реакцій депутатів Європарламенту на новий інструмент ЄС. Так депутат Даніель Каспарі (Daniel Caspary) від німецьких християнських демократів сказав, що загалом вітає ці нововведення, але також він вважає це тривожним дзвінком для "зміцнення багатосторонньої системи торгівлі та Світової організації торгівлі (СОТ)", бо мультилатералізм, вважає Каспарі, на практиці не працює так, як це уявляють собі європейці.